• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

АБОРАТОРНА РОБОТА №5

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСМІЧЕНОСТІ ЗЕРНА

(Гост 135864 – 83)

Завдання 1. Ознайомитись з показником засміченості зерна.

Завдання 2. Класифікація домішок.

Завдання 3.Ознайомитись з методикою визначення засміченості зерна.

Завдання 4. Провести визначення засміченості зерна різних культур.

Завдання 5.Ознайомитись з розрахунками на зерно, яке має відхилення від базисних норм засміченості.

Матеріали і обладнання:

Зразки зерна, розбірні дошки, ваги, бюкси для зважування, набір сит для визначення засміченості зерна пшениці, жита, кукурудзи, рису, зразки елементів шкідливої домішки, бур’янів.

1. Показники засміченості зерна

Кількість домішок , виявлених у партії зерна продовольчого, фуражного і технічного призначення, виражено в відсотках від її ваги, називається засміченістю.

Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження. У зв’язку з цим виникає потреба вивчати склад домішок, класифікувати і нормувати вміст їх за видами. Засміченість є обов’язковим показником якості, що визначається на всіх етапах хлібообороту.

2. Класифікація домішок

В основу класифікації домішок у товарному зерні покладено один принцип – ступінь впливу певного виду домішки на вихід і якість вироблюваних продуктів, а в фуражному зерні – вплив домішки на кормову цінність.

Домішки поділяються на дві групи: смітну і зернову.

Смітні домішки понижують стійкість зерна при зберіганні. По своєму походженню смітна домішка різноманітна. До неї відносяться:

1) дрібне сміття, яке проходить через сито діаметром отворів 1,0-1,5 см (для різних культур);

2) камінці, грудочки, мінеральні домішки грунту, якщо ця домішка попадає в продукти переробки, то вона обумовлює хрускіт борошна, круп, хліба;

3) органічну домішку: полову, остюки, частини рослин;

4) смітне насіння всіх дикоростучих і культурних рослин, не зарахованих до основного зерна, зернової і шкідливої домішок.

До цієї фракції у пшениці і житі зараховують зерно вівса, гречки, проса, насіння всіх бобових. При очищені зерна на елеваторах, млинах або інших підприємствах ці домішки видаляють і використовують на відповідні потреби.

5) зіпсовані зерна – зерна загнилі, запліснявілі, обвуглілі при сушінні, погризені шкідниками та ін. у таких зерен повністю знецінений ендосперм і можуть міститися речовини з неприємним запахом і смаком, їх зараховують до смітної домішки. Зовнішньою ознакою зіпсованості зерна є змінений колір оболонок, який найчастіше буває бурим, буро-коричневим, або темно-коричневим;

6) шкідливу домішку – склероції ріжків, мішечки і спори твердої сажки, гали пшеничної нематоди (вугриції): насіння деяких рослин з родини злакових (пажитниця п’янка), бобових – в'язіль барвистий, софора товстоплідна і китниковидна, мишатник, складноцвітих – гірчак рожевий, і шорстколистих – геліотроп опушеноплідний та триходесма інканум або сива.

Зернова домішка – складається із зерен основної культури, які мають певні дефекти, але зберігають в досить доброякісному стані органічні речовини ендосперму та сім’ядолей.

Фракції зернових домішок поділяють на три групи:

1) зерна основної культури з зміненим хімічним складом і деякими відхиленнями в структурі ендосперму і оболонок, які затруднюють переробку зерна: пророслі, морозобійні, пошкоджені при сушінні, зелені, сильно недорозвинені – щуплі;

2) биті і з’їдені зерна основної культури, якщо залишилось менше половини зерна;

3) зерна інших культур, які можуть бути використані по цільовому призначенню основного зерна. Наприклад, у пшениці зараховують жито і ячмінь, у партіях жита – ячмінь, в олійних (олійна домішка) – насіння багатьох інших олійних культур.

3. Методика визначення засміченості зерна

Засміченість партії зерна визначають дослідженням наважки з наступним розбиранням її на групи і фракції домішок.

При визначенні засміченості із середнього зразка попередньо виділяють великі домішки (солому, колоски, грудочки землі, камінчики) шляхом просіювання його на ситі з отворами діаметром 6 мм. Виділені фракції великих домішок зважують і виражають у відсотках.

Далі із середнього зразка виділяють наважку для аналізу на засміченість. Наважка залежить від крупності зерна основної культури. Так, для пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, рису, сорго, сочевиці і дрібнонасінної вики вона становить 50 г, проса – 25 г, кукурудзи, гороху, квасолі, чини, нуту і сої – 100 г, кормових бобів і сочевиці великонасінної – 200 г, а для насіння маку – тільки 2 г.

При визначенні вмісту домішок, виділену для аналізу наважку просіюють на протязі 3 хв. через сито з круглими отворами діаметром 1 мм для відділення мілкого сміття, яке відноситься до смітної домішки.

Просіяну наважку зерна розбирають вручну на розбірній дошці за допомогою шпателя на основну культуру і домішки. Розібрану масу окремо зважують і виражають в відсотках до взятої наважки.

Дані аналізу записують в таблицю 1.

Допускається в партії зерна вміст смітної домішки :

по обмежувальних кондиціях – 5% ;

по базисних кондиціях - 1 %.

Вміст зернової домішки :

по обмежувальних кондиціях – 15 %;

по базисних кондиціях - 3 %.

5. Розрахунок за зерно, яке має відхилення від базисних норм засміченості

При вмісті смітної домішки (тобто всіх її фракцій у цілому ) вище базисної норми до партії зерна, роблять знижку з фізичної ваги за кожний процент смітної домішки – 1 % фізичної ваги. Надбавка за кожну 0,1 % смітної домішки нижче базисної – 0,1 % до маси.

При здачі засміченого зерна знімається плата за очистку в розмірі 0,3 % за кожний процент засміченості вище базисного.

За кожний відсоток зернової домішки вище базисної проводиться скидка з ціни - 0,1 %, а за кожний 0,1 % шкідливої домішки проводиться скидка 0,3 % з ціни.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ НАТУРНОЇ МАСИ ЗЕРНА

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. II. Самостійна робота студентів.
3. IV. ВИХОВНА РОБОТА В КЛАСІ
4. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
5. IV. Науково-дослідницька робота.
6. IV. Практична робота.
7. IV. Робота над темою уроку
8. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
9. V. Робота з підручником
10. V. Робота з підручником. с. 59-60
11. V. Робота з програмою «Виконавець Восьминіжка»
12. V. Робота з програмою «Виконавець Садівник».

Переглядів: 2612