• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦЕОХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання наступних показників.

Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою

, (7)

де К₁, К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходу;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

Скорочення чисельності працівників ΔЧ, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм, визначається наступним чином:

, (8)

де Ч₁, Ч₂ - чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам відповідно до і після запровадження заходу, чол.;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.

Збільшення кількості машин і механізмів ΔМ та виробничих приміщень ΔБ, приведених у відповідність до вимог нормативних актів,

(9)

(10)

де М₁, М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

М - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁, Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

Б - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

Зменшення коефіцієнта частоти травматизму

(11)

де , - кількість випадків травматизму відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта тяжкості ΔК_Т розраховується за формулою

(12)

де , - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці

(13)

де З₁, 3₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшений коефіцієнта тяжкості захворювання

(14)

де D₃₁, D₃₂ - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до запровадження заходу і після нього;

N₃₁, N₃₂ - кількість випадків захворювання відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності

(15)

де Ч_i1, Ч_i2 - чисельність працівників, що стали інвалідами до і після запровадження заходу, чол.

Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці

де Ч_п1, Ч_п2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження заходу, чол.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
8. Активний характер соціальної політики.
9. Актуальні методи соціальної роботи
10. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
12. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання

Переглядів: 576