• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Варіант 4

Тести

Розкрити зміст категорій і понять

Варіант 3

Тести

Розкрити зміст категорій і понять

Фабричне виробництво; промисловий переворот; централізація капіталу; циклічна криза; „християнський комунізм”; суспільство справедливості; фаланга; центрально-керована економіка; політика “воєнного комунізму”; нова економічна політика; технологічний уклад; державний соціалізм; “дирижизм”.

1. Центральною ідеєю канонічної доктрини Середньовіччя було:

а) вчення про “справедливу ціну”, як встановлену Богом;

б) впровадження ідеї “справедливої ціни”, під якою розуміли ціну, що дорівнювала витратам праці, а привласнення торгівельного прибутку і відсотку розглядалось як порушення обміну по “справедливій ціні”;

в) дотримання античної традиції, пов’язаної з поглядами
Арістотеля;

г) спрямування діяльності людей на отримання прибутку та нагромадження багатства у формі грошей.

2. На думку меркантилістів основним джерелом багатства країни є:

а) сільськогосподарське виробництво;

б) промислове виробництво;

в) зовнішня торгівля;

г) внутрішня торгівля.

3. Позитивна оцінка змісту та економічних наслідків політики меркантилізму була дана:

а) А. Смітом;

б) представниками класичної школи;

в) представниками утопічної школи;

г) Дж. М. Кейнсом.

4. Що з нижче перерахованого не відповідає принципам меркантилізму:

а) заохочення експорту готових товарів;

б) заборона вивозу золота та срібла;

в) заборона імпорту сировини;

г) заохочення пріоритетного розвитку виробничих галузей.

5. Суть економічної політики пізнього меркантилізму зводилась до:

а) активного “торгового балансу”;

б) активного “грошового балансу”;

в) обмеження імпорту;

г) обмеження експорту готової продукції.

6. Представниками віденської школи граничної корисності були

а) К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер;

б) Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, В. Зомбарт;

в) А. Маршалл, В. Парето, Дж. Б. Кларк;

г) К. Менгер, Г. Шмоллер, Е. Дюринг.

7. На думку економістів віденської школи, вартість засобів виробництва визначається:

а) граничними витратами факторів виробництва;

б) граничною корисністю граничного продукту виробництва;

в) витратами праці у виробництві;

г) суб’єктивною оцінкою їх корисності у споживанні.

8. А. Маршалла вважають засновником неокласичної традиції в її сучасному вигляді тому, що він:

а) поєднав теорії граничної корисності та факторів виробництва в моделі попиту і пропозиції;

б) запровадив граничний аналіз економічних змінних;

в) створив теорію загальної ринкової рівноваги;

г) впровадив в економічний аналіз оцінку еластичності попиту.

9. Спільним для засновників всіх шкіл неокласичного нап-рямку було:

а) визнання трудової теорії вартості;

б) пояснення вартості товарів витратами факторів виробництва;

в) застосування методу граничного аналізу змінних;

г) використання економіко-математичні теорії економічної поведінки споживача.

10. Автором теорії економічної статики та динаміки є:

а) Дж. М. Кейнс;

б) Дж. Б. Кларк;

в) Р. Харрод;

г) Дж. Хікс.

Література: [1, с. 9-53, 85-112, 131-145, 185-217,]; [2, с. 25-84, 119-123, 139-194, 217-228, 276-291, 309-336, 407-412]; [3, с. 30-146, 270-543, 560-570]; [4]; [5, с. 21-78, 103-111, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 208-290, 596-696]; [8, с. 38-194, 226-250, 313-331, 393-473, 548-564, 606-614, 616-651]; [9, с. 28-74, 176-271, 410-426, 479-565]; [10, с. 12-85, 97-106, 129-158, 223-278, 352-381]; [11, с. 75-89, 111-173, 275-287, 533-612]; [12, с. 11-74, 113-146, 255-299, 308-330]; [13, с. 47-250, 326-358, 487-600, 708-723, 936-1059]; [14, с. 14-88, 153-174, 238-265, 371-453, 530-556]; [15, с. 10-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-245, 298-301]; [16, с. 73-87, 117-186, 257-328]; [17, с. 19-60, 87-93, 121-138, 196-216, 246-254]; [18, с. 7-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 15-148, 164-295, 303-365]; [20, с. 22-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-399]; [21, с. 21-308]; [22, с. 7-150, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-177, 233-250]; [24, с. 18-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 13-40, 134-142, 150-189, 200-211, 226-244].

Теоретичні питання

1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації наприкінці XVIIІ – початку XIX ст.

2. Трансформація класичної буржуазної політекономії на межі XVIIІ – XIX ст.

3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік у першій половині ХХ ст.

4. Концепції «індустріального», «нового індустріального» та «постіндустріального суспільства».

Первісне нагромадження капіталу; робоча сила як товар; постійний та змінний капітал; вартість і споживча вартість; органічна будова капіталу; оборот капіталу; держава загального добробуту; ортодоксальна програма стабілізації; гетеродоксальна програма стабілізації; відкрита економіка; соціально-орієнтована економіка.

1. Назвіть головні засади класичної школи політичної економії:

а) державне регулювання економіки;

б) дослідження сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) проголошення економічного лібералізму;

д) дослідження сфери виробництва;

е) визнання сфери обігу джерелом багатства;

ж) розгляд проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії.

2. Назвіть прихильників фізіократизму:

а) В. Петті;

б) Дюпон де Немур;

в) маркіз Мірабо;

г) А. Сміт;

д) Ф. Кене;

е) Ж. Тюрго;

ж) П. Буагільбер;

з) Мерсьє де Ла Рів’єр.

3. Назвіть теоретичні засади економічних поглядів А. Сміта:

а) егоїзм людини;

б) споживча вартість як мета виробництва;

в) схильність людей до обміну;

г) обіг як джерело багатства;

д) низький рівень заробітної плати;

е) поділ праці;

ж) економічний лібералізм;

з) дія об’єктивних економічних законів;

і) визначення цінності речі її корисністю.

4. Назвіть, яку працю А. Сміт визнає за продуктивну:

а) працю в сільському господарстві;

б) працю у сфері матеріального виробництва;

в) працю, що створює цінність;

г) працю у сфері обігу;

д) працю у сфері нематеріального виробництва;

е) працю, що закріплюється в матеріальних цінностях.

5. Назвіть проблеми, що перебували в центрі економічних досліджень Д. Рікардо:

а) аналіз обмеженості ресурсів;

б) теорія цінності;

в) дослідження потреб людини;

г) розподіл багатства;

д) аналіз якісних характеристик капіталізму.

6. В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав:

а) ідею створення двох форм власності на землю;

б) розвиток промисловості та торгівлі;

в) знищення кріпацтва й усунення самодержавства;

г) аграрні перетворення.

7. Критикуючи буржуазну політичну економію, Герцен і Огарьов проголошують необхідність створення нової економічної науки, яка б:

а) досліджувала виробничі відносини;

б) вивчала економічні закони;

в) вивчала проблеми селянства;

г) виступила проти основ капіталізму та за обґрунтування ідей соціалізму.

8. На думку В. Дмитрієва, головна мета його економічних досліджень:

а) показати плодотворність застосування математичного методу до вивчення економічних явищ;

б) дати аналіз теорії прибутку і теорії ренти;

в) довести сумісність трудової теорії вартості і теорії граничної корисності;

г) за допомогою математичних методів розв’язати теоретичні соціально-економічні проблеми.

9. Високий ступінь відокремлення землі від общини мала:

а) азіатська форма земельної власності;

б) германо-слов’янська форма земельної власності;

в) антична форма земельної власності;

г) жодна з відповідей не вірна.

10. Нова економічна політика в Росії передбачала:

а) розширення сфери обміну між господарськими суб’єктами;

б) сполучення державних і громадських засад в управлінні;

в) масовий державний примус (конфіскація, націоналізація, трудові армії);

г) всі відповіді правильні.

Література: [1, с. 31-53, 63-66, 73-84, 122-130, 218-293]; [2, с. 52-93, 107-114, 125-137, 196-205, 239-255]; [3, с. 30-211, 214-267]; [4]; [5, с. 39-78, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-182, 691-720]; [8, с. 129-250, 281-302, 337-345, 661-690]; [9, с. 42-93, 110-135, 312-329, 384-477, 653-687]; [10, с. 65-98, 107-119, 315-351]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 48-85, 107-112, 179-200, 290-307]; [13, с. 171-308, 362-403, 1067-1243]; [14, с. 55-139, 175-215, 266-292, 454-497]; [15, с. 47-97, 121-139, 173-202]; [16, с. 73-87, 117-206]; [17, с. 43-78, 94-107, 139-150, 217-235]; [18, с. 15-44, 61-77, 158-182]; [19, с. 164-288, 437-462]; [20, с. 50-183, 280-308, 399-422]; [21, с. 107-221, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-118, 224-232, 306-321]; [24, с. 58-118, 121-138, 350-420, 457-466]; [25, с. 30-110, 140-148].

Теоретичні питання

1. Особливості формування ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації на початку XIX ст.

2. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва.

3. Поглиблення криз національних економік у 70-80-х роках ХХ ст.: причини і наслідки.

4. Історія формування і загальна характеристика еволюції теорії соціал-демократії.

Читайте також:

1. II варіант
2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
3. АЛОМОРФИ І ВАРІАНТИ МОРФЕМ
4. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
5. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
6. Варіант
7. Варіант 1
8. Варіант 1
9. ВАРІАНТ 1
10. Варіант 1
11. Варіант 1
12. Варіант 1

Переглядів: 759