МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Усі функції менеджменту взаємопов’язані і діють, якщо в організації є певна система комунікацій.Схема мотивації.
4) Функція менеджменту «КОНТРОЛЬ» Контроль– важлива функція менеджменту, застосування якої дає змогу керівникові стежити за виконанням управлінських рішень і вносити корективи. За своїм рангом функція контролю стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета їхньої діяльності, то і нічого буде контролювати. Незважаючи на те, що контроль не надто подобається працівникам, він все-таки є об’єднувальним чинником діяльності контролюючих та контрольованих осіб. Основне завдання контролю – забезпечити досягнення цілей і місії організації. Потреба контролю є об’єктивною і визначається дією таких чинників: · зміною довкілля (зміна законові, політики, структури організації тощо); · небезпекою виникнення кризових ситуацій; · потребою підтримувати успіх організації; · боротьбою за ринки збуту товарів; · інші. Контроль за усіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо ухвалення відповідних рішень. Для будь-якого контролю характерними є такі компоненти: · об’єкт та суб’єкт контролю (що контролюється і хто контролює), · процес контролю (здійснення в часі) і результати контролю. З урахуванням того, що якими будуть ці компоненти за своїм змістом, і визначають види контролю. Об’єктом контролю повинні бути результати діяльності і в жодному випадку – співробітники. Відправним пунктом концепції адміністративного (службового) контролю дій підлеглих є такий – досить охопити контролем певні стратегічні пункти, вузлові функції. Другим важливим завданням є орієнтація контролю не на минуле, а на майбутнє, оскільки краще з 75%-вою упевненістю передбачити помилку, яка може трапитися в майбутньому, якщо не здійснити певних кроків, ніж мати 100% знання про походження помилки, яка вже допущена. Третьою проблемою службового контролю є відбір оцінок підлеглих, щоб встановити, як вони виконують свої посадові функції. Донедавна функція контролю в нашій державі зводилася до перевірки дотримання інструкцій, законів і виявлення порушників. Спільна (колективна) діяльність людей передбачає контакти між ними у вигляді обміну інформацією. Тільки на цій основі люди, об’єднані в організацію, можуть досягти своєї мети. Будь-яка організація, навіть дуже мала, обов’язково має відповідну систему комунікацій. У вузькому розумінні слова, комунікація – це обмін інформацією між двома й більшою кількістю людей. Тобто основним матеріалом комунікації є інформація. Комунікації виникають між: організацією і зовнішнім довкілля (споживачами, державою, тощо) та підрозділами і працівниками організації (між різними рівнями управління організацією, між керівниками й підлеглими, між неформальними організаціями тощо). З уваги на спрямованість потоків інформації розрізняють такі комунікації: · зверху вниз (від вищої інстанції до нижчої, від керівника до підлеглого); · знизу вверх (від підлеглих до керівників); · горизонтальні (між членами трудового колективу, які займають рівноправні посади). Основними елементами комунікації є: джерело інформації, передавач, приймальник, отримувач. Весь шлях від джерела інформації (відправника) до отримувача називається каналом комунікації. Канали комунікації можуть бути: · формальні (офіційні) – встановлені адміністративно і зв’язують працівників як вертикальними, так і горизонтальними щаблями керування. · неформальні (неофіційні) – до них належать ті, які не збігаються з офіційно встановленими. Для ефективного функціонування виробничих колективів потрібно, щоб в організації діяли як формальні, так і неформальні комунікації, які повинні бути збалансованими.
3. види суб’єктів господарської діяльності, їх класифікація Господарське право визначається як право колективних суб'єктів. Суб'єктами господарського права є організації: ♦ які виробляють і реалізують продукцію для суспільних і потреб, виконують роботи, надають послуги; ♦ що здійснюють професійну управлінську діяльність в економіці; ♦ споживачі результатів господарської діяльності.
Читайте також:
|
||||||||
|