Навчання учнів самостійно займатися фізичними вправами.

Результати аналізу передової практики шкіл та численних наукових досліджень свідчать, що процес формування в учнів потреби у фізичному самовдосконаленні складається з ряду взаємопов'язаних напрямів:

— виховання позитивного ставлення та інтересу до занять фізичними вправами;

— озброєння школярів спеціальними знаннями і вироблення на їхній основі переконань у необхідності систематичних занять фізичною культурою;

— формування відповідних умінь і навичок;

— залучення учнів до щоденних занять фізичною культурою.

Розглянемо кожен напрям окремо, пам'ятаючії при цьому, .що всі вони реалізуються в тісному взаємозв'язку, в єдиному навчально-виховному процесі.

1. Виховання інтересу до занять

Ряд позицій, що торкаються цього питання, уже розглянуті нами при характеристиці завдань уроку. Так, педагогу слід: точно і доступно пояснити учням значення і зміст занять; у завдання вкладати особистий інтерес учня, і давати йому змогу відчути результати його діяльності; доводити одночасно до свідомості дітей необхідність тривало і наполегливо працювати для досягнення результатів. Пам'ятаймо, що діти позитивно ставляться до тієї людини, спілкування і взаємодія з якою викликала в них позитивні переживання і принесла радість. При негативних емоціях учні свідомо чи підсвідомо шукають можливості уникнути зустрічі з явищами, процесами, людьми, які колись принесли їм неприємні переживання: не приходять на зустрічі, ухиляються від виконання обов'язків, пропускають заняття.

Потенційні можливості формування позитивних переживань приховані в самому процесі навчання. Джерелом радісних переживань є сам вчитель: він випромінює енергію, бажання працювати. Вказівки вчителя, його зауваження, розпорядження, команди, сигнали можуть звучати енергійно або в'яло, мажорно або індиферентно, і від цього залежить не тільки настрій, а й результати дітей.

Уміння вчителя всіх бачити, його дотепність і веселість посилює задоволення від спілкування з ним. Так, школярі закохуються передусім у вчителя, а вже потім — в його предмет.

Основним джерелом радості на уроці врешті-решт повинен стати сам процес навчання, подолання труднощів, опанування знань, розвиток здібностей і якостей школяра. Пробудженню інтересу до занять фізичними вправами сприяють також задовільне проведення всіх форм занять у школі, оснащення і естетичне оформлення матеріально спортивної бази, посильні завдання, що забезпечують успішність процесу навчання. Так, результати наукових досліджень свідчать, що комплексне використання звукових ТЗН (музика зі словесним поясненням, грамзапис, магнітний запис, метроном) скорочує час, необхідний для засвоєння вправ навчальної програми на 45 %, при цьому в 2- 2,5 раза збільшується рухова активність учнів.

Формування у дітей інтересу до занять залежить від атмосфери, яка панує в колективі вчителів. У цьому плані важливу роль відіграє особистий приклад, передусім вчителів фізичної культури, класних керівників, вчителів початкових класів. Хорошим прикладом для учнів є активні заняття фізичними вправами вчителів інших предметів та керівників школи.

Велике значення при формуванні інтересу школярів до систематичних занять фізичною культурою мають узгоджені дії школи і сім'ї. Значним мотивом для активізації батьків є оздоровчий вплив занять фізичними вправами на дитячий організм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Озброєння школярів знаннями, формування переконань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.