• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ ЗЕРНА ШКІДНИКАМИ ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ

ЗАВДАННЯ :

1. Ознайомитись з найбільш розповсюдженими шкідниками хлібних запасів і характером їх пошкоджень.

2. Провести визначення зараженості зерна комірними шкідниками.

3. Визначити зараженість насіння гороху брухусом.

4. Захист зернових мас від шкідників хлібних запасів.

Матеріали і обладнання:

Прилади ПВЗ, ПООК-1, набір сит, розбірні дошки, шпателі, скальпелі, електроплитка, склянки, сітка з ручкою, зразки зерна різного ступеня пошкодженості, 1 -% розчин КМnО₄, розчин КОН або NаОН, фарфорові чашки.

1. У світовій практиці відомо кілька сот видів комах і десятки видів кліщів, які є шкідниками хлібних запасів. Втрати у вазі і зниження якості зернових продуктів через цих шкідників настільки великі, що захист продуктів від знищення і псування ними належить до заходів державної ваги.

У всіх країнах, де є державне нормування якості зерна, визначення показників зараженості є обов’язковим.

У нашій країні цей показник визначається при оцінці якості будь-якої партії зерна і її збереження.

Наявність в партії зерна живих шкідників хлібних запасів (кліщів, комах) на різних стадіях розвитку називається зараженістю.

ВИДОВИЙ СКЛАД ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ, ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В СХОВИЩАХ

2. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ ЗЕРНА

Виходячи із біологічних особливостей окремих видів комах, розрізняють зараженість явну і приховану.

Під явною зараженістю розуміють наявність в дослідному зразку живих шкідників, виявлених при візуальному огляді зразу після його просіювання на спеціальному наборі сит.

При прихованій зараженості шкідники знаходяться в середині зерен і візуально виявити їх важко.

Зараженість зерна насіння олійних культур шкідниками визначають провіюванням всього середнього зразка. Ступінь зараженості встановлюють по кількості живих шкідників в 1 кг зерна або насіння олійних культур.

Зерно, яке зберігається в сховищах, на зараженість шкідниками хлібних запасів перевіряють по середніх зразках, взятих окремо із кожного шару. Зразки беруть від кожної секції 100 м² при висоті насипу зерна вище 1,5 м із трьох шарів: верхнього (на глибині 10 см), середнього (із середини насипу) і нижнього (при самій підлозі); при висоті насипу нижче 1,5 м виїмки відбирають із верхнього і нижнього шарів.

Зараженість зерна, яке зберігається на елеваторах, перевіряють по середніх зразках, які відбирають зверху складським щупом на доступну глибину окремо від кожного силосу і шару насипу зерна, аналогічно відбору зразків зерна, яке зберігається в складах. Кожний зразок перевіряють окремо і ступінь зараженості партії встановлюють по найвищій зараженості зерна.

Зараженість зерна в вагонах і автомобілях визначають просіванням всього середнього зразка.

При перевезені зерна водним транспортом зараженість зерна перевіряють по середніх зразках, які відбирають від кожного трюму окремо.

2.1. Для визначення явної зараженості зерна шкідниками середній зразок зерна просівають на ситах (нижнє з отворами 1,5 мм і верхнє 2,5мм ) вручну на протязі 2 хв. при кругових рухах на хвилину або механізованим способом на протязі 1 хв. При 150 кругових рухах. Для насіння суріпиці, рижію і маку застосовують нижнє сито з отвором 1мм, а верхнє – 1,5 мм.

Якщо температура перевіряємого на зараженість зерна нижче 5⁰С одержаний вихід з сита і прохід через сито відігрівають при температурі 25-30⁰ С на протязі 10-20 хв. для активізації комах, які впадали в холодне оціпеніння.

Після просіювання спочатку визначають зараженість зерна великими видами комах (мавританською козявкою, великим борошняним і смоляно-бурим хрущиками і їх личинками). Для цього продивляються вихід з сита з отворами 2,5 мм (на білому склі) і 1,5 мм (на чорному склі), розсипаючи зерно тонким розрідженим шаром.

Прохід через сито з отворами 1,5 мм розглядають під конічною лупою із збільшенням в 4-4,5 рази.

При огляді вибирають живих шкідників (мертвих відносять до смітної домішки і при вивченні ступенів зараженості не враховують ) встановлюють їх вид і кількість в 1 кг зерна

При виявлені зараженості зерна довгоносиком, або кліщем, встановлюють ступінь зараженості.

Таблиця 1

Кількість екземплярів шкідників в 1 кг зерна ( включно)

При визначенні зараженості кукурудзи в качанах шкідниками-комахами, кожний десятий качан вихідного зразка ретельно оглядають на наявність живих екземплярів. При виявлені в качанах шкідників в картці аналізу і в свідоцтві про якість записують “Заражені” і вказують види і кількість шкідників.

2.2.Приховану визначають по методу Брудної. Виділяють наважку зерна 15 г, зерно очищають від смітної і зернової домішки, а також з’їдених довгоносиком зерен, висипають у чисту сітку. Сітку з зерном погружають на 1 хвилину в чашку з водою (температура 30⁰ С) для розбухання пробочок. Потім її переносять на 20-30 с в розчин КМnО₄ і на 20-30 с в розчин сірчаної кислоти з перекисом водню. На 100 мл 1%-ного розчину сірчаної кислоти беруть 1 мл 3%-ного перекису водню. Пробочки скрашуються в чорний колір і різко виділяються на поверхні зерен. Розмір пробочок не перевищує 0,5 мм.

Забарвлені круглі плями можуть появитись на зерні також в місцях просвердлених довгоносиком під час іди, але яйця туди не відкладені. Плями такого походження мають інтенсивно забарвлені краї та світлу середину і підрахунку не підлягають. Приховану зараженість довгоносиком перераховують на 1 кг зерна.

2.3. ПОШКОДЖЕННЯ ЗЕРНА КЛОПОМ-ЧЕРЕПАШКОЮ

Пошкодження дозріваючого зерна пшениці клопом-черепашкою спостерігається на Україні, Північному Кавказі, в центрально-чорноземних, приволзьких і деяких інших районах. Пошкоджуючи посіви пшениці, ці комахи понижують урожай і значно погіршують якість зерна.

Клопи-черепашки пошкоджують пшеницю на всіх стадіях розвитку рослини, живлячись спочатку соком рослин, а потім вмістом зерна.

В місцях пошкодження, які прилягають до місця проколу, проходять значні зміни структури ендосперму. Ендосперм розрихлюється, де формується крохмальні зерна. Ці зміни пояснюються тим, що слина клопів містить активні протеїнази, які розщеплюють білки і розрихлюють клейковину. Встановлено також наявність в слині активної амілази. Відмита з пошкодженого зерна клейковина відразу або ж через короткий час розпливається, втрачає пружність і при дальшому відлежуванні перетворюються на сметаноподібну масу. Її зараховують до третьої групи.

Інтенсивний гідроліз відбувається і в тісті, де в період його бродіння, поряд з протеїназами, активно діє і амілаза. Внаслідок цього виходить пливке тісто, нездатне утримувати газ, зменшується об’ємний вихід, хліб має погану пористість і липку м’якушку.

При візуальному огляді зерна можна помітити три ознаки пошкоджень, які спричинені клопом-черепашкою :

1) на поверхні зернини є слід уколу у вигляді темної крапки, навколо якої утворюється світло-жовта пляма, консистенція ендосперму в цьому місці борошниста;

2) на поверхні зернини утворюється така сама пляма, в межах якої є вдавленості або зморшкуватість без слідів уколу;

3) на поверхі зернини у зародку утворюється світло-жовта пляма без вдавленості, або зморшкуватості і без слідів уколу.

Для встановлення процентного вмісту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, виділяють наважку 10 г, відбирають пошкоджені зерна, зважують і результат виражають в процентах до взятої наважки.

Розходження між двома паралельними визначеннями допускаються в межах від 0,5% при вмісті пошкоджених зерен менше 5%, де 1% при вмісті пошкоджених зерен більше 5%.

Стандартом на борошно забороняється приймати на переробку зерно пошкоджене клопом-черепашкою більше як на 3%.

Результати проведеного визначення необхідно занести в таблицю 2.

Довідка: по базисних кондиціях – зараженість шкідниками не допускається. По обмежуючих – не допускається, крім кліщів, 15 %. За зараженість зерна кліщем проводиться скидка з ціни 0,5%.

Зерно, в якому при аналізі виявлено екземпляри живих довгоносиків, прийомці від здавачів не підлягають. Зерно, в якому при аналізі виявляються тільки мертві довгоносики, приймається. Таке зерно розміщується в окремі сховища і реалізується в першу чергу.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ШКІДНИКАМИ ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ

Існують запобіжні і винищувальні заходи, які забезпечують захист зерна від комірних шкідників.

Запобіжні заходи

До нового врожаю склади повинні бути підготовлені раніше: їх необхідно просушити, почистити від пилу і різних залишків, провести відповідний ремонт. Щілини підлоги і стін прочистити від залишків і зробити, щоб вони не були схованкою для шкідників. Ретельно проведена механічна очистка зерносховища вирішує успіх послідуючої вологої дезинфікації.

Навколо складу гострою лопатою необхідно прочистити смугу шириною 1-2м, знявши верхній шар грунту, а потім посипати гашеним вапном.

Після механічного очищення стіни і підлогу обробляють рідкими хімічними сумішами проти кліщів і шкідливих комах. Працівники на вологій дезинфекції одягають відповідний захисний одяг і респіратори.

До прийому нового врожаю необхідно обеззаразити всю мішкотару: вивернути мішки і видалити з них пил, потім обдати кип’ятком і просушити.

Перед засипкою в сховище зерно нового врожаю проходить сушіння в сушильних агрегатах, де його доводять до нормальної вологості (12-14%), що є надійним профілактичним заходом при захисті зернопродуктів від комірних шкідників.

В жаркий ліній час невеликі партії зерна піддають сонячному сушінню. Зерно розсипають шаром не вище 20 см і через кожний час перемішують. Під час прямих сонячних променів кліщів і комахи гинуть.

Під час зберігання зерна необхідно періодично провітрювати зерносховища. Під час провітрювання стараються замінити тепле і сире повітря в приміщенні холодним і сухим. Самий зручний час для провітрювання – зима. Весною рекомендується провітрювати тільки рано вранці., коли повітря ззовні холодніше, ніж в середині сховища, і зовсім недопустимо відкривати двері в весняні сонячні дні : тепле і вологе зовнішнє повітря осідає на прохолодне зерно і зволожує його.

ВИНИЩУВАЛЬНІ МІРОПРИЄМСТВА

Заражене зерно пропускають через сушарку. В процесі сушіння при нагріві зерна до 50⁰С гинуть рухомі форми кліщів і комах за 15-20 хвилин, а при 60⁰С – за 10 хв.

Коли заражене зерно пропускають через очисні машини, повітряний потік видаляє із зерна частину комірних шкідників. Краще очищаються від кліща пшениця і жито, а у плівчастого зерна частина кліщів залишається під плівкою.

Для винищення шкідників зерно можна і проморожувати.

Газацію зерна проводять як крайню міру, коли іншими засобами неможливо провести боротьбу з комірними шкідниками. Для обеззаражування зернової маси використовують легковипаровуючі сильно отруйні рідини. Зерно необхідно періодично перевіряти на зараженість шкідниками.

Проби беруть щупом із насипу зерна в п’яти місцях пошарово : на глибині 10 см , в середині і коло дна. Пробу не менше 1 кг збирають в посудину. При аналізі пробу зважують і просіюють через сита з отворами різних діаметрів і в отриманому відсіві підраховують кліщів і комах. Проби, що відібрані в зимовий час, перед аналізом відігрівають в теплому приміщенні на протязі 2-5 годин.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
8. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 7346