• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Семінар 9 (2 год.)

1.Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі.

2.Наступальні операції Червоної Армії.

3.Визволення території СРСР

4.Перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу.

1. План «Барбаросса». Вже 18 грудня 1940 р. А. Гітлер підписав директиву № 21 про воєнні дії проти СРСР – план «Барбаросса». Остаточно затверджено план було після відмови Сталіна приєднатись до Троїстого пакту. План «Барбаросса» ґрунтувався на теорії тотальної та блискавичної війни, яка була вже відпрацьована у попередніх кампаніях. Відповідно планувався наступ трьох ударних угруповань на трьох стратегічних напрямках. Група армій «Північ» (командувач генерал-фельдмаршал В. Леєб) наступала зі Східної Пруссії на Псков, Ленінград, з метою знищити радянські війська в Прибалтиці, захопити порти. Група армій «Центр» (командувач генерал-фельдмаршал Ф. Бок) повинна була завдати удар по флангах радянських військ у районі Білостока, з’єднатись в районі Мінська й продовжити наступ на Москву. Група армій «Південь» (командувач генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт) мала наступати через західну Україну на Харків, Донбас і Крим.

2.Напад Німеччини на СРСР. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Гітлер зосередив проти СРСР більшу частину своїх збройних сил (5, 5 млн солдат), союзниками німців виступили Фінляндія, Німеччина, Румунія та Італія. Сили Червоної армії, розташовані в західних округах становили 166 дивізії та 9 бригад (близько 2, 7 млн. чоловік).Раптовість удару Німеччини дозволила в перший день війни знищити 66 радянських аеродромів та вглибитись на територію СРСР до 50 км.

3.Розвиток подій на радянсько-німецькому фронті. У липні-серпні на радянсько-німецькому фронті розгорнулись масштабні кампанії, нацисти зустрічали опір Червоної армії, вже 16 липня група армій «Центр» захопила Смоленськ, але потужні контрудари радянських військ змусили гітлерівців вперше в ході Другої світової війни перейти від наступу до оборони.

Група армій «Південь» продовжувала наступ на Київ, який героїчно оборонявся Південно-Західним фронтом, проте опір захисників було зламано, а столицю України захоплено.

Не менш героїчною виявилась оборона Одеси, яка тривала з 5 серпня по 16 жовтня, 4-а румунська армія, яка атакувала Одесу боєздатність втратила повністю і була виведена в Румунію на доукомплектуванняОборона Севастополя тривала 250 днів, Крим надовго cкував танки Манштейна, які рвались на Кубань та Кавказ.

Дії групи армії «Північ» були досить успішними, але захопити Ленінград з ходу не вдалося. Блокада міста тривала близько 900 днів, місто піддавалося тотальному артобстрілу та авіаударам.

Московська битва. Наступ ворожих військ на Москву розпочався 30 версеня 1941 р., згідно з операцією «Тайфун». Танки агресора захопили Вязьму та Орел. 15 листопада розпочався новий наступ на Москву. Німці були за 25-30 км від столиці Радянського Союзу. Але люті морози та успішний контрнаступ Червоної армії 5-6 грудня відкинув ворога від столиці.

План «Ост» передбачав повну тотальну колонізацію СРСР та країн Східної Європи, знищення мільйонів людей та перетворення частини з них на слуг вищої раси.

Новий порядок також передбачав адміністративні зміни. Польща була перетворена на німецьке генерал-губернаторство, Чехія та Югославія розділені, Богемія та Моравія перетворені на протекторати. Словаччина стала «незалежною» державою. У країнах БеНіЛюксу та Данії були поставлені маріонеткові уряди. Особливло цікавим було становище Франції. Окупанти зберегли коллаборантський режим Віші на на півдні країни.

На території СРСР було утворено було створено рейхскомісаріати «Україна» та «Остланд» (Прибалтика і частина Білорусі). Західноукраїнські землі включені до польського генерал-губернаторства. Буковина і частина Південно-Східної України були передані Румунії.

Економіка поневолених країн працювала на загарбників. Мільйони людей було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Лише з СРСР до Рейху було вивезено близько 5 млн юнаків і дівчат.Як уже зазначалось новий порядок супроводжувався фізичним знищенням єврейського народу, голокост. З 1942 р. запарцювали фабрики смерті – концтабори, найвідоміші з них – Освенцим, Дахау, Бухенвальд. Загалом до концтаборів потрапили 18 млн осіб, з яких 12 були знищені.

4.Сталінградська битва. Навесні 1942 р. німецьке командування розпочало наступ на півдні. Гітлеру необхідні були нафта. Битва за Сталінград розпочалася 17 липня 1942 р. Узяття міста супротивником означало б не тільки втрату одного із промислових центрів, але й перервало б важливі транспортні артерії, що зв’язували центр країни з південними регіонами. На Сталінград наступала 6 німецька армія під командуванням генерала Ф. Паулюса. Період з липня до листопада 1942 р. у радянській історичній літературі називають оборонним. Місто захищали 62-а (командарм В. І. Чуйков) і 64-а (командарм М. С. Шумілов) армії. У цей період німецькі війська здійснили понад 700 атак на позиції радянських військ. За 4 місяці боїв відбірні німецько-фашистські війська втратили під Сталінградом до 700 тис. солдатів й офіцерів, понад 1000 танків, 2000 гармат і мінометів, 1400 літаків. У середині листопада 1942 р. війська супротивника були змушені припинити наступ.Бої в Сталінграді завершили оборонний період Великої Вітчизняної війни. Стійкість і мужність захисників Сталінграда дозволили радянському командуванню до середини листопада досягти загальної переваги сил над німецько-фашистськими військами й перейти до розгрому супротивника. Відповідно до плану «Уран», розробленому Г. К. Жуковим, передбачалося силами Південно-Західного (М. Ф. Ватутін), Донського (К. К. Рокоссовський) і Сталінградського (А. І. Єрьоменко) фронтів оточити й знищити німецькі війська між Волгою і Доном. У ході операції «Уран», що розпочалася 19 листопада 1942 р., було оточене угруповання військ супротивника чисельністю 330 тис. чоловік.

Усі спроби гітлерівців деблокувати оточені армії були відбиті частинами Другої гвардійської армії під керівництвом Р. Я. Маліновського. 2 лютого 1943 р. залишки оточеного угруповання (90 тис. солдатів й офіцерів) на чолі з фельдмаршалом Ф. Паулюсом здалися радянським військам. Перемога під Сталінградом поклала початок докорінному перелому у Великій Вітчизняній війні.

Курська битва. Улітку 1943 р. гітлерівці спробували перехопити стратегічну ініціативу. Провівши тотальну мобілізацію (якій підлягали усі чоловіки від 16 до 65 років і жінки від 17 до 45 років), Гітлер зміг поповнити величезні людські втрати й різко (на 70 % за рік) збільшити випуск військової техніки, у тому числі нових зразків. План операції «Цитадель», розроблений гітлерівським командуванням, передбачав оточення й знищення радянських військ у районі Курського виступу і тим самим відкрити дорогу на Москву. Радянській розвідці вдалося встановити точну дату початку німецького наступу – 5 липня 1943 р. Представниками Ставки Г. К. Жуковим і А. М. Василевським було ухвалене рішення навмисними оборонними діями вимотати частини супротивника, що наступали, а потім перейти в контрнаступ.

За сім днів завзятих боїв німцям удалося вклинитися в лінію оборони радянських військ усього лише на 8–12 км. Перелом у битві наступив у ході знаменитого зустрічного танкового бою під Прохоровкою, у якому по обидва боки брало участь 1200 танків. Розпочатий контрнаступ частин Червоної Армії, у якому взяли участь п’ять фронтів, завершився цілковитою перемогою. Війська звільнили Бєлгород, Орел і Харків. Ворог був відкинутий далеко від Москви, почалося звільнення Білорусії, від німців були очищені Донбас і Лівобережна Україна. Під час боїв за Дніпро, що розгорнулися, радянські війська звільнили Київ і частину Правобережної України. Битва на Курській дузі й звільнення більшої частини України означали завершення докорінного перелому у Великій Вітчизняній війні.

Словник основних термінів:

Читайте також:

1. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
2. Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять
3. Глава 3 Методика виконання студентами завдань з практичних і семінарських занятьта проведення таких занять. Підготовка та проведення змодельованих судових процесів
4. До семінарських занять з дисципліни
5. За допомогою текстового редактора Microsoft Word (21 год.)
6. Завдання для семінарських занять
7. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
8. Заняття 13. Організація адміністративного судочинства. Провадження в суді першої інстанції. (Семінар – вирішення ситуаційних вправ)
9. Заняття 15. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. (Семінар – вирішення ситуаційних вправ)
10. Заняття 3. Центральні та місцеві органи виконавчої влади. (Семінар – вирішення ситуаційних вправ)
11. Заняття 6. Правовий статус об’єднань громадян в Україні. Особливості правового статусу фізичних осіб, що законно перебувають на території України. (Семінар – дискусія)
12. Заняття 9. Притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в окремих сферах державного управління. (Семінар – вирішення ситуаційних вправ)

Переглядів: 447