Національно-визвольні рухи міжвоєнного періоду в країнах Азії та Африки.

Національно-патріотичні рухи в країнах афро-азійського регіону стали частиною загального руху світового оновлення, духовної ейфорії, що охопила світ після закінчення Першої світової війни. Крім того, для країн Сходу цей процес був пов'язаний із продовженням започаткованого російсько-японською війною 1904-1905 років, молодотурецькою та іранською революціями "пробудження Азії". У 1918-1919 роках на міжнародній арені з'явилися нові, не відомі раніше національні рухи. У перші роки після закінчення Першої світової війни національно-визвольні рухи охопили цілий ряд країн Сходу: Афганістан (1919), Корею (1919), Єгипет (1919), Ірак (1920), Сирію (1920) та ін. У багатьох державних народів національно-патріотичний рух став формою державного оновлення, боротьби за ліквідацію неефективного адміністративного апарату. Такі модернізаційні рухи відбувалися в Китаї, Туреччині та Ірані.

Наступний етап розвитку національно-визвольних рухів в країнах Азії та Африки почався в роки всесвітньої економічної кризи 1929-1933 років. Змінивши форми та методи боротьби, лідери антиколоніальної боротьби в цей час вдавалися переважно до мирних засобів політичного та економічного тиску на уряди своїх метрополій. Підйом національних рухів, що відбувався на тлі загострення економічної ситуації змусив уряди держав-власниць колоній розпочати переговори з лідерами патріотичних рухів у колоніальних країнах. У 30-х роках метрополії уклали ряд міждержавних угод зі своїми колишніми колоніями: англо-іракська угода 1930 р., франко-ліванська угода 1933 р., англо-єгипетський договір 1936 р. та ін. Деякі колонії отримали обмежені конституції (Індія, Цейлон).

Характерною особливістю антиколоніальної боротьби в країнах Азії та Африки міжвоєнного періоду був високий ступінь націоналізму цих рухів. В окремих випадках націоналізм пригнобленої нації трансформувався в шовінізм. Прикметними прикладами є Іран та Туреччина, в яких національно-патріотичні рухи стали організаторами жорстоких переслідувань національних меншин, передусім, курдів. Лідерами національно-патріотичних рухів ставали, як правило, особи з особистою харизмою, іміджем аскетичного й незламного борця: Сунь Ятсен, Махатма Ганді, Мустафа Кемаль (Ататюрк). Навіть у стабільній та порівняно добре розвинутій в економічному плані Японії у 1935 р. було переглянуто конституцію країни в тих питаннях, що стосувалися ролі імператора як живого втілення Бога на Землі. Націоналізм як інтегральний принцип національної політики було включено до політичних програм державного розвитку Туреччини ("кемалізм"), Китаю ("сунятсенізм"), Ірану ("еранізм") та інших країн.

Особливе місце серед національно-визвольних ідеологій міжвоєнного періоду займав "гандизм" — система ненасильницького супротиву колоніальній системі англійців у Індії. Враховуючи традиції пасивного споглядального світовідчуття індуїстської релігії, М. Ганді запропонував схему досягнення національної незалежності, що виключала будь-яке насильство. Бойкотуючи колоніальну адміністрацію, створену європейцями освітню систему, відмовляючись від вироблених у метрополії товарів, Індійський національний конгрес намагався примусити англійців сісти за стіл переговорів й добровільно передати представникам Індії владу.

Характерною ознакою зародження серед народів афро-азійського регіону нового світовідчуття була поява в кінці 30-х років першої в світі теорії расової вищості чорношкірого населення Африки. Концептуальна система, що обґрунтовувала право народів чорної Африки на незалежне існування, отримала назву "негритюд". Її творцями були троє вихідців з колоніальних володінь Франції, що отримали в метрополії університетську освіту — сенегалець Лепольд Седан Сенгор, антілець Еме Сезар та гвіанець Людвік Дама. Основою для філософської системи "негритюду" стали традиційні системи вірувань африканців, специфічне трактування доколоніальної історії та звичаї щоденного побуту мешканців Африки. Осмисливши всі ці складники за допомогою європейського філософського інструментарію, Л. Сенгор прийшов до висновку про споконвічну вищість чорного населення світу над іншими расовими групами. Називаючи європейську культуру "культом холодного мислення, що вбиває природу", він стверджував, що лише африканці живуть у гармонії з природою й завдяки добре розвиненій інтуїції органічно сприймають "цілісність світовідчуття". На доказ своїх тез класики чорного расизму наводили сюрреалізм традиційного африканського мистецтва та нібито характерне для мешканців Африки підсвідоме заперечення раціоналізму, що виявлялося в непрактичності та безініціативності. Стверджуючи, що існують космічні цикли земної історії, Л. Сенгор та Е. Сезар пропагували чорний месіанізм. На їхню думку, африканці, замінивши біле населення світу, врятують природу від техногенної катастрофи. "Негритюд" був продуктом європейської культури й своєрідною захисною реакцією на "традиційний" білий расизм.

Значний вплив на розвиток національних рухів у колоніальних країнах мало створення Радянського Союзу. Через міжнародні комуністичні та робітничі організації СРСР намагався вести активну політику в країнах Азії. Методи такого впливу були найрізноманітнішими: від прямого військового вторгнення (Монголія, Іран, Афганістан) та збройної допомоги національним рухам (Туреччина, Індія, Китай) до дипломатичного та економічного тиску (Японія). Для підготовки кадрів національних революційних рухів у Москві було створено Комуністичний університет трудящих. У Ташкенті в 1918-1919 роках діяла спеціальна військова школа, в якій навчалися вихідці з Індії, що згодом мали стати ядром національної революційної армії. У кінці 20-х років цілі країни стали полігоном зіткнення радянських і західних інтересів (Китай, Іран). Намагаючись використати протистояння національних урядів цих країн із державами Заходу, Радянський Союз розпалював міждержавні конфлікти, підтримуючи, водночас, прихильні до Москви прокомуністичні рухи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Афро-азійський світ після Першої світової війни.	\|	Деколонізація країн Азії та Африки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.07 сек.