Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методика вивчення медико-біологічних факторів життєдіяльності людини.

 

Сутність першого етапу експертизи полягає у проведенні комплексного медичного огляду хворого з метою оцінки стану його здоров'я, виявлення наявних патологічних процесів і вад у організмі, нарешті, встановлення діагнозу – з врахуванням усіх вимог, які пред'являються до його формулювання. При цьому лікарі експерти використовують традиційну, хоча і з деякими особливостями, методику медичного огляду, яка включає в себе низку послідовних ланок.

Робота починається з попереднього ознайомлення з документами на хворого. Це дозволяє членам комісії одержувати необхідну ввідну інформацію про хворого, стан його здоров'я, мету направлення на МСЕК тощо. Завдяки цьому лікарі можуть зорієнтуватися і побудувати план наступних дій.

Суб'єктивне обстеження полягає у вивченні ознак захворювання на основі інформації, одержаної від самого хворого. Проводиться воно методом бесіди або опитування. Таке обстеження включає в себе два моменти:

а) вивчення скарг хворого на стан здоров'я;

б) вивчення історії розвитку хвороби(збір анамнезу).

Інформація, одержана при суб'єктивному обстеженні, має велике діагностичне значення, а також важлива в плані вивчення психічних особливостей, установок хворого. Разом з тим, вона є відносною і не завжди відповідає істині. Не виключені випадки свідомого посилення, прикрашання ознак захворювання з боку хворого(агравація) і навіть імітація хвороби за її відсутності(стимуляція). Тому ці дані мають бути перевіреними в процесі подальшого обстеження.

Центральною ланкою медичного огляду хворого є об'єктивне обстеження. При цьому кожний спеціалістМСЕК, використовуючи певний арсенал прийомів та методів, сам обстежує організм хворого. Так, до основних прийомів, які використовуються, наприклад, терапевтом, належать такі:

- візуальна інспекція або зовнішній огляд тіла хворого;

- пальпація або обмацування певних частин тіла(живота тощо);

- перкусія або вистукування, наприклад, органів грудної порожнини;

- аускультація або вислуховування за допомогою медичної трубки(фонендоскопа) роботи певних органів.

Результати об'єктивного обстеження є досить важливими для оцінки стану здоров'я людини. Разом з тим, вони не завжди є досконалими і достатніми. Тому не менш важливою ланкою медичного обстеження хворого є поглиблене вивчення медичної документації, яка представлена на хворого. При цьому лікарі-експерти одержують два потоки інформації, а саме вивчають:

- заключення лікуючих лікарів;

- результати лабораторно-діагностичних, функціональних методів обстеження(аналізи крові та сечі, рентген, електрокардіограма тощо).

Така інформація дозволяє спеціалістам МСЕК одержувати більш точні детальні дані про стан здоров'я хворого, наявні патологічні процеси, ступінь їх тяжкості і перспективи розвитку.

Завершується медичний огляд хворого синтезом усіх даних обстеження і формулюванням висновків про стан здоров'я у вигляді розгорнутого діагнозу.

Формулювання діагнозу захворювань, який встановлює МСЕК, має бути детальним і точним. Зокрема, відображати не тільки назви захворювань, але й ряд інших принципово важливих даних. Перш за все, формулювання має включати в себе інформацію про етіологічну природу захворювання, тобто його причини; згодом на основі цього формулюється категорія інвалідності. Також відображаються дані про форму і стадію захворювання, що має значення у визначенні клінічного прогнозу.

Нарешті, формулювання діагнозу має включати в себе інформацію про характер і ступінь порушень у функціонуванні уражених органів. Саме ці дані на завершальному етапі експертизи лягають в основу висновку про характер і ступінь порушення працездатності і обмеження життєдіяльності хворого.

Медичне обстеження хворого важлива, але не єдина складова експертного огляду. Як уже вказувалося вище, не менш важливим етапом медико-соціальної експертизи є аналіз соціальних факторів життєдіяльності і працездатності і, передусім, особливостей професійної діяльності хворого, про що мова піде на наступному семінарі.

 


Читайте також:

  1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. II. Вивчення нового матеріалу
  5. II. Вивчення нового матеріалу
  6. II. Вивчення нового матеріалу
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 402

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальне уявлення про класичну медико-соціальну експертизу. | Лекція №9

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.