• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове забезпечення управління якістю продукції на підприємстві

Одне з основних завдань органів господарського управлін­ня і підприємств, які виготовляють продукцію та надають послуги, полягає у випуску високоякісної продукції, що сприяє підвищенню економічних показників роботи підприємства в цілому. Виробництво якісної продукції є обов'язком кожного товарови­робника. Від якості продукції залежать попит на неї споживачів, реалізація та одержання прибутку, конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках.

За загальним уявленням, якість продукції - це сукупність споживчих властивостей товарів, продуктів, що забезпечують пе­вні потреби населення та народного господарства відповідно до її призначення.

У ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідаль­ність за їх порушення» зазначено, що якість продукції -це сукупність властивостей, які відображають безпечність, новиз­ну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, есте­тичність, екологічність продукції та надають їй здатності задово­льняти споживача відповідно до її призначення.

Основними законодавчими актами, що регулюють якість продукції належить назвати: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про стандартизацію», Закон України «Про підтвердження відповідності», Статут залізниць, Правила перевезення вантажів автотранспортом та інші.

Серед правових актів, що стосуються якості, визначним є За­кон «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», який встановлює правові засади забезпечення якості і безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади і виробниками, продавцями (постачальниками та спожи­вачами) під час розроблення, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспорту­вання, реалізації, використання.

Наступними у системі забезпечення якості продук­ції та безпеки споживача є За­кон «Про захист прав споживачів», Декрет Кабінету Мініст­рів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм та правил та відповідальність за їх порушення», що визначають відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача.

Законом України «Про захист прав споживачів» (ст. 17), зок­рема, установлено майнову відповідальність за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості. Відповідно до нього шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача товарами, що містять недоліки, підлягає відшкодуванню в повно­му обсязі, якщо законодавством не передбачена більш висока міра відповідальності. Право вимагати відшкодування заподія­ної шкоди визначається за кожним потерпілим споживачем, не­залежно від того, перебував він чи ні в договірних відносинах із виробником. Таке право зберігається протягом установленого терміну служби (терміну придатності).

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів», виробник несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здо­ров'ю або майну споживача, у зв'язку з використанням матері­алів, обладнання, приладів, інструментів та інших засобів, необ­хідних для виробництва товарів, незалежно від рівня його науко­вих і технічних знань.

Недолік — окрема невідповідність товару вимогам норматив­них документів, умовам договорів або вимогам, що ставляться до нього, а також інформації про товар, яка надана виробником (ви­конавцем, продавцем).

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, або який не може бути усунутий цим споживачем, або для його усунення необхідні великі затрати праці й часу, або він робить товар іншим, ніж передбачено договором, або проявля­ється знову після його усунення (преамбула Закону «Про захист прав споживачів»).

Під час здійснення контролю за якістю продукції, матеріалів, сировини, що постачаються, працівники підприємства керуються положеннями Інструкцій про порядок прийняття продукції ви­робничо-технічного призначення й товарів народного споживан­ня за кількістю та якістю.

Інструкція П-6 застосовується в тих випадках, коли стандар­тами, технічними умовами або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції та товарів.

В Інструкції П-7 визначені методи перевірки продукції, по­рядок направлення постачальнику виклику його представни­ка для участі в прийманні продукції та складанні акта в разі виявлення нестачі, некомплектності, невідповідності продукції та інших порушень.

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. I. Введення в розробку програмного забезпечення
5. II.1 Програмне забезпечення
6. III. Етапи розробки програмного забезпечення
7. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
8. ISO9000. Як працює система управління якістю
9. Oracle Управління преміальними
10. Qзабезпечення виконання завдань кожним відділом.
11. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
12. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів

Переглядів: 1079