• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення прямокутних зональних координат X та Y точки N на карті

В результаті поділу поверхні земної кулі меридіанами через 6° було отримано 60 однакових зон.

Відлік зон здійснювався на схід від нульового меридіану, що проходить через Гринвіч.

Потім всі зони були спроектовані на поверхні циліндра та розгорнуті на площині.

Всередині кожної зони є своя особлива (автономна) система координат.

Рис. 6 Зональна прямокутна система координат

За вісь абсцис приймають зображення середнього (осьового) меридіана зони, за вісь ординат – зображення екватора, за початок системи координат – точку перетину О осьового меридіана і екватора.

Абсциси Х відлічують від екватора на північ (додатні) та на південь (від’ємні).

Істинні ординати Y_і відлічують від осьового меридіана зони на схід (додатні) та на захід (від’ємні).

Для того щоб не мати на картах від’ємних значень ординат, початок кожної зони умовно переносять на захід на 500км. В наслідок цього ординати всіх точок в межах зони будуть додатними і збільшені на 500км. Такі ординати називаються «умовними» - Y_ум.

Для отримання істинної ординати точки потрібно її умовну ординату зменшити на 500 км, тобто

Y_{і =} Y_ум – 500км (4)

Для зручності роботи в межах зони та на картах наносять координатну сітку, лінії якої розташовані через певний інтервал і позначені цифрами. Ці цифри для горизонтальних ліній (Y_о) вказують на відстань в км до них від екватора, для вертикальних (X_о) – номер зони та їх умовну, тобто збільшену на 500км ординату.

Завдання: визначити координати X та Y точки N на карті.

Розв’язок: рисуємо фрагмент карти або робимо його ксерокопію разом з заданою точко N.

При визначенні прямокутних координат точки використовуємо кілометрову сітку карти. Для цього з заданої точки N проводимо перпендикуляри до ближніх сторін квадрату кілометрової сітки, у масштабі карти вимірюємо їх довжину(ΔX, ΔY) і додаємо до абсциси Х_о та ординати Y_о ліній сітки відповідно.

Рис. 7 Визначення на карті прямокутних координат

Абсцису точки N визначаємо за формулою:

X_N = X _о + ∆X, (5)

де: Х_о – абсциса горизонтальної, ближньої до точки N лінії кілометрової сітки, розташованої на південь від неї (Х_о = 6065км);

∆Х – відстань від точки N до ближньої на південь горизонтальної лінії кілометрової сітки,(∆X = 0,29км).

Знаходимо:

Х_N = 6065 + 0,29 = 6065,29км.

Умовну ординату точки визначаємо за формулою:

Y_Nум = Y_о+ ∆Y, (6)

де: Y_о – умовна ордината вертикальної, ближньої до точки N лінії кілометрової сітки, розташованої на захід від неї,(Y_о =₄307км);

∆Y – відстань від точки N до ближньої на захід вертикальної лінії кілометрової сітки,(∆Y = 0,21км).

Знаходимо:

Y_Nум = ₄307+0,21 = ₄307,21км,

де: ₄ – номер зони, частина якої зображена на карті.

Знаходимо істинну ординату точки N за формулою:

Y _Ni = Y _Nум – 500; ( 7 )

маємо:

Y _Nі = ₄307,21 – 500 = - ₄ 192,79 км.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
9. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
10. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту

Переглядів: 4613