• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План семінарських занять

Соціальні гарантії: прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія

У межах соціально-економічної політики держава в законодавчому порядку встановлює рівні мінімальних доходів та соціаль-них гарантій. До таких гарантій належать: прожитковий мінімум
(на 29.11.2002 р. — 340 грн), межа бідності, мінімальна заробітна плата (на 29.11.2002 р. — 237 грн), мінімальна пенсія за віком.

Прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет) — вартісна величина набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р. № 966-XIV).

Межа бідності — рівень доходу, нижче якого є неможливим задоволення основних потреб. Особливості визначення рівня цього показника наведені в розділі 3.4.

Мінімальна заробітна плата — це її нижня межа, яка встановлюється за некваліфіковану просту працю. Її розмір становить основу розрахунку всіх інших ставок заробітної плати.

Розмір мінімальної пенсії — щомісячна грошова сума, гарантована державою на умовах, передбачених пенсійним законодавством. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється, як правило, на рівні мінімальної заробітної плати. У деяких країнах її розмір періодично збільшується за рахунок компенсаційних виплат у зв’язку зі збільшенням цін на продукти харчування і може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати.

1. Рівень, якість та спосіб життя.

2. Доходи і витрати населення: аналіз обсягу, структури та диференціації.

3. Соціально-економічні нормативи споживання: види й призначення.

4. Еластичність споживання.

5. Статистичне вивчення бідності в Україні.

Термінологічний словник

Рівень життя населення(у вузькому його розумінні) — рівень споживання матеріальних благ і послуг: доходи, витрати, особливості споживання (структура споживання, диференціація населення).

Умови життя (середовище існування) — система характеристик розміщення населення, екології, житлових умов, зайнятості та умов праці, соціального обслуговування.

Якість життя — система характеристик ступеня відповідності умов і рівня життя науково обґрунтованим нормативам або певним стандартам. На цій основі можна визначити певні інтегральні показники (індекс людського розвитку). Вивчення якості життя включає в себе також визначення показників, що характеризують соціальний час, бюджет часу, спосіб життя, соціальну напруженість, безпеку та дотримання прав людини.

Номінальні доходи — сума нарахованих доходів (з урахуванням податків і обов’язкових платежів).

Наявні доходи домогосподарств — кінцеві доходи домогосподарств, які можуть бути використані на споживання та нагромадження.

Реальні наявні доходи домогосподарств — наявні доходи, скориговані на індекс споживчих цін.

Прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет) — вартісна величина набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору по­слуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Межа бідності — рівень доходу, нижче якого є неможливим задоволення основних потреб.

Споживчий кошик — натурально-речовинний склад споживчого бюджету, набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, призначених для потреб населення на відповідному нормативному рівні. Загальний споживчий кошик складається з продовольчого, непродовольчого кошиків та кошика послуг.

Індекс споживчих цін — відносний показник, який характеризує в цілому зміну вартості споживчого кошика товарів та послуг, придбаних населенням. Являє собою відношення вартості кошика фіксованого складу поточного періоду до його вартості в базисному періоді. Обчислюється за формулою Лайсперса.

Завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «спосіб життя». Назвіть його основні складові в контексті філософських досліджень.

2. Дайте визначення поняття «рівень життя». Назвіть його основні складові в контексті статистичних досліджень.

3. Назвіть три основні складові сукупних ресурсів домогосподарств.

4. Назвіть три основні складові сукупних витрат домогосподарств.

5. Дайте визначення понять «номінальні доходи» та «наявні доходи» домогосподарств. У чому суть співвідношення відповідних показників?

6. Дайте визначення понять «прожитковий мінімум» та «межа бідності». В чому полягає відмінність цих показників?

7. Назвіть показники диференціації населення за рівнем доходу (витрат).

8. За даними таблиці обчислити показник концентрації доходу Джині, якщо загальна чисельність населення — 50,0 млн осіб:

9. Номінальні грошові доходи населення України в 2000 р. дорівнювали 54 379 млн грн, а індекс споживчих цін — 120,0 %. Визначити величину реальних грошових доходів України в 2000 р.

10. Використовуючи дані, наведені в таблиці, оцініть ступінь задоволення потреб населення в окремих продуктах харчування:

11. Коефіцієнт дефіциту розрахувати як відношення:

а) середнього доходу бідної особи до рівня доходу, що відповідає межі бідності;

б) рівня доходу, що відповідає межі бідності, до середнього доходу бідної особи.

12. У таблиці наведено розподіл населення України за рівнем сукупного доходу:

Визначити коефіцієнт фондів та децильний коефіцієнт диференціації доходів.

13. Маємо дані про споживання продуктів харчування населенням регіону, млн грн.

Обчислити зміну рівня споживання по двох групах продуктів на душу населення, якщо його чисельність за рік зменшилась на 1 %.

Читайте також:

1. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
2. Види індивідуальних занять
3. Види навчальних занять.
4. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
5. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
6. Виховання в учнів творчого ставлення до занять.
7. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами.
8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
9. Завдання для семінарських занять
10. Завдання лекційних занять
11. Загальна характеристика занять позаурочного типу. Особливості позакласної роботи з фізичного виховання
12. Загальна характеристика форм організації занять

Переглядів: 629