• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сучасні технології навчання в процесі викладання географії в старших класах.

Розвиток навичок спілкування в процесі використання різноманітних форм організації навчальної пізнавальної діяльності школярів

Зростання практичної спрямованості навчання географії

Забезпечення практичної спрямованості навчання географії досягається шляхом поєднання продуктивної та репродуктивної навчальної діяльності учнів. В першу чергу це стосується системи практичних робіт. Крім того, учні повинні усвідомлювати практичне значення теоретичного матеріалу, що вивчається в курсах економічної та соціальної географії.

Навчальна діяльність учнів можна організувати в різних формах. Основні з них – індивідуальна, фронтальна та групова.

Індивідуальна форма організації навчання – це одноосібне виконання учнем навчальних завдань. Розрізняють три види індивідуальної роботи учнів:

- самостійна діяльність учня за завданням вчителя;

- самостійна діяльність учня, кои він сам обирає способи виконання завдань;

- самостійна діяльність учня під час фронтальної і колективної діяльності.

При фронтальній роботі вчитель працює односчасно з усім класом, а учні між собою не взаємодіють.

Найбільше можливостей для розвитку в учнів вміння спілкуватися має колективна діяльність. Колективна діяльність має такі види:

- парна робота;

- спільно-розпдільча робота;

- групова робота.

(Детальніше групова форма роботи була розглянута в лекціях з МВГ).

Поняття „технології в навчанні” виникло давно і стосується на сучасному етапі розвитку освіти всіх дисциплін у школі. Для географічної освіти це поняття вважається одним з нових. В педагогічній літературі існує розмежування понять „освітня технологія”, „педагогічна технологія” та „технологія навчання”.

Освітня технологія відображає загальну статегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Їх призначення полягає у розв’язанні стратегічних завдань для системи освіти. Таким освітніми технологіями є концепції освіти, освітні закони, освітні системи. Наприклад, гуманістична концепція освіти тощо.

Педагоггічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій у навчально-виховному процесі. Вони акумулюють та відображають загальні ознаки та закономірності навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету. Наприклад, нові інформаційні технології навчання тощо.

Технологія навчання моделює шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного навчального предмета, тами,ь питання.

Технології навчання

Традиційні Інноваційні

Пояснювально-ілюстративна Особистісно-орієнтованого

Проблемного навчання навчання

Програмованого навчання Модульно-рейтингова

Диференційованого навчання Нові інформаційні

Тощо. технології

Проектна технологія

Технологія розвитку

критичного мислення

тощо.

Розгяд окремих технологій навчання та їх застосування в процесі викладання географії в старших класах виноситься на практичні заняття.

РОЗДІЛ І. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України”

Лекція № 2. Структура і зміст курсу „Економічна і соціальна географія України”. Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту. Методи та прийоми формування основних понятть та роботи з основними джерелами географічної інформації в процесі викладання курсу. Система практичних робіт з курсу.

1. Структура і зміст курсу „Економічна і соціальна географія України”.

2. Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

Методи та прийоми формування основних понятть та роботи з основними джерелами географічної інформації в процесі викладання курсу.

3. Система практичних робіт з курсу.

1. Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2,2000. – С. 21-27.

2. Даринський А.В. Методика преподавания географии.– М.: Просвещение,1975.–С. 208-241

3.Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.- М.: Просвещение,1989.

4. Герасимчук В.М., Замковий В.П. Методика викладання географії Української РСР: Посібник для вчителя. – К.: Рад. шк., 1989. – 102 с.

5. Географія. Економіка. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Ірпінь, 2005, 2006, 2007 р. – 89 с.

6. Програми для загальноосвітніхнавчальних закладів. Географія 5-11 класи. – К.: „Шкільний світ”, 2001. – 221 с.

1. Структура і зміст курсу „Економічна і соціальна географія України”.

У 9 класі вивчається курс „Економічна і соціальна географія України”, в якому розкриваються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку і розміщення господарства. Цей курс має особливе значення, оскільки він одночасно є завершальним курсом для основної школи та пропедевтичним для старшої школи. Величезне значення цього курсу визначсається також тим, що в процесі його викладання в учнів формується система економіко- та соціально-географічних понять, з якими учні, переважно, незнайомі. Тому скаладність для учнів при вивченні економічної і соціальної географії України полягає в необхідності одночасного засвоєння загальних понять курсу та їх конкретизації на матеріалі з географії України.

В курсі „Економічна і соціальна географія України” розглядаються питання предмету та об’єкту дослідження ЕіСГ, зв’язок її з іншими науками, внесок українських географів в розвиток ЕСГ в Україні, економіко-географічне та геополітичне положення України, згадується адміністративно-територіальний устрій країни, оскільки до нього буде прив’язаний розгляд подальших тем. Новим для учнів є матеріал, пов’язаний з вивченням історико-географічного поділу України. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного та механічного руху, національного складу. Особливу увагу при вивченні населення України слід приділити проблемі відродження української мови й національної культури, мов і культур інших народів України. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів країни. При характеристиці економічних районів глибше вивчається район, на території якого знаходиться школа, всі інші – оглядово. У цьому курсі важливу увагу слід приділити проблемі сталого розвитку та її прояву на території України, показати місце України в світі за різними показниками.

Важливе значення цього курсу в економічній освіті школярів. Вивчення курсу сприяє адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому в програмі містяться питання про економічну систему України, типи підприємств за формами власності, аналізуються складові економічного потенціалу країни.

Курс формує знання про свою країну як суб’єкт міжнародного географічного поділу праці, економіки й геополітики, світового географічного простору, вводиться поняття світового господарства та місця в ньому господарства України.

Програма передбачає виконання учнями 10 практичних робіт, більшість з яких вимагає самостійного використання учнями економічних карт, статистичних даних та передбачає самостійну роботу учнів з текстом підручника. Курс спрямований на формування соціальної та поглиблення функціональної, інформаційної та ціннісно-смислової компетенцій учнів.

Існують деякі відмінності в структурі та змісті курсу „Економічна і соціальна географія України” за старою та новою програмами.

Отже, в за новою програмою зменшилася кількість на викладання курсу та виключені окремі розділи, а саме - Розділ V. Використання природних умов і ресурсів та їх охорона та Розділ VІ. Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України. А розділ „Географія своєї області” включає матеріал з фізичної, економічної та соціальної географії своєї місцевості та основи топоніміки на прикладі географічних назв своєї області.

2. Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

Розвиток понять в економічній та соціальній географії має свої особливості. Це вимагає і адекватної методики викладання. На початку економіко-географічного блоку курсу необхідно розглянути цілий ряд загальонотеоретичних положень економічної і соціальної географії. Вони досить складні для розуміння учнями, а тому поняття про розміщення продуктивних сил, територіальну організацію суспільства, природно-ресурсний потенціал, економіко-географічні зв’язки тощо необхідно формувати на конкретних яскравих прикладах. Найкраще, щоб ці приклади були взяті з своєї місцевості, району, міста чи села.

Поняття соціально-географічного змісту формуються в учнів в процесі вивчення розділу „Населення України”. Тут учні повинні засвоїти такі основні поняття: „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”. З пояттями „чисельність” та „густота” населення учні знайомі з попередніх класів. Зокрема, вивчаючи розділ „Земля – планета людей” в 6 класі, учні ознайомилися з кількістю населення планети, його розміщенням та густотою. Вивчаючи материки, учні знайомилися з чисельністю та густотою населення материків. Тому при вивченні населення України вчитель організовує роботу з актуалізації опорних знань, в процесі якого учні пригадують зазначені поняття.

Насамперед , неаобхідно звернути увагу учнів на те, що існує така наукова галузь географії, як геодемографія (географія населення), яка в процесі гуманізації географічної науки набуває першочергового значення в блоці суспільно-географічних дисциплін. Після з’ясування чисельноссті населення України необхідно простежити її динаміку протягом деклькох десятиліть і підвести учнів до висновку про те, як змінюється кількість населення. Слід зазначити, що демографічна ситуація може мати риси „демографічного вибуху” та „демографічної криз”, зробити наголос, що в Україні вона є гостро кризовою. Після цього формуються поняття „природний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”. При вивченні природного приросту слід ознайомити учнів з його визначенням та видами (від’ємний, додатній, нульовий), а лише потім перейти до з’ясування природного приросту України, а точніше природного скорочення. Тут обов’язковим є застосування роботи учнів зі статистичними матеріалами, побудова графіків зміни коефіцієнтів природного приросту (скорочення) населення,аналіз динаміки показників народжуваності та смертності населення. Вчителю слід звертати увагу на постійне оновлення статистичних даних, оскільки ці показники не є статичними. Після аналізу основних показників природного руху населення, вчитель вводить нове поняття „депопуляція”, пояснюючи його зміст. Важливим є розгляд основних чинників природного скорочення населення в Україні та факторів, що впливають на народжуваність та смертність населення. Крім того, бажано розглянути демографічну ситуацію та окремі демографічні показники України у порівнянні з іншими державами Європи. Ще одним поняттям в цьому блоці є поняття „демографічна політика”. Можна запропонувати учням творче завдання , яке б передбачало прогнозування ними демографічного розвитку України та пропозиції щодо подолання демографічної кризи в Україні. В цій же темі розглядається і статево-вікова структура населення України. Особлива увага приділяється роботі учнів зі статево-віковими пірамідами.

При вивченні механічного руху населення в першу чергу учні знайомляться з визначенням самого поняття „механічний рух” або „міграції”. Після цього розглядаються класифікації міграцій за напрямками (внутрішні, зовнішні (еміграція та імміграція) та за часом. На основі понять „еміграція” та „імміграція” формується поняття „сальдо міграцій”. Найкраще розуміння даних понять можна забезпечити завдяки застосуванню статистичних даних про прибуття та вибуття населення, а також шляхом виконання учнями вправ з визначення сальдо міграцій. Значна увага приділяється причинам міграцій населення та зв’язку між міграційною та демографічною ситуацією.

При вивченні національного та етнічного складу населення України слід сформувати в учнів уявлення про відмінностями поняття „нація” та „етнос”. В процесі вивчення теми учні повинні ознайомитися з характеристикою національного складу населення України та своєї області, навчитися будувати та анлізувати секторні діаграми національного складу населення. Крім того, в учнів формується уявлення про основні етнографічні групи населення України, національні меншини та їх розміщення. Тут же формується поняття „діаспора”, причини її виникнення, розглядаються особливості західної та східної української діаспори. В процесі вивчення цієї теми розглядається також духовна культура населення, що передбачає ознайомлення учнів з загальними особливостями її складових (мови, освіти, обрядів, звичаїв, релігії).

При вивченні системи розселення необхідно сформувати в учнів розуміння основних відмінностей між сільськими та міськими типами поселень. Для цього учні знайомляться з визначеннями понять „Місто”, „село”. „селище міського типу”, „робітниче селище”, „курортне селище” тощо. На основі статистичних даних учні з’ясовують кількість міського та сільського населення України і знайомляться з терміном „урбанізація”. Слід звернути увагу на особливості процесу урбанізації в Україні, а саме на той факт, що в Україні вона відбувається за рахунок переміщення населення з сільської місцевості до міст, а не за рахунок поширення міського способу життя. Така урбанізація назвиається псевдоурбанізацією. При вивченні міських поселень розглядається класифікація міст за кількістю населення та функціями. При вивченні сільських поселень важливо сформувати в учнів уявлення про їх типами в різних регіонах України.

В темі „Трудові ресурси і зайнятість населення” основними поняттями є поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення”, „рівень безробіття”. Учні обов’язково повинні засвоїти загальні особливості забезпечення трудовими ресурсами різних регіонів України, оскільки ці знання будуть використовуватися при вивченні економічних районів Уккраїни, оскільки забезпеченість трудовими ресурсами є передумовою для розвитку окремих галузей господарства.

Система економіко-географічних понять формується в учнів починаючи з розділу „Господарство”.

Перед ознайомленням учнів з загальними особливостями господарства .україни необхідно ознайомити їх з деякими загальними поняттями. В першу чергу це стосується визначення поняття „господарство”. Це краще зробити в ході бесіди з учнями, з’ясувати їх уявлень про господарство. Слід зазначити, що синонімом терміну „народне господарство” є поняття „економіка”. Після цього необхідно сформувати в учнів чітке розуміння понять „галузева” та „територіальна структура господарства”, адже від чіткого розуміння цих понять залежить ефективність вивчення всього економіко-географічного блоку цього курсу. Перед розглядом власне галузевої структури господарства України слід сформувати уявлення учнів про галузь промисловості та міжгалузеві комплекси. Кращому розумінню цих понять сприятимуть яскраві приклади. Наступними поняттями є „виробнича” та „невиробнича сфера”. Можна запропонувати учням, виходячи з того, що виробнича сфера виробляє матеріальні блага, а невиробнича – надає послуги, визначити галузі господарства, які належать до однієї чи іншої галузі, запропонувавши перелік галузей. В процесі бесіди з учнями складається схема галузевої стуктури господарства України і здійснюється перехід до розгляду загальних особливостей господарства України. При виченні цієї теми формуються також поняття „ринкова система”, „екстенсивний та інтенсивний шлях розвитку господарства”, типи підприємств за формою власностітощо. При розгляді територіальної стуктури господарства формуються поняття „промисловий центр”, „промисловий вузол”, „промисловий район”.

Порівняно недавно в зміст курсу введена тема „Економічний потенціал України”, яка передбачає знайомство учнів з поняттями „економічний потенціал”, ВВП, ВНП, тощо.

В процесі вивчення теми „Загальна характеристика промисловості” поглиблюється розуміння учнями поняття „промисловість” та розглядається галузева структура промисловості України.

При вивченні основних галузей промисловості України конкретизуються поняття „галузева структура”, „територіальна структура”. Важливо ознайомити учнів з основними факторами розміщення підприємств та навчити пояснювати фактори розміщення підприємств різних галузей. Бажано навчити учнів характеризувати передумови розвитку тієї чи іншої галузі промисловості в Україні, хоча дане поняття і не вводиться програмою, але розуміння передумов розвитку тієї чи іншої галузей сприяє кращому розумінню особливостей розвитку господарства України та територіальної структури окремих галузей та господарства України вцілому.

В темі „Сільське господарство” формуються поняття „рослинництво”, „тваринництво”, „меліорація” тощо.

При викладанні теми „Транспорт” неохідно сформувати в учнів уявлення про транспортну систему, різні види транспорту, транспортну мережу та види транспортних шляхів України. До нових понять, які формуються при вивченні даної теми належать поняття „вантажообіг”, „пасажирообіг”, „транспортний вузол” тощо.

В темі „соціальна сфера” ключовими поняттями є „соціальна сфера”, „інфраструктура”. Учні знайомляться зі складовими соціальної сфери.

Тема „Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України” формує в учнів поняття, які стануть опорними при вивченні багатьох тем в 10 класі, тому важливо сформувати в учнів розуміння понять „світове господарство”, „МПП”, „світова торгівля”, „світовий ринок”. В 9 класі головне з’ясувати разом з учнями місце господарства України в світовому господарстві та форми зовнішніх економічних зв’язків України. При цьому розглядаються основні міжнародні та регіональні організації, до яких належить Україна.

Принципово новою для дев’ятикласників є тема „Економіко-географічний поділ України”, де вони вперше знайомляться з поняттям „економічний район”. Тут необхідно, щоб учні зрозуміли, що до цього часу вони вивчали покомпонентно господарство України, а в цій темі вони перейшли до комплексного економіко-географічного розгляду окремих регіонів України.

При вивченні географії своєї області учні розширюють та поглиблюють більшість понять, з якими вони ознайомилися в 8-9 класах. Значення цієї теми величезне, оскільки учні знайомляться з рідним краєм, формують уявлення про його природні особливості та місце господарства області в господарстві країни. Це дає змогу учням оцінити потенціал області, зрозуміти її унікальність. Ця тема має великі можливості патріотичного виховання школярів..

Читайте також:

1. D і 3D технології креслення в AutoCAD
2. OLAP-Технології
3. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
4. PR-технології у виборчій кампанії.
5. PR-технології.
6. V Засоби навчання
7. Web-технології
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Автоматизація виробничих процесів
10. Адаптації та навчання
11. Активний метод навчання
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 1153