МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Період стабілізації навичкиПеріод вироблення навички 1. Фаза визначення ведучого рівня побудови навички – визначається руховим завданням. 2. Фаза визначення рухового складу навички – визначається руховою задачею та індивідуальними особливостями. 3. Фаза виявлення необхідних сенсорних корекцій і їх розгорнення за адекватними рівнями побудови руху. 4. Фаза автоматизації навички – завершується вироблення і починається стабілізація. 1. Фаза спрацьовування координаційних елементів навички між собою –окремі фонові рівні спрацьовуються один з одним. 2. Фаза стандартизації навички йде паралельно з процесом спрацьовування компонентів навички. Різноманітні впливи, яких зазнає руховий акт, долаються за допомогою сенсорних корекцій. 3. Фаза стабілізації – зміцнення стійкості різних сторін рухової навички проти помилок. За численними повтореннями, які тільки здаються одноманітними, ховається розв’язання певного рухового завдання. Це і є “повторення без повторення”.
Закономірності процесу повторення 1. Надлишкове завчання. Підвищення рівня завчання, зумовлене кількістю повторень, за іншими рівними умовами приводить до поліпшення збереження. 2. Розподіл вправ (закон Йоста). Що продуктивніше – повторювати вправу безперервно, доки не буде досягнуте засвоєння (концентроване повторення), або розподілити вправу в часі (розподілене повторення)? Кількість спроб, необхідних для повторного завчання підвищувалася, коли всі повторення здійснювалися за один день. Йост пояснює це так: повторюючи ряди складів, досліджувані встановлюють асоціації між різними елементами матеріалу; при розподіленому повторенні актуалізуються “старі” асоціації, “давність” асоціацій тим більша, чим більше часу пройшло від завчання до відтворення. При концентрованому ж повторенні актуалізуються найновіші асоціації. Беручи до уваги більшу ефективність розподіленого повторення, можна вважати: з двох асоціацій однакової сили, з яких одна давніша ніж інша, при подальшому повторенні краще буде актуалізуватися стара асоціація (закон Йоста) Необхідно розрізняти два види розподілу вправ: 1) часові інтервали між пробами; 2) часові інтервали між елементами матеріалу. 3. Цілісне завчання чи завчання вроздріб? Питання стосується не того, який метод краще, а того, які фактори, за рівністю умов визначають ступінь ефективності того чи іншого методу. До таких факторів належать: 1) індивідуальні відмінності – ефективність цілісного завчання зростає з віком і ростом коефіцієнта інтелекту; 2) звичність методів завчання – при збільшенні кількості вправ неухильно підвищується ефективність цілісного методу. Це можна пояснити відносною новизною цілісного методу в чистому вигляді, як він використовується в експерименті (і дуже рідко – у шкільній практиці); 3) вид повторення: при розподіленому повторенні кращі результати дає цілісний метод, а при концентрованому – завчання вроздріб; 4) обсяг і змістовність матеріалу: вірш з 16 рядків – ефективніше цілісний метод, з 24 чи 32 – вроздріб; безглузді склади: 8-24 – цілісний метод, більше 32 – вроздріб. 5) відношення між обсягом цілого й обсягом частин. Припустимо, що ряд х складається з N елементів і розділений на 2 частини А і В по N/2 елементів. При завчанні вроздріб загальна тривалість завчання включає: t¢А – час на завчання першої частини, t¢В – час на завчання другої частини і t¢S – додатковий час, необхідний для завершального повторення частин А і В, об'єднаних в одне, t¢х – час завчання при цілісному методі. Відомо, що час, необхідний для завчання матеріалу, збільшується залежно від обсягу матеріалу, що заучується (наприклад для завчання уривка з 200 слів треба у 10 разів більше часу, ніж для завчання уривка з 50 слів). Отже, починаючи з певної величини N час t¢х буде більший, ніж t¢А+ t¢В. Звідси випливає таке: – якщо t¢х - (t¢А+ t¢В.) > t¢S, буде економічніше заучувати вроздріб; – якщо t¢х - (t¢А+ t¢В.) < t¢S, краще цілісне завчання. t¢х - (t¢А+ t¢В.) - називається заощадженням (Д). Ефективність обох методів залежить від змінних, які впливають на Д, t¢S та їх взаємне співвідношення [15; 300-329].
Читайте також:
|
||||||||
|