• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси

Основними завданнями вчителя при ознайомленні з масою, способами та одиницями її вимірювання слід вважати наступні: 1) обґрунтування необхідності у порівнянні маси предметів; 2) формування умінь порівнювати предмети масою в 1 кг з іншими; 3) ознайомлення з терезами та правилами їх використання; 4) формування умінь визначати масу предметів з цілою кількістю кілограмів; 5) формування умінь порівнювати маси “на руку”, “на око” тощо.

В концентрі "Десяток" дітей ознайомлюють із поняттям маса і одиницею вимірювання – 1кг. На уроці вчитель повинен показати:

1. Предмети однакові за формою і розміром можуть по-різному тиснути на руку та мати різну масу. Використати потрібно кубики (дерев’яні, скляні, паперові, металеві тощо).

2. Різні за формою предмети можуть мають однакову масу.

Щоб переконатися у цьому використовують терези: вони складаються із 2 шальок, якщо гусачки врівноважені, то предмети однакові за масою.

З допомогою терезів порівнюються маси предмети. Металева гиря із надписом 1кг – це еталон маси. На одну шальку ставлять гирю 1 кг, а на другу шальку – предмет, якщо врівноважені терези, то маса предмета - 1 кг.

Для формування уявлень дітей про масу, способи та одиниці її вимірювання використовують наступні вправи: 1) знайомство з циферблатними та електронними терезами під час екскурсій в магазин чи на виробництво; 2) запис одержаних іменованих чисел, їх читання та порівняння; 3) розв’язування текстових задач, у яких використовуються одиниці вимірювання маси; 4) вправи на перетворення іменованих чисел (наприклад: 15 ц = 1 т 5 ц) і на роздроблення складених іменованих чисел у прості (наприклад: 1 кг 725 г = 1725 г); 5) виконання арифметичних дій над простими (наприклад: 56 г + 47г, 15 ц - 8 ц, 5 т·4, 12 кг:4 тощо) та складеними (наприклад: 12 кг 567 г + 1 кг 433 г, 15 т – 8 ц, 2 т 5 ц·7, 7 т 800 кг : 2 тощо) іменованими числами. Зазначимо, що арифметичні дії над простими та складеними іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання маси, виконуються аналогічно до відповідних дій з одиницями вимірювання довжини. Поступово у процесі виконання вказаної системи вправ учні у четвертому класі повинні засвоїти напам’ять таблицю мір маси (див. таблицю № 7).

Таблиця № 7.

Систематичне формування уявлень дітей про місткість та одиницю її вимірювання 1 л розпочинається у першому класі. Щоб виміряти місткість вибирають еталон - посуд місткістю 1 л. Отже, кількість рідини вимірюють спеціальною міркою – літром. Це міра місткості. Пояснювально-ілюстративним методом, виставивши на столі кілька посудин різної форми, але в деякій з них є однакова кількість рідини, вчитель пропонує учням визначити, в якій посудині рідини більше, менше та однакова кількість. Після цього учні з допомогою дослідів повинні переконатися, що кількість рідини не залежить від форми посудини. З метою формування у школярів реальних уявлень про 1 л їм необхідно переконатися, що в одному літрі може вміщуватися 4 або 5 склянок рідини, бо склянки бувають різними, в літровій банці вміщується дві півлітрові банки рідини, а в трилітровій – три літра рідини тощо.

Інша міра, крім літра, не вивчається у початковій школі.

Для формування уявлень дітей про місткість розв’язують задачі: 1) на збільшення (на зменшення) кількості рідини; 2) на знаходження суми (різниці) кількості рідини; 3) на порівняння кількості рідини; 4) на збільшення (на зменшення) у кілька разів кількість рідини; 5) на ділення на вміщення: 6л :2л =3 (б.) та на ділення на рівні частини: 6л :2б. =3 (л).

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
4. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
5. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
6. IV. Вивчення нового матеріалу.
7. IV. Вивчення нового матеріалу.
8. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
9. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
10. V. Вивчення нового матеріалу.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматичний обмін даними.

Переглядів: 571