• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З історії виникнення справочинства

Звичайне слово «документ» ми вважаємо рідним, українським. А наспра-

вді в основі слова документ лежить латинське слово doceo, що означає «пояснює, викладає справу». Латинське слово documentum - це абстрактне поняття, яке означає «зразок», «взірець».

Коли ж вперше з’являються документи?

До появи писемності і ділового мовлення засобом спілкування людей між

собою була усна мова, живе слово.

Живе, усне слово мало і має в житті людини велике значення. Воно фік-

сує те, що людина сприймає органами чуття, бачення, слухом, смаком тощо.

Але усна мова мала і має свої обмеження. Перш за все, вона не на довго

затримується в пам’яті. Кожний знає, що дуже важко повторити із слова в слово те, що було сказано навіть хвилину тому. За допомогою усного слова важко надійно закарбувати думки, щоб зберегти їх, а також передати їх на будь-яку віддаль без змін. Таким засобом фіксації і збереження думок, а також передача їх на відстані стала писемність і писемна мова. З моменту виникнення письма з’являлися письмові документи.

Письмо – це система знаків, за допомогою яких фіксується звукова мова.

Виникнення й розвиток письма тісно пов’язані із загальним розвитком суспільства і потребами спілкування між людьми на відстані, з необхідністю зафіксувати державні акти, результати наукових досліджень тощо.

Найдавнішими повідомленнями на відстані були послання.

Письмо у своєму розвитку пройшло ряд етапів: малюнкове, символічне,

ієрогліфічне, складове, алфавітне (Давня Греція ІХ ст. до н.е.)

З середини ХІУ ст. геометричний вигляд букв поступово спрощувався,

писалися вони з нахилом, вживалися скорочення слів. Пізніше з’явився скоропис із заокругленими буквами.

У 1708 р. Петро І провів реформу кирилівського письма – у гражданський

шрифт.

Писемне ділове мовлення на Русі виникло з необхідністю закріпити на

тривалий час правові норми життя, майнові стосунки між тодішніми громадянами, торгівельні й політичні договори з ін. державами. Щоб документ відповідав своєму призначенню, він мусив бути конкретним, зрозумілим, лаконічним.

Найдавнішими пам’ятками руської юридично-ділової писемності, з яких

починається її історія, слід вважати договори київських князів з греками 907,

911, 944 і 971 рр.

На основі традиції східнослов’янського звичаєвого права з пережитками

язичництва у 30-х рр. ХІ ст. при Ярославі Мудрому оформляється оригінальний звід світських законів - «Руська правда».

Найдавніші писані пам’ятки часів Київської Русі сягають середини ХІ ст

(Остромирове Євангеліє). Також велися ділові документи і складалися художні твори («Слово о полку Ігоревім»).

Особливий різновид юридично-ділової писемності Київської Русі стано-

вили руські грамоти. Найдавніші з них, що збереглися до нашого часу, відно-

сяться до початку ХІІ ст.

Без ділової писемності не могло існувати руське феодальне суспільство.

Документи засвідчують про те, що було в минулому – вони справжня

пам’ять людей.

Сьогодні з документами ми зустрічаємося всюди. Зайдіть у навчальний

заклад, лікарню, завод, фабрику – і ви помітите різноманітні документи. На вітрині, дошці оголошень можна побачити повідомлення, накази керівника, списки. Досягнувши 16 років, кожний громадянин отримує паспорт, закінчивши середню школу – атестат, на роботі на кожного працівника заповнюється трудова книжка.

І це зрозуміло. Бо документи стали надійним засобом запису, реєстрації

фактів, явищ, подій.

Ті моделі документів, що є сьогодні, почали з’являтися століття тому, а з

20-х рр. ХХ століття стали невід’ємним атрибутом державного життя. Ми можемо з впевненістю сказати, що іще 10-20 років тому пересічний громадянин не думав, що буде складати угоди з підприємством, контракт з фірмою, писатиме резюме про себе, бути учасником кредитно-розрахункових договорів між юридичними особами та банками, оформляти митні документи тощо.

Документ має правове й господарське значення, є писемним доказом,

джерелом різних відомостей довідкового характеру.

Ви маєте кілька документів – офіційних посвідчень: свідоцтво про наро-

дження, паспорт, читацький та студентський квиток, залікову книжку – усе, що підтверджує Вашу належність до певного кола осіб, тобто до читачів бібліотеки саме цього навчального закладу, до студентства тощо. Наявність документа є доказом того, що ми користуємося тими самими правилами, що й інші, маємо такі ж обов’язки, що й люди, які є власниками такого самого документа.

Документ – засіб закріплення різними способами на спеціальному мате-

ріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності.

Спільні риси документів:

1. Кожен документ укладається повноважним органом, або особою відпо-

відно до її компетенції.

2. Документ не повинен суперечити чинному законодавству.

3. Документ повинен бути достовірним. Інформація в документі – повною

і доцільною, формулювання – лаконічним і зрозумілим (не двозначним).

4. Усі документи складаються за певним зразком, дотримання якого

обов’язкове для всіх.

5. Правильним є документ складений офіційно-діловою мовою.

Саме цим текст ділового документа відрізняється від тексту будь-якого

іншого стилю.

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. XVII ст.). Виникнення козацтва.
3. Актуальність курсу історіософії історії України
4. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
5. АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ В ІСТОРІЇ
6. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом
7. Аналіз ризику виникнення небезпеки
8. Аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами її виникнення
9. Антічній період історії психології як частина философського періоду (VI ст. до н.ч. до I Y ст .н.ч.)
10. Антропологічна періодизація первісної історії
11. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
12. Безпосередньою підставою виникнення управління майном у будь-яких випадках є договір, який укладається між установником і управителем.

Переглядів: 583