Завдання

1. Ознайомитись і оволодіти методикою визначення об’ємної маси зерна при допомозі пурки.

2. Визначити натурну масу пшениці, жита, ячменю, вівса, соняшника.

3. Розрахунок за зерно по показнику натурної маси.

Прилади і обладнання:

1. Пурка літрова;

2. Мішечки з зерном різних культур.

1.Вага зерна в певному об’ємі називається натурною масою зерна. В країнах, де впроваджена метрична система мір , її характеризують вагою літра зерна в грамах.

Натурна маса показник якості, який вказує на виповненість зерна. Виповненість зерна має велике технологічне значення і характеризує його харчову цінність . виповнене зерно або насіння має більший ендосперм ядра. За несприятливих умовам, формування зерна або насінини вага оболонок порівняно з вагою зерна зростає, а ендосперму зменшується. Значне збільшення вмісту проценту оболонок призводить до зменшення виходу цінної частини продукції (білого борошна, крупи, олії).

Про виповненість зерна можна дістати повне уявлення, визначаючи питому вагу. Чим більше в зерні ендосперму, тим більше в ньому вуглеводів і білків - речовин ( із складу зерна) з максимальною питомою вагою.

Так, при питомій вазі зерна озимої пшениці 1,374, питома вага анатомічних частин, з яких воно складається, така : ендосперму 1,472, зародку – 1,275 і оболонок – 1,106.

Оболонки, незважаючи на високий вміст клітковини, мають меншу питому вагу, бо в них дуже пориста структура. У зв’язку з цим партії зерна з дефектними зернами, і з збідненим або деформованим ендоспермом (морозобійні, пошкоджені клопами-черепашками) також мають знижену питому вагу.

У зв’язку з певною складністю визначення питомої ваги зерна і насіння, в практиці оцінки якості їх, цим показником не користуються. Його замінюють НАТУРНОЮ ВАГОЮ, вважаючи що остання в очищеному зерні дає достатнє уявлення про виповненість.

Крім виповненості на натурну масу зерна впливає:

- форма і розмір зерна;

- характер поверхні зерна (шорсткувата, округла);

- вологість (чим вища вологість, тим нижча натурна маса зерна);

- домішки (органічні, легкі) помітно понижують натуру, а мінеральні – збільшують.

Пониження натурної маси в засмічених партіях зерна з підвищеною вологістю проходить і внаслідок меншої сипучості зернової маси, і її більш рихлої укладки в ємностях, в т.ч. в мірному стакані пурки.

Натурну масу визначають для пшениці, жита, ячменю, вівса, соняшника:

Пшениця 700-810 г/л

Жито 650-735 г/л

Ячмінь 530-640 г/л

Овес 440-590 г/л

Соняшник 350-470 г/л

2. Натурну масу визначають за допомогою пурки . Пурка складається із мірки об’ємом один літр, наповнювача, який має вигляд циліндра без дна з невеликим розширенням в нижній частині, другого циліндра з вмонтованим в нього лійкою. Остання має пружинну задвижку. Є також падаючий груз, виточений з металу, ніж в формі хвоста ластівки і ваги з різновагами. Всі частини пурки складені у спеціальному ящику, на кришці якого є гніздо для вкручування стійки вагів і накладка для закріплення мірки. Якщо в мірку опустити падаючий груз, а в щілину встановити ніж, то об’єм внутрішнього простору між поверхнею падаючого грузу і нижньою площиною ножа буде дорівнювати літру.

Пурку складають у наступному порядку. Ящик встановлюють на столі, вкручують стійку вагів в гніздо. Підвішують на вмонтований зверху кронштейн підвіску і коромисло вагів так, щоб стрілка пройшла в отвір у її основи, а призма лягла на подушку. Коромисло необхідно заводити обережно, щоб не зігнути кінець стрілки і не пошкодити кінець призми. Коромисло повинно бути обернене до працюючого тією стороною, на якій знаходиться номер. При вдягненні серег на кінцеві призми коромисла керуються цифрами, позначеннями. Чашку для гир підвішують до лівого плеча коромисла, а мірку з вкладеним в неї падаючим вантажем підвішують до правого плеча.

Після деяких коливань коромисло повинно прийти в стан рівноваги, і стрілка повинна зупинитись проти показника або середнього штриху шкали. Провіривши мірку на вагах, закріплюють її так, щоб чашки з дна мірки зайшли за накладку. В щілину мірки вкладають ніж, на ньому кладуть падаючий груз, а потім наповнювач.

В такому вигляді пурка готова до роботи.

Закрити лійку циліндра, насипати в нього рівним потоком зерна із мішечка, недосипаючи до поверхні країв 1,5-2 см. наповнений циліндр, обережно ставлять на наповнювач, натискують на натискувач і опускають зерно в наповнювач, після цього циліндр знімають. Обережно не стряхуючи мірки, знову встановлюють в щілину ніж і відрізають ним залишки зерна. Знімають мірку з накладки разом з наповнювачем і висипають залишки зерна. Знімають з мірки наповнювач, виймають ніж і мірку з зерна, знову підвішують на нове коромисло вагів зрівноважуючи рівновагу. Зерно в пурці зважують з точністю до 0,5 г.

Натурну масу вираховують як середнє арифметичне із двох визначень. Розходження між ними допускається не більше 5 г (для вівса 10 г). Якщо розходження більше, визначення проводиться третій раз.

За результатами роботи вираховують надбавку (скидку) за натуру зерна.

Зразки	Маса одного літра зерна
1-ше визначення	2-ге визначення	середнє	відхилення від базисних	скидка або надбавка
Пшениця Ячмінь Овес Жито Соняшник

ДОВІДКА : базисні кондиції по натурній масі для Вінницької обл.

пшениця - 735 г/л

жито - 700 г/л

ячмінь - 610 г/л

овес - 430 г/л

соняшник - 400 г/л

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АБОРАТОРНА РОБОТА №5	\|	Розрахунок на зерно по показнику натурної маси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.