• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підходи до типології характерів

Характерологія – це самостійне вчення про характер, проблемою якого є виявлення типів характеру і їх визначення за зовнішніми проявами з метою прогнозування поведінки людини у різних ситуаціях. Типологія характерів ґрунтується на існуванні вже згадуваних певних типових рис.Таким чином,тип характеру – це існування в індивідуальному характе­рі рис, спільних для деякої групи людей.

Спроби створення типологій характеру не завжди ґрунтувалися на наукових методах. Так, широко відомі такі підходи, як:

Ø астрологія: визначення характеру та вчинків людини за датою народження (гороскоп);

Ø зв'язок характеру з іменемлюдини;

Ø зв'язок між зовнішністю людини та належність її до окремого типу особистості, який вивчає фізіогноміка;

Ø визначення індивідуальних особливостей за позою та положенням тілалюдини;

Ø передбачення рис характеру людини та її долі за шкірним рельєфом долоні(хіромантія);

Ø аналіз почерку людини (графологія);

Ø пояснення поведінки людини типом будови тіла (конституційна теорія Е. Кречмера).

Науково визнаною є класифікація характерів, запропонована К.Г. Юнгом. Він розрізняв людей відповідно до їх належності до екстравертованого чи інтроверто­ваного типу. Так, екстраверт – це людина, орієнтована на навколишній світ, часто імпульсивна, ініціативна, комунікабельна, з високою гнучкістю поведінки. Інтроверт, навпаки ж, зосереджений на своєму внутрішньому світі, схильний до самоаналізу, замкнений та мало спілкується з оточенням.

Підґрунтя іншої класифікації характерів складає концепція акцентуацій характеруК. Леонгарда. Він виділяв дванадцять акцентуацій характеру людини: гіпертимний, дистимний, циклоїдний, збудливий, застрягаючий, педан­тичний, тривожний, емотивний, демонстративний, екзальтований, екстравертивний, інтровертивний.
Також існуєсоціальна типологія характерівЕ. Фрома.Вона враховує ставлення людини до життя, суспільства і моральних цінностей. Соціальний характер визначає мислення, емоції та вчинки індивідів. Він виділив три типи характерів.

«Мазохіст - садист». Схильний бачити причини своїх життєвих невдач, а також причини соціальних явищ не в обставинах, що склалися, а у людях. Ліквідуючи їх, він спрямовує свою агресію на людину, що є причиною невдачі, або на себе.

«Руйнівник». Характеризується вираженою агресив­ністю й активним прагненням до усунення, знищення об’єкта, що викликав фрустрацію, крах надій у даної людини.

«Конформіст - автомат». Сліпо підкоряється обстави­нам, суспільству будь - якого типу, вимогам соціальної групи, швидко засвоює той тип мислення та спосіб поведінки, який властивий більшості у даній ситуації.

Читайте також:

1. АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ
2. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
3. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.
4. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
5. Геометричний і структурний підходи
6. Глобалістика: підходи до визначення, її риси та ознаки як самостійної науки.
7. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
8. Головні підходи до періодизації історії розвитку світової економіки та економічної думки
9. Головні підходи до праворозуміння
10. Грошовий і ресурсний підходи до виміру витрат і результатів
11. Два підходи до визначення ВВП
12. Два підходи до побудови DFD-моделей

Переглядів: 1295