• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види просування в туризмі

Маркетингова політика комунікацій — це комплекс заходів, який використовує підприємство для інформування, переконання та нагадування споживачам про свої товари чи послуги.

Завданнями формування комплексу маркетингових комунікацій ТП можуть бути: стимулювання попиту, збільшення обсягів продажу, збереження частки ринку тощо. Визначаючи завдання, слід орієнтуватися на наявні засоби, враховувати можливі перешкоди, а також стан цільової аудиторії. Це потребує аналізу ринкової ситуації. Такий аналіз включає дослідження: ринку, товару, системи розподілу, комунікаційних систем.

Визначаючи завдання, слід орієнтуватися на наявні засоби, враховувати можливі перешкоди, а також стан цільової аудиторії. Це потребує аналізу ринкової ситуації. Такий аналіз включає дослідження: ринку, товару, системи розподілу, комунікаційних систем.

Одним з головних елементів процесу маркетингових комунікацій є звернення, яке має бути передано своєчасно й ефективно. Йдеться про зміст звернення, силу його впливу на споживача, графік його повідомлення.

Наступним етапом формування комплексу є вибір засобів (каналів) поширення інформації. Вони поділяються на особистісні та безособові (ЗМІ).

Передостаннім етапом формування комплексу маркетингових комунікацій є вибір засобів впливу. До них належить реклама, пропаганда, стимулювання збуту, особистий продаж та прямий маркетинг. Їхні переваги та недоліки наведено в табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Особливості засобів впливу маркетингової комунікації

Вибираючи засоби впливу, необхідно брати до уваги наступне:

· на яку групу споживачів спрямовано маркетингову комунікацію;

· етап життєвого циклу ТП;

· характеристика ТП;

· стратегія каналу ТП;

· концентрація споживачів;

· процес прийняття рішень про купівлю.

Вибираючи носіїв реклами орієнтуються на такі головні їх види:

1. Газети (загальнонаціональні, регіональні, місцеві)

2. Телебачення (державне, комерційне)

3. Презентаційні заходи (каталоги, проспекти, буклети)

4. Радіо (державне, комерційне)

5. Журнали (загального, спеціального, рекламного призначення)

6. Вулична реклама (біг-борди, плакати)

7. Рекламні листи

8. Магнітофонні записи

9. Слайди і відеозображення.

Особливості проведення рекламної кампанії в туристській фірмі

Процес управління рекламою:

- Розробка рекламної теми:

- Рекламний слоган "Бізнес-туризм в кращих традиціях"

- Рекламний образ "Земна куля", "Парус", "Компас" і т.д.

2. Визначення споживача: «Соц. Турист »,« Бізнес-турист »,« Екс курсант »і т.д.

3. Вибір засоби: ЗМІ, зовнішня реклама, оголошення, листівки, престижна реклама.

4. Розробка рекламної кампанії: графік заходів, терміни, виконавці.

5. Рекламне звернення: макет тексту, графічного виконання, ролика і т.д.

6. Визначення бюджету.

Методи встановлення бюджету:

Залишковий - найслабший, використовується невеликими фірмами.

Екстраполяції - новий бюджет на основі попереднього, є точка відліку, немає зв'язку з цілями.

Паритет з конкурентами - орієнтований на ринок, але запізнюється, метод наздоганяючого.

Частка від продажів - ув'язка продажів і просування, але при поганому збуті необхідно збільшення витрат на просування.

Рішення стратегічних завдань - трудність встановити чіткі цілі.

Доцільно скласти таблицю табл. 9.3.

Таблиця 9.3

Витрати на просування на період ___________ по _________ рр.

- Оцінка ефективності реклами:

- Тести на впізнавання і запам'ятовування;

- Опитування думок і відносин;

- Тестінг якості та ефективності рекламного оголошення (спосіб залучення уваги, інформативність, сила впливу, переконливість, аргументованість, проходження порадам).

Резюме

1.Головна мета маркетинг-плану полягає в роз’ясненні заінтересованим юридичним і фізичним особам стратегії виходу фірми на свій цільовий ринок, а також можливості її впливу на ситуацію на цьому ринку задля забезпечення збуту своєї продукції. процес формулювання цілей маркетингової діяльності фірми охоплює два етапи: 1) визначення орієнтирів (основних спрямувань) маркетингової діяльності; 2) формулювання кількох конкретних цілей з кількісним їх визначенням виходячи з особливостей цільового ринку, специфіки продукції та умов конкуренції.

2.Орієнтирами маркетингової діяльності фірми на певних стадіях життєвого циклу товару можуть бути: а) створення початкового попиту — на стадії виходу на ринок; б) підвищення початкового попиту збільшенням асортименту товарів — на стадії зростання попиту; в) утримання й збільшення частки ринку фірмою-лідером та забезпечення власного виживання дрібними фірмами — на стадії стабілізації попиту.

Кількісному визначенню підлягають частка ринку фірми, обсяг продажу, структури системи збуту, знижок з ціни, витрат на рекламу тощо.

3.У цілому логіка (послідовність) розробки маркетинг-плану має передбачати: по-перше, визначення цілей і завдань маркетингової діяльності; по-друге, вибір та обґрунтування стратегії маркетингу; по-третє, розрахунок бюджету маркетингу; по-четверте, формулювання аналітичних припущень щодо можливих обсягів продажу товарів фірми.

4.Стратегію маркетингу треба кваліфікувати як певну сукупність конкретних стратегій стосовно: 1) вибору цільового ринку фірми, номенклатури та асортименту її продукції; 2) визначення системи збуту й реалізації продукції фірми; 3) формування політики ціноутворення і підтримки продукції фірми; 4) виокремлення вибраних способів організації рекламної кампанії фірми. При цьому загальна маркетингова стратегія фірми має передбачати: по-перше, обґрунтування конкретного типу маркетингового підходу фірми; по-друге, опис економічних переваг продукції фірми як порівняти з іншими продуцентами. Крім цього, основу розробки стратегії маркетингу завжди становить вибір цільового ринку, а в межах цієї основи застосовуються різні типи маркетингових підходів до формулювання стратегії залежно від структурних характеристик цільового ринку; стадії життєвого циклу товару; ресурсних можливостей фірми; маркетингової стратегії конкурентів.

5.Процес формулювання конкретної стратегії збуту й реалізації продукту фірми охоплює:

· вибір типу каналу товаропросування;

· визначення чисельності персоналу і принципів побудови служби збуту (за географічною ознакою чи за видами товарів);

· розробку системи підготовки, добору і стимулювання працівників служби збуту фірми.

6.Остаточне рішення щодо вибору каналу товаропросування і збуту фірма приймає з урахуванням кількох реальних факторів. Канал нульового рівня фірма вибирає за наявності покупців великих партій продукції фірми або великої заінтересованості споживача в ур підприємства обслуговуванні виробів продуцента. За низької ціни одиниці продукції, комплектної закупівлі товару споживачем або територіальної розгалуженості ринків збуту варто застосовувати систему товаропросування з посередниками. кількість посередників у конкретному каналі збуту залежатиме від особливостей продукції фірми (товари широкого вжитку, засоби виробництва тощо).

7.Політика ціноутворення фірми здійснюється поетапно. Основні етапи такі:

· ідентифікація ситуації, тобто визначення конкретних причин необхідності прийняття рішення щодо рівня ринкової ціни (проек­тування нової продукції; вихід із продукованим фірмою товаром на нові сегменти ринку; перегляд цін з урахуванням змін у ринковому середовищі тощо);

· визначення цілей цінової політики фірми на ринку (збільшення частки ринку та обсягів продажу продукції фірми; підтримання досягнутої фірмою позиції на ринку тощо);

· аналіз цін на продукти-конкуренти з метою встановлення цінової еластичності попиту і верхньої межі ціни;

· вибір однієї з моделей ціноутворення (орієнтованої або на виробничі витрати, або на попит, або на галузеву конкуренцію);

· визначення стратегії ціноутворення (проникнення на ринок, «зняття вершків», цінових ліній, преміальних цін тощо);

· прийняття остаточного рішення щодо рівня ціни на відповід­ний товар на конкретних ринках збуту.

8.До найпоширеніших у ринковій системі господарювання стратегій ціноутворення належать:

· стратегія проникнення на ринок (установлення занижених цін на нові види продукції, з якими фірма виходить на нові сегмен­ти ринку);

· стратегія «зняття вершків» (установлення завищених цін на нові види продукції з унікальними властивостями, які захищено патентами та іншими правами власності);

· стратегія цінових ліній, або параметричного ціноутворення (установлення цін на ті види продукції, які відрізняються від наявних на ринку за рівнем окремих техніко-експлуатаційних параметрів);

· стратегія преміальних цін, або знижок з цін (знижка за оплату готівкою; сезонна знижка; знижка із сукупного обороту; знижка з ціни одиниці продукції, що її знімають з виробництва);

· стратегія «опортуністичного ціноутворення» (установлення відносно високих цін на товари, кількість яких недостатня в даний момент, для задоволення високого попиту протягом короткого часу).

9.У процесі проведення рекламної кампанії необхідно: а) чітко визначити цілі й завдання рекламної діяльності фірми; б) прийняти виважене рішення щодо способів поширення рекламної інформації; в) розрахувати обґрунтований бюджет (кошторис) витрат на рекламу товарів, що їх просувають на ринок.

10.Прогнозування обсягів продажу продукції фірми належить до головних цілей маркетинг-плану. Його можна здійснювати за часом, за окремими видами продукції, за певними групами споживачів. Здебільшого треба розробляти й варіантні прогнози (консервативний, найімовірніший, оптимістичний) і порівнювати їх з динамікою обсягів продажу основних конкурентів на ринку.

Читайте також:

1. SWOT-аналіз у туризмі
2. Види підприємництва в туризмі
3. Види підприємницького поведінки в туризмі. Реакція конкурентів на зміну ринкової поведінки компанії
4. ВИТРАТИ КОРПОРАЦІЙ НА ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ
5. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування та зберігання
6. ЕТАП 1 ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ ПРОСУВАННЯ
7. ЕТАП 2 ОЦІНКА ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КОМПЛЕКС ПРОСУВАННЯ
8. Засоби маркетингового комплексу просування.
9. Засоби маркетингового комплексу просування.
10. Застосування логістичного підходу в українському туризмі
11. Звідси витрати на просування

Переглядів: 559