Кермування — це пріоритетний підхід до управління стратегіями розвитку.
Ознаки:
— визначення політики організації;
— визначення стратегічних проблем розвитку;
— формулювання ідей розвитку;
— реагування на зміни запитів стейкхолдерів.
Стратегічна поведінка: керівник-аналітик, розвідник. Він шукає, порівнює, продукує ідеї. Він є лідером, здатним взяти відповідальність. Бере на себе роль генератора та каталізатора ідей, дослідника).
Крайнощі прояву позиції:
— наукова робота на базі закладу (дисертація);
— інноваційна хвороба (прагнення впроваджувати все нове).
Веслування— це підхід, що дозволяє зберегти цілісність та якість послуг організації.
Ознаки:
— надання якісних заявлених послуг;
— забезпечення ефективності діяльності організації;
— заохочення персоналу до результативної роботи.
Стратегічна поведінка:
а) той, хто захищається (має послідовну антикризову спрямованість);
б) той, хто реагує (спонтанно реагує на події, що стались).
Такі керівники беруть на себе авторитарну роль, розраховуючи на власні знання, уміння, впливовість на персонал, зв'язки із вищими інстанціями тощо. Характерною рисою є боротьба за владу.