• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Галузі АПК

Загальна характеристика захворюваності працівників у

При впливі на працюючих ШВФ, несприятливих умов праці можуть бути професійні та загальні захворювання, що викликають тимчасову, тривалу або постійну втрату працездатності.

Професійні захворювання , викликувані фізичними факторами:

- вібраційна хвороба, крижково-поперековий радикуліт;

- хронічні артрити, періартрити;

- остеохандрити; >

- зниження слуху (кохлеарний неврит).

- Пилом:

- фіброз легень; хронічний пиловий бронхіт.

- Хімічними речовинами:

- гострі і хронічні отруєння;

- захворювання шкіри (дерматити, екземи, токсикодермії);

- коньюктівіти.

- Біологічними факторами:

- інфекційні і паразитичні захворювання (бруцельоз, сап, сибірська виразка, орнітоз і ін.);

- алергійні захворювання ( полінози, бронхіальна астма).

У сільськогосподарському виробництві хворих із профпаталогією близько 20% від загального числа. Значна частина профотруєнь зв'язана з дією на працюючих засобів хімізації (пестициди, добрива і т.п.). Професійне отруєння - захворювання професійне. Явище, яке характеризується сукупністю професійних захворювань, називають професійною захворюваністю. В деяких випадках вплив шкідливих факторів виробничого середовища призводить до виникнення виробниче обумовленої захворюваності.

Діоксид вуглецю (С0₂) є одним із найбільш шкідливих виробничих факторів, джерелом отруєння, часто із смертельними наслідками. За характером дії на організм людини С0₂ є наркотиком, який подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, шкіру, добре розчиняється у воді і сироватці крові.

На виробництві шкідливими факторами є надлишкове виділення тепла, висока вологість, наявність пилу. Шкідливі фактори виробництва викликають професійно обумовлені і професійні захворювання працівників: фаренголорингіти і дерматити,

пневмоконіози і бронхіти при роботі із зерновим пилом і пилом борошна разом з загальною алергічною реакцією.

В останні роки спостерігається підвищення рівня захворювань нервово-мозкового апарата у зв'язку з використанням одноманітних, часто повторювальних рухів і фізичним навантаженням. Ці захворювання реєструються на ділянках, де неповністю впроваджена автоматизація і механізація, на ділянках ручної праці.

Несприятливі умови праці (температура повітря, протяги, вологість, контакт із нафтопродуктами, пилом, порушення режимів праці і відпочинку, харчування, контакт із хворими можуть викликати загальні захворювання з втратою тимчасової непрацездатності. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності переважають грип і катар верхніх дихальних шляхів, захворювання центральної і периферичної нервової системи. Важливе місце займають гнійні захворювання шкіри. Серед них найбільш поширені застудні захворювання - 21%, хвороби кістково-м'язової - 8,2% і серцево-судинної - 7,8% систем, органів травлення - 6,3% і ін. Загальних захворювань набагато більше, ніж професійних.

Загальні втрати робочого часу від захворювань на виробництві майже в ЗО разів більше, від травматизму.

Шкала оцінки показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на 100 працюючих (табл. 3.2)

Заходи щодо оздоровлення умов праці на підприємствах направлені на профілактику можливого неприємного впливу шкідливих речовин на працівників. Вирішальним з цих факторів, призначених для зменшення виділення в повітря виробничих

приміщень шкідливих речовин, є герметизація обладнання, систематичний контроль і своєчасне усунення порушень.

У галузі тваринництвамають місце захворюваність з тимчасовою втратою працездатності та професійні захворювання, спричинені різними мікроорганізмами, основним джерелом яких є хворі та заражені тварини.

До поширених захворювань належать бруцельоз, туберкульоз, туляремія, сальмонельоз, лептоспіроз, токсоплазмоз, орнітоз, лістерельоз, трихофітія та інші.

На підприємствах по виробництву кормів існують технологічні процеси з великою запиленістю повітря робочих зон. Найбільш високі концентрації пилу в місцях завантаження продуктів переробки (трав'яного, рибного, м'ясо-кісткового борошна і крейди) у подрібнювальні машини, в цехах для виробництва преміксів і можуть досягати 580-720 мг/м³ при ГДК 4 мг/м³.

Дослідниками встановлено, що найчастіше серед працівників різних професій хворіють птахівники (пташниці), які перебувають під дією комплексу шкідливих факторів: несприятливі мікрокліма­тичні умови, газова, пилова, бактеріальна та грибкова забрудненість повітря, значні фізичні навантаження.

Птахівникам загрожує також небезпека ураження професійними інфекційними захворюваннями, які можуть виникнути в результаті контакту з хворою птицею або інфекційним матеріалом (трупами птиці, пташиним послідом, пухом, підстилкою), такими як орнітоз, актимікоз, аспергильоз.

Серед несприятливих факторів у промисловому птахівництві є біологічні шкідливості (бактеріальні та пилові аерозолі, грибкова мікрофлора, пташиний послід), а також різні біоактивні речовини, переважно мікробіологічного синтезу (вакцини, вітаміни, антибіотики). Це особливо характерно при групових методах обробки птиці препаратами - аерозольні вакцинації та імунізації, введення антибіотиків та інших лікувальних препаратів.

Захворюваність у птахівництві у 2 рази перевищує захворюваність працівників інших професій сільського господарства за відносними показниками. Наприклад, пташниці хворіють у 2,5 разів частіше, ніж Доярки чи механізатори, і в 1,5 разів ніж працівники ремонтних майстерень.

У загальній структурі захворюваності (хвороб) працівників

птахівництва переважають такі як грип і катари верхніх дихальних шляхів, ангіна і захворювання органів дихання, кровообігу, нирок і сечовивідних шляхів.

Персонал, що доглядає тварин, повинен бути проінструктований про засоби особистої гігієни, а також правила поводження з тва­ринами взагалі і заразнохворими особливо.

Перед входом у тваринницьке приміщення, а також між секціями створюють бар'єри (дезмати, дезкилимки, змочені дезрозчином).

Працівники тваринництва повинні проходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал, а доярки - один раз на місяць. Один-два рази на рік доярки проходять диспансерний медогляд з обстеженням на бруцельоз і туберкульоз.

, Керівники господарств несуть відповідальність за допуск до роботи людей, які не пройшли медогляд і за порушення строків проведення профілактичних оглядів.

У галузі рослинництванайбільш шкідлива професія -механізатор. На виробничий травматизм і професійну захворюваність механізаторів мають вплив специфічні умови роботи.

В нашій країні механізатор, у більшості колективних і державних сільськогосподарських підприємств, працює щоденно і майже весь

рік, а в часи найбільш напружених польових робіт — світловий день.

При цьому через недооцінку нашими машинобудівниками проблем

комфорту у кабінах вітчизняних машин наявні всі умови для

: передчасного стомлення працюючого протягом робочого дня та

; накопичення втоми протягом місяця, кварталу, року. Постійні

перепади температури та перегрів організму у літній період

і призводять до частих захворювань.

Найбільш частою формою патології дихальної системи у ] механізаторів є хронічний бронхіт, який виявляється після 15 років І роботи і призводить до інвалідності приблизно 12 відсотків тих, хто \ захворів. Частота виявлення цієї патології складає 12-15 відсотків. \ На піщаних ґрунтах при концентрації пилу в кабінах машин від \ 371 до 474 мг/м з вмістом вільного двоокису кисню до 88% у І механізаторів виявляється навіть силікоз та фіброзонні зміни в легенях дифузного характеру.

Слід відзначити, що у структурі захворюваності механізаторів перше місце посідають захворювання периферійної нервової системи

та опорно-рухового апарату. На думку більшості авторів досліджень, ці захворювання викликані умовами праці на тракторах, комбайнах та іншій самохідній техніці.

В останні роки під час масових медичних оглядів механізаторів все частіше виявляється і діагностується захворювання шлунково-кишкового тракту. Найбільш поширеним діагнозом є хронічний гастрит та гастронтез (опущення шлунка). За припущеннями багатьох авторів, загальна низькочастотна вібрація здатна викликати ослаблення зв'язкового апарату, резонансні коливання шлунка та його опущення. Цей стан порушує секреторну та евакуальну діяльність шлунка, внаслідок чого розвивається гастрит. Залежно від стану роботи такі захворювання діагностуються у 70% випадків, і Одним з професійних факторів виникнення цих захворювань, з усією і очевидністю, може бути шум, який суттєво впливає на секреторно-евакуаторну діяльність шлунка, так і на органи слуху.

Читайте також:

1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
4. Аналіз галузі
5. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
6. В галузі
7. В ГАЛУЗІ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
8. В галузі фізичного виховання
9. В умовах галузі
10. Види місцевих фінансових органів. Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів.
11. Види стратегій залежно від позицій підприємств у галузі
12. Визначення ефективності на рівні галузі

Переглядів: 855