Б) Система Раккера.

1) Перший крок у ході застосування системи Раккера полягає в бухгалтерському аналізі, необхідному для визначення індексу вартості чистої продукції фірми.

Чиста продукція (додана вартість) = ринкова вартість виробленої продукції - вартість сировини, матеріалів і послуг, спожитих під час виробництва.

Додана до продукту вартість приймається як міра продуктивності. Ця величина залежить від багатьох факторів, наприклад від вартості матеріалів, а також циклічних і сезонних факторів. І з зазначеної причини величина чистої продукції, уживаної під час розрахунків за системою Раккера, є середньою запопередні 3-7 років. Тим самим забезпечується ефект згладжування і послідовна оцінка чистої продукції.

1) Наступний крок - обчислення «норми Раккера». Це частка чистої продукції, виплачувана робітникам у вигляді заробітні плати. Фактично вона є чистою продукцією на кожну одиниці заробітної плати. Використовувана норма повинна бути середньою за ряд років. Її стабільність у часі виправдовує таке її використання.

Норма Раккера = (Сукупні витрати на робочу силу / Вартість чистої продукції) * 100%

Розрахунок премії подібний з її обчисленням у рамках системи Скенлона, але він більш складний, у зв'язку з використанням показника чистої продукції. Вартість продукції розрахована аналогічно - з урахуванням поправки на повернення, надбавки і знижки, а також на зміну запасів. Для одержання чистої продукції з вартості продукції віднімають витрати, пов'язані з матеріалами й іншими, що не належать до робочої сили, витратами, включаючи послуги ззовні. Для одержання припустимих витрат на робочу силу норму Раккера співвідносять з чистою продукцією. Починаючи з цього моменту, розрахунки знову такі ж, як у системі Скенлона, за винятком частки компанії. Цю премію розподіляють між компанією і працівниками, звичайно в співвідношенні 50:50 відповідно.

в) Система „Імпрошейр”.

Система «Імпрошейр» відрізняється від інших систем розподілу прибутку в декількох аспектах. 1) Вигоди від підвищення продуктивності вимірюють не в грошових одиницях, а в робочих годинах. 2) Використовують нормо-години і базисні коефіцієнті продуктивності. 3) Для контролю нормативів часу використовують - принципи «стелі» і «викупу» норми.

Приклад розрахунків:

1) Розрахунок премій у рамках системи «Імпрошейр» починають з нормо-годин. Це нормативний час, необхідний для виробництва одиниці продукції. У нього входять непродуктивні роботи (простій, переміщення матеріалів і т.д.). Його обчислюють за наступною формулою:

Нормативний час = Сумарні витрати часу / Вироблена кількість продукції у натуральних одиницях

Для кожного виду продукції є норматив часу. Використовують для обчислення сумарних трудовитрат за нормою. Ця величина є нормативними трудовитратами за даного обсягу продукції, тобто добуток питомої норми на число зроблених одиниць. Під час випуску декількох видів продукції ці добутки підсумовують і одержують сумарні нормативні трудовитрати.

2) Базисний коефіцієнт продуктивності (БКП) обчислюють шляхом розподілу відпрацьованих людино-годин, включаючи допоміжні роботи, на сумарні нормативні трудовитрати. Він є базисною мірою загальних трудовитрат на виробництво одиниці продукції. Базисний коефіцієнт можна виразити так:

БКП = Сума усі х трудовитрат, виробничих і допоміжних / Сумарні нормо-години

3) Важливою особливістю системи «Імпрошейр» є встановлення «стелі» продуктивності 30% зверх норми. Постійне перевищення «стелі» продуктивності веде до перегляду норм часу, але це не є де стимулятором для робітників, так як компанія робить «викуп» норми у вигляді єдино разових виплат робітникам.

Якщо перевищення більше, ніж 30%, то години, які зекономили зверх 30%, відкладають на майбутній час для використання у тих випадках, коли приріст продуктивності менше 30% «стелі» [2].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Участь співробітників у прибутках: система Скенлона, Раккера, Імпрошейр.	\|	Тема 7. Контролювання як загальна функція менеджменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.