• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

При проведенні рентгенологічних досліджень

Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються у лікувально-профілактичних закладах, найбільш поширеними є рентгенівське випромінювання, що генерується рентгенівськими діагностичними апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, і, отже, являє собою небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, отже осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території. Тому їх розміщення, планування і експлуатація повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки.

Вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(СанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80).

Санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних відділень (кабінетів) в житлових будинках і дитячих установах. Особливих вимог до їх розміщення в лікувально-профілактичних установах воно не передбачає. Проте з метою зменшення кількості суміжних приміщень для постійного перебування співробітників і хворих перевагу слід віддати блочному розміщенню зазначених відділень в окремій прибудові або на першому та останньому поверсі будівель.

Основним приміщенням рентгенкабінету є процедурна, тобто приміщення, в якому розміщено рентгенапарат(и) і проводяться всі види рентгенологічних досліджень. Чинне законодавство забороняє їх розміщення над (під) палатами для вагітних і дітей або в суміжних з ними приміщеннях.

Протирадіаційний захист прилеглої території (при розміщенні рентгенкабінету на першому поверсі) і суміжних приміщень забезпечується екрануванням будівельними конструкціями (стіни, міжповерхові перекриття, перегородки), матеріал і товщина яких повинні знижувати інтенсивність випромінювання до допустимого рівня.

Найбільш слабким місцем в організації ефективного протирадіаційного захисту на підставі використання лише будівельних конструкцій є двері та вікна. Усунення цієї вади досягається покриттям дверей листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою, обладнанням вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняттям підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги.

З метою захисту суміжних приміщень відстанню регламентується площа процедурної, що повинна бути не меншою 34 м² на один рентгенівський апарат, який необхідно розміщувати таким чином, щоб відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін була не менше 2 м, а її випромінювання було спрямоване переважно у напрямку капітальної стіни. На кожний додатковий рентгенапарат площа процедурної має бути збільшене на 15 м². Рентгенівська трубка повинна бути розміщена в свинцевому кожуху з коліматором, який формує робочий пучок випромінювання.

Захист лікаря-рентгенолога забезпечується:

- просвинцьованим склом, яке закриває флуоресцентний екран;

- багатосмуговим в напуск фартухом з просвинцьованої гуми, який підвішується до екран-знімального пристрою;

- малою захисною ширмою;

- використанням у разі проведення спеціальних досліджень засобів індивідуального захисту (рукавички, фартух з просвинцьованої гуми (у тканинному чохлі для захисту від розпилення свинцю).

Захист рентген лаборантазабезпечується розміщенням його робочого місця в окремому суміжному приміщенні, яке називають кімнатою управління (пультовою), з вікном з просвинцьованого скла у процедурній та селекторним зв’язком з лікарем.

Крім процедурної та пультової в ході планування рентген-кабінету або відділення повинні бути передбачені наступні приміщення:

- кабінет лікаря – 10 м²;

- фотолабораторія – 6 м²;

- кабіна для приготування розчинів барію – 4 м²;

- роздягальня – 2,5 м²;

- туалет;

- приміщення для очікування.

Перебування молодшого медичного персоналу в процедурній або в кімнаті управління (пультовій) під час проведення рентгенологічних процедур не допускається.

Під час проведення рентгенологічних досліджень в процедурній можуть перебувати особи, які приймають участь в їх проведенні – персонал інших відділень лікарні, родичі пацієнта, супроводжуючі особи, які повинні підтримувати дитину або важкохворого за умов, що одержана ним доза не перевищує рівень опромінення категорії Б.

Радіаційна безпека пацієнтів повинна передбачати зменшення променевого навантаження під час проведення рентгенологічних досліджень населення, передусім вагітних жінок, дітей і підлітків, яке може бути досягнуто шляхом здійснення комплексу організаційних, медичних і технічних заходів.

Організаційні заходи передбачають упорядкування рентгенологічних досліджень населення, обмеження річних доз опромінення для різних категорій пацієнтів, підвищення кваліфікації персоналу та відповідальності за виконання процедур.

Всі пацієнти, які підлягають рентгенологічним дослідженням, в залежності від їх призначення поділяються на чотири категорії.

Категорія Ад – хворі з онкологічними захворюваннями або підозрою на них, хворі, дослідження яких проводять з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології, хворі, яким проводять рентгенотерапевтичні заходи, особи, що досліджуються за життєвими показаннями в ургентній практиці. Рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб цієї категорії 100 мЗв.

Категорія Бд – хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при неонкологічних захворюваннях з метою уточнення діагнозу та (або) вибору тактики лікування. Рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб цієї категорії становить 20 мЗв.

Категорія Вд – особи з груп ризику, в тому числі працівників підприємств зі шкідливими умовами праці та працівників, що проходять професійний відбір для роботи на цих підприємствах, хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань тощо. Рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб цієї категорії складає 2 мЗв.

Категорія Гд – особи, яким проводять всі види профілактичних обстежень, за винятком тих, які віднесені до категорії Вд. Рекомендований граничний рівень річного опромінення для осіб цієї категорії становить 1 мЗв.

Медичні заходи включають у свою структуру: вибір методу дослідження, обмеження площі опромінення до мінімальних величин, необхідних для постановки діагнозу захворювання, захист оточуючих тканин екранами з просвинцьованої гуми, правильний вибір пози під час проведення рентгенографії тощо. Такі екрани (як і фартухи рентгенолога) повинні бути розміщені у тканинних чохлах для захисту від розпилення свинцю. Для зниження гонадних доз при рентгенологічних дослідженнях органів черевної порожнини, попереково-хребцевого відділу хребта та інших передбачено екранування гонад.

До технічних заходів, які забезпечують зниження променевого навантаження, відносяться різні засоби щодо підвищення якості рентгенівського зображення: виробництво і застосування високочутливих рентгенівських плівок, правильний вибір режиму роботи рентгенівського апарату (проведення досліджень при мінімальних величинах анодного струму і напруги на трубці), використання електронно-оптичних підсилювачів зображення, які дозволяють одержувати більш чітке та яскраве зображення при ощадливому режимі роботи апарата, використання широкоформатної флюорографії в ході проведення профілактичних оглядів тощо. Велике значення має дотримання темнової адаптації зору рентгенолога при рентгеноскопічних дослідженнях. Крім того, необхідно відзначити, що канали витяжної вентиляції у процедурній повинні бути розміщені у верхній частині приміщення – для видалення іонізованого високою напругою повітря та в нижній частині (над підлогою) – для видалення свинцевого пилу.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. XX1. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
3. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
4. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
5. Безробіття: результати досліджень
6. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
7. Бюджетний процес: поняття, роль, та значення у проведенні бюджетної політики.
8. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.
9. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.
10. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
11. Вибір напрямку та послідовність виконання наукових досліджень
12. Вивчення сімейної поведінки, як і міжособистісні стосунки та міжпоколінні зв’язки, знаходиться в центрі уваги макросоціологічних досліджень.

Переглядів: 1604