Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Оберіть одну або декілька відповідей у кожному тесті:

1. Бюджетування як управлінська технологія реалізується в такій послідовності:

а) інформаційне забезпечення, визначення цілей, завдань та методів розроблення бюджетів, формування моделі консолідації бюджетних показників;

б) бюджетне планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

в) визначення показників, розроблення заходів, формування бюджетів;

г) формування центрів відповідальності, створення бюджетного комітету, здійснення автоматизації бюджетування.

2. Бюджетна система підприємства – це:

а) те саме, що і технологія бюджетування;

б) процес аналізу бюджетів на підприємстві;

в) процес формування бюджетної структури управління організацією;

г) сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, що задіяні у процесі формування та реалізації бюджетів.

3. Основними причинами, що зумовлюють необхідність впровадження бюджетування, є:

а) вирішення проблем із платоспроможністью підприємства;

б) низька кваліфікація працівників;

в) застаріла технологія виробництва;

г) нецільове використання ресурсів організації.

4. Найбільш результативним є впровадження та використання бюджетування на:

а) великих підприємствах;

б) малих підприємствах;

в) середніх підприємствах;

г) асоціаціях.

5. Бюджетування створює для підприємства такі переваги:

а) забезпечує цільове використання та економію ресурсів організації;

б) вирішує проблеми технічного переоснащення;

в) сприяє модернізації основних виробничих фондів;

г) зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві.

6. До економічних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) збільшення канцелярської роботи;

б) пір працівників;

в) відсутність чітко визначених цілей впровадження бюджетування;

г) зростання ресурсних потреб.

7. До технічних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) існування часового лагу між впровадженням бюджетування та отриманням результатів;

б) незрозумілість процедури консолідування бюджетних показників;

в) проблема адаптації програмних і технічних засобів;

г) невідпрацьована методологія бюджетування.

8. До організаційних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) проблема вибору адекватних методів розроблення бюджетів;

б) відсутність автоматизованих систем для здійснення бюджетних процедур;

в) надлишкова деталізація статей бюджету;

г) збільшення канцелярської роботи.

9. До соціальних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) значні витрати часу на збільшення ітерацій у процесі бюджетування;

б) зростання навантаження на працівників, задіяних у процесі бюджетування;

в) неправильна реалізація розробленої методології бюджетування;

г) не відпрацьованість мотиваційних механізмів.

10. До часових проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) очікування надмірного ефекту від впровадження технічних засобів;

б) невідповідне проектування бюджетної структури управління;

в) пасивність працівників підприємства;

г) існування часового лагу між впровадженням бюджетування та отриманням результатів.

11. Бюджет – це:

а) розпис потреб та ресурсів у кількісній формі, що формується на засадах багатоваріантного аналізу для обраного об’єкта з метою пошуку оптимального шляху досягнення встановлених цілей організації;

б) кошторис;

в) система адресних завдань щодо виробництва продукції відповідного асортименту;

г) програма заходів стосовно модернізації основних фондів підприємства.

12. Основними бюджетами на підприємстві є:

а) бюджет доходів та витрат;

б) інвестиційний бюджет;

в) податковий бюджет;

г) бюджет руху грошових коштів.

13. Якщо у бюджеті ресурсна частина відповідає частині потреб, то він:

а) збалансований;

б) дефіцитний;

в) профіцитний;

г) плинний.

14. Бюджети, які розробляються на визначений бюджетний період та не корегуються протягом періоду виконання, називають:

а) гнучкі;

б) неперервні;

в) фіксовані;

г) актуалізовані.

15. Бюджети, які розробляють одночасно для декількох діапазонів ділової активності, називають:

а) жорсткі;

б) неперервні;

в) гнучкі;

г) плинні.

16. Бюджети, які перманентно корегуються зі зміщенням бюджетного періоду, називають:

а) стабільні;

б) операційні;

в) гнучкі;

г) неперервні.

17. Основними споживачами бюджетної інформації підприємства є:

а) власники;

б) керівники;

в) Державна податкова адміністрація;

г) Державна обласна адміністрація.

18. У результаті реалізації бюджетного планування утворюються такі методи менеджменту:

а) положення про бюджетну організаційну структуру управління;

б) методика аналізу виконання бюджетних показників;

в) бюджети;

г) кошториси.

19. У результаті реалізації бюджетного організування утворюються такі методи менеджменту:

а) модель консолідування бюджетних показників;

б) звіти про виконання бюджетів;

в) положення про бюджетне планування;

г) посадові інструкції працівників бюджетного комітету.

20. У результаті реалізації бюджетного мотивування утворюються такі методи менеджменту:

а) норми та цільові ліміти бюджетних показників;

б) положення про преміювання працівників центрів відповідальності за виконання та перевиконання бюджетних показників;

в) положення про бюджетний комітет на підприємстві;

г) графіки формування та виконання бюджетів в організації.

21. Типовий проект автоматизації бюджетування на підприємстві охоплює такі етапи:

а) проектування бюджетної системи та створення необхідної технічної архітектури;

б) розроблення бюджету руху грошових коштів;

в) формування бюджетів центрів відповідальності;

г) вибір, встановлення, налагодження та тестування програмної продукції.

22. Бюджетне планування є одним із етапів реалізації:

а) стратегічного планування;

б) поточного планування;

в) перспективного планування;

г) державного планування.

23. До принципів побудови бюджетів належать:

а) принцип координування;

б) принцип партисипативності;

в) принцип системності;

г) принцип альтернативності.

24. До принципів функціонального призначення бюджетів належать:

а) принцип гнучкості;

б) принцип цільового використання фінансових ресурсів підприємства;

в) принцип інноваційного спрямування;

г) принцип цілеспрямованості.

25. До принципів змістового наповнення бюджетів належать:

а) принцип збалансованості;

б) принцип декомпозиції;

в) принцип активізаційної дії;

г) принцип координування.

26. Бюджетне планування охоплює такі етапи:

а) формування стратегії діяльності підприємства;

б) розроблення заходів досягнення обраної стратегії;

в) забезпечення консолідування бюджетних показників;

г) вибір методів бюджетного планування.

27. Методи бюджетного планування – це:

а) способи та прийоми розроблення бюджетів в організації;

б) способи впливу керуючої системи організації на керовану;

в) інструменти аналізу виконання бюджетних показників;

г) процедури корегування бюджетів підприємства.

28. В основі балансового підходу лежить:

а) рівноважне узгодження потреб та ресурсів;

б) формування адресних завдань з виробництва певних видів продукції;

в) виявлення залишків запасів на складах;

г) формування програми розвитку підприємства.

29. За порядком розроблення бюджетів виділяють такі методи бюджетного планування:

а) стабільний метод;

б) фіксований метод;

в) синхронний метод;

г) послідовний метод.

30. За способом розрахунку планових бюджетних показників виділяють такі методи бюджетного планування:

а)нормативний метод;

б) оптимізаційно-варіативний метод;

в) гнучкий метод;

г) неперервний метод.

31. За вхідною базою бюджетного планування виділяють такі методи бюджетного планування:

а) з нульової бази;

б) за центрами відповідальності;

в) динаміко-статистичний;

г) факторний.

32. На підприємстві, що характеризується високим рівнем диверсифікації діяльності, при розробленні бюджетів доцільно застосовувати:

а) метод бюджетного планування за операціями;

б) метод бюджетного планування за центрами відповідальності;

в) метод бюджетного планування за видами бізнесу;

г) метод бюджетного планування за проектами та програмами.

33. При використанні неперервного методу бюджетного планування:

а) бюджети формуються на визначений бюджетний період та не підлягають перегляду протягом періоду виконання;

б) бюджети формуються для декількох діапазонів ділової активності з урахуванням оптимістичних та песимістичних прогнозів;

в) бюджети перманентно корегуються відповідно до змін середовища функціонування;

г) бюджетний період постійно зміщується.

34. При використанні факторного методу бюджетного планування для оцінювання рівня узгодженості експертів, які визначають пріоритетність факторів впливу на підприємство у майбутньому бюджетному періоді, використовують показники:

а) коефіцієнт конкордації;

б) F – критерій Фішера;

в) коефіцієнт кореляції;

г) коефіцієнт рентабельності.

35. Відповідно до поопераційного методу бюджетного планування під операцією розуміють:

а) окрему технологічно однорідну частину виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці одним робітником чи групою;

б) наскрізну між функціональну систему взаємозалежних споріднених процедур, реалізація яких призводить до використання ресурсів з метою створення певної продукції, що має цінність для внутрішньо організаційних чи зовнішніх споживачів та формування конкурентних переваг підприємства;

в) потенційну здатність людини виконувати роботу;

г) визначений перелік правил та процедур щодо виконання систематичних робіт.

36. Перевагами динаміко-статистичного методу бюджетного планування є:

а) високий рівень точності у розрахунку бюджетних показників;

б) не потребує високої кваліфікації розробників бюджетів;

в) враховує майбутні умови діяльності підприємства;

г) не потребує застосування програмного забезпечення.

37. Вибір методів бюджетного планування залежить від:

а) стабільності середовища функціонування;

б) кваліфікації розробників бюджету;

в) життєвого циклу підприємства;

г) стану основних фондів підприємства.

38. Норми – це:

а) встановлені величини, що характеризують витрати праці, сировини, матеріалів, використання засобів праці, фінансову стійкість підприємства в умовах найбільш раціонального релевантного діапазону ділової активності з урахуванням організаційних, техніко-технологічних, виробничо-господарських, соціальних, фінансових та інших умов функціонування;

б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, режимів роботи обладнання, чисельності тощо;

в) показники нормативів;

г) показники місткості.

39. Нормативи – це:

б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, режимів роботи обладнання, чисельності тощо;

в) показники норм;

г) показники віддачі.

40. До сумарних методів розроблення норм належать:

а) аналітично-дослідницький метод;

б) досвідний метод;

в) статистичний метод;

г) аналітично-розрахунковий метод.

41. Технічно-обгрунтовані норми розробляють на засадах застосування:

а) досвідного методу;

б) статистичного методу;

в) порівняльного методу;

г) аналітично-розрахункового методу.

42. За рівнем формування виділяють норми:

а) тимчасові;

б) умовно-постійні;

в) галузеві;

г) внутрішньо організаційні.

43. За ступенем агрегування виділяють норми:

а) сезонні;

б) укрупнені;

в) типові;

г) досвідно-статистичні.

44. За обов’язковістю застосування виділяють норми:

а) директивні;

б) разові;

в) індикативні;

г) єдині.

45. До норм праці належать:

а) норми часу;

б) норми виробітку;

в) норми платоспроможності;

г) норми ліквідності.

46. До норм витрат сировини та матеріалів належать:

а) норми чисельності;

б) норми керованості;

в) норми витрат інструменту;

г) норми відходів, браку та втрат.

47. До норм використання засобів праці належать:

а) норми обслуговування;

б) норми тривалості виробничих циклів виготовлення продукції;

в) норми змінності роботи обладнання;

г) норми використання середньорічної потужності.

48. До норм організування виробництва належать:

а) норми незавершеного виробництва;

б) норми ділової активності;

в) норми часу на обслуговування;

г) норми встановлення обладнання.

49. До норм фінансової стійкості належать:

а) норми фінансового левереджу;

б) норми трудомісткості;

в) норми часу;

г) норми інтенсивності використання капіталу.

50. У літературі та на практиці розрізняють такі підходи до визначення витрат:

а) бухгалтерський;

б) економічний;

в) формальний;

г) податковий.

51. Відповідно до бухгалтерського підходу витрати – це:

а) зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі вибуття або використання активів чи збільшення зобов’язань, що веде до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

б) сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, робіт, послуг, які придбаються (виготовляються) підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;

в) вартість ресурсів, послуг, робіт, що споживаються чи використовуються для певних цілей на різних рівнях підприємства з метою забезпечення необхідного рівня його ділової активності;

г) сума грошових потоків, що виплачуються підприємством за зобов’язаннями.

52. Відповідно до податкового підходу витрати – це:

г) сума грошових потоків, що виплачуються підприємством за зобов’язаннями.

53. Відповідно до економічного підходу витрати – це:

г) сума грошових потоків, що виплачуються підприємством за зобов’язаннями.

54. Видатки підприємства – це:

г) сума грошових потоків, що виплачуються підприємством за зобов’язаннями.

55. План реалізації може формуватись із застосуванням методів:

а) експертних;

б) статистичних;

в) фінансових;

г) технічних.

56. За способом перенесення витрат на продукцію вони поділяються на:

а) прямі;

б) змінні;

в) непрямі;

г) постійні.

57. За методами обчислення витрати поділяють на:

а) номінальні;

б) маржинальні;

в) середні;

г) продуктивні.

58. За характером інфляційного очищення витрати поділяють на:

а) реальні;

б) поточні;

в) умовно-постійні;

г) номінальні.

59. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат виділяють витрати:

а) непродуктивні;

б) непрямі;

в) прогресивні;

г) пропорційні.

60. За елементами виділяють витрати:

а) матеріальні;

б) на оплату праці;

в) загально виробничі;

г) поза виробничі.

61. За калькуляційними статтями виділяють витрати:

а) амортизацію;

б) паливо й енергію на технологічні цілі;

в) реальні;

г) загально виробничі.

62. За економічним змістом виділяють витрати:

а) умовно-постійні;

б) накладні;

в) на засоби праці;

г) на живу працю.

63. За спрямуванням для забезпечення цілей бюджетування виділяють витрати:

а) на мотивування;

б) інновації;

в) живу працю;

г) капітальні.

64. Кредиторська заборгованість – це:

а) підприємству не сплатили кошти за відвантажену продукцію;

б) підприємству надали аванс на виготовлення продукції;

в) підприємство не розрахувалось вчасно з оплати праці із працівниками;

г) підприємство заплатило аванс постачальникам за продукцію.

65. Дебіторська заборгованість – це:

а) підприємству не сплатили кошти за відвантажену продукцію;

б) підприємству надали аванс на виготовлення продукції;

в) підприємство не розрахувалось вчасно з оплати праці із працівниками;

г) підприємство заплатило аванс постачальникам за продукцію.

66. У плані реалізації за періодами відображається продукція:

а) відвантажена;

б) частково оплачена;

в) цільовий рівень запасів готової продукції;

г) повністю оплачена.

67. У кошторис витрат на збут включаються витрати:

а) на оплату праці продавцям та комісійні;

б) на маркетингові комунікації;

в) витрати на заробітну плату керівникам інституційного рівня управління;

г) амортизація адміністративних будівель.

68. У кошторис адміністративних витрат включаються:

а) витрати на зв’язок та оренду адміністративних приміщень;

б) витрати на транспортування, перевалку та страхування продукції;

в) прямі витрати на оплату праці основних робітників;

г) витрати на банківське та юридичне обслуговування.

69. Бюджет руху грошових коштів підприємства відображає:

а) доходи і витрати;

б) активи і пасиви;

в) находження і видатки;

г) грошові потоки.

70. Для бюджету доходів та витрат характерними є такі ризики:

а) втрати чи недоотримання доходів;

б) втрати платоспроможності;

в) негативної зміни структури капіталу;

г) отримання збитків.

71. До ресурсних бюджетних ризиків належать:

а) економічні ризики;

б) матеріальні ризики;

в) майнові ризики;

г) маркетингові ризики.

72. До виробничо-господарських ризиків належать:

а) інноваційні ризики;

б) соціальні ризики;

в) торгівельні ризики;

г) енергетичні ризики.

73. До комерційних ризиків належать:

а) технічні ризики;

б) політичні ризики;

в) транспортні ризики;

г) науково-технічні ризики.

74. До методів управління ризиками належать:

а) уникнення ризиків;

б) екстраполяція;

в) локалізація ризику;

г) лімітування.

75. Центри відповідальності за обсягом повноважень та відповідальності поділяють на:

а) обслуговуючі;

б) тотожні;

в) центри вартості;

г) збутові.

76. Центри відповідальності за функціональним принципом поділяють на:

а) центри інвестицій;

б) центри обороту;

в) центри прибутку;

г) матеріальні.

77. Бюджетний комітет – це:

а) планово-економічний відділ;

б) бухгалтерія;

в) спеціальна постійно діюча формальна група;

г) спеціальна тимчасово діюча формальна група.

78. Бюджетний комітет складається із:

а) керівників інституційного рівня управління;

б) основних робітників;

в) спеціально залучених експертів з бюджетування;

г) допоміжних робітників.

79. За етапами контролю бюджетних процесів виділяють:

а) попередній бюджетний контроль;

б) кількісний бюджетний контроль;

в) суцільний бюджетний контроль;

г) перманентний бюджетний контроль.

80. За рівнем охоплення контролем об’єктів виділяють:

а) поточний бюджетний контроль;

б) вибірковий бюджетний контроль;

в) децентралізований бюджетний контроль;

г) якісний бюджетний контроль.

81. За періодичністю проведення виділяють:

а) завершальний бюджетний контроль;

б) суцільний бюджетний контроль;

в) централізований бюджетний контроль;

г) перманентний бюджетний контроль.

82. До об’єктів бюджетного контролю належать:

а) суб’єкти бюджетного контролю;

б) інструментарій бюджетного контролю;

в) методи бюджетного контролю;

г) складові та результати бюджетних процесів.

83. В інструментарій бюджетного контролю включаються:

а) об’єкти бюджетного контролю;

б) методи бюджетного контролю;

в) процедури бюджетного контролю;

г) технологія бюджетного контролю.

84. До принципів здійснення бюджетного контролю належать:

а) системність;

б) економічність;

в) попередження порушень та зловживань;

г) виявлення нецільового використання ресурсів організації.

85. До показників майнового стану підприємства належать:

а) коефіцієнт зносу основних засобів;

б) коефіцієнт бюджетної автономії;

в) коефіцієнт оборотності активів;

г) коефіцієнт покриття.

86. До показників ліквідності належать:

а) чистий оборотний капітал;

б) коефіцієнт рентабельності реалізації;

в) коефіцієнт покриття;

г) коефіцієнт фінансування.

87. До показників фінансової стійкості належать:

а) коефіцієнт оновлення основних засобів;

б) коефіцієнт покриття;

в) коефіцієнт оборотності активів;

г) коефіцієнт маневреності власного капіталу.

88. До показників ділової активності належать:

а) коефіцієнт вибуття основних засобів;

б) коефіцієнт швидкої ліквідності;

в) коефіцієнт фінансування;

г) період погашення дебіторської заборгованості.

89. Для визначення функції витрат можуть застосовуватися методи:

а) технологічний аналіз;

б) метод аналізу рахунків;

в) спрощений статистичний аналіз;

г) функціонально-вартісний аналіз.

90. Накладні витрати промислового підприємства включають:

а) загальновиробничі витрати;

б) адміністративні витрати;

в) витрати на збут;

г) прямі витрати на оплату праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ	\|	ВИБІР ВАРІАНТУ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.