ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦЕОХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання наступних показників.

Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою

, (7)

де К₁, К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходу;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

Скорочення чисельності працівників ΔЧ, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм, визначається наступним чином:

, (8)

де Ч₁, Ч₂ - чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам відповідно до і після запровадження заходу, чол.;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.

Збільшення кількості машин і механізмів ΔМ та виробничих приміщень ΔБ, приведених у відповідність до вимог нормативних актів,

(9)

(10)

де М₁, М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

М - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁, Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

Б - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

Зменшення коефіцієнта частоти травматизму

(11)

де , - кількість випадків травматизму відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта тяжкості ΔК_Т розраховується за формулою

(12)

де , - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці

(13)

де З₁, 3₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшений коефіцієнта тяжкості захворювання

(14)

де D₃₁, D₃₂ - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до запровадження заходу і після нього;

N₃₁, N₃₂ - кількість випадків захворювання відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності

(15)

де Ч_i₁, Ч_i₂ - чисельність працівників, що стали інвалідами до і після запровадження заходу, чол.

Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці

де Ч_п₁, Ч_п₂ - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження заходу, чол.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИБІР ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ПРАЦЕОХОРОННІ ЗАХОДИ	\|	РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.