МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Підходи до типології характерівХарактерологія – це самостійне вчення про характер, проблемою якого є виявлення типів характеру і їх визначення за зовнішніми проявами з метою прогнозування поведінки людини у різних ситуаціях. Типологія характерів ґрунтується на існуванні вже згадуваних певних типових рис.Таким чином,тип характеру – це існування в індивідуальному характері рис, спільних для деякої групи людей. Спроби створення типологій характеру не завжди ґрунтувалися на наукових методах. Так, широко відомі такі підходи, як: Ø астрологія: визначення характеру та вчинків людини за датою народження (гороскоп); Ø зв'язок характеру з іменемлюдини; Ø зв'язок між зовнішністю людини та належність її до окремого типу особистості, який вивчає фізіогноміка; Ø визначення індивідуальних особливостей за позою та положенням тілалюдини; Ø передбачення рис характеру людини та її долі за шкірним рельєфом долоні(хіромантія); Ø аналіз почерку людини (графологія); Ø пояснення поведінки людини типом будови тіла (конституційна теорія Е. Кречмера). Науково визнаною є класифікація характерів, запропонована К.Г. Юнгом. Він розрізняв людей відповідно до їх належності до екстравертованого чи інтровертованого типу. Так, екстраверт – це людина, орієнтована на навколишній світ, часто імпульсивна, ініціативна, комунікабельна, з високою гнучкістю поведінки. Інтроверт, навпаки ж, зосереджений на своєму внутрішньому світі, схильний до самоаналізу, замкнений та мало спілкується з оточенням. Підґрунтя іншої класифікації характерів складає концепція акцентуацій характеруК. Леонгарда. Він виділяв дванадцять акцентуацій характеру людини: гіпертимний, дистимний, циклоїдний, збудливий, застрягаючий, педантичний, тривожний, емотивний, демонстративний, екзальтований, екстравертивний, інтровертивний. «Мазохіст - садист». Схильний бачити причини своїх життєвих невдач, а також причини соціальних явищ не в обставинах, що склалися, а у людях. Ліквідуючи їх, він спрямовує свою агресію на людину, що є причиною невдачі, або на себе. «Руйнівник». Характеризується вираженою агресивністю й активним прагненням до усунення, знищення об’єкта, що викликав фрустрацію, крах надій у даної людини. «Конформіст - автомат». Сліпо підкоряється обставинам, суспільству будь - якого типу, вимогам соціальної групи, швидко засвоює той тип мислення та спосіб поведінки, який властивий більшості у даній ситуації. Читайте також:
|
||||||||
|