Практичні завдання

Завдання 1.

Визначте характер правовідносин у наведених нижче прикладах. Чи належать вони до сфери регулювання міжнародного приватного права?

а) Кабінет Міністрів України у зв’язку із несприятливою епізоотичною ситуацією у США прийняв рішення про заборону ввозу на територію нашої держави яловичини, виробленої в цій країні, внаслідок чого приватним підприємцям було завдано збитків;

б) громадяни Російської Федерації захопили літак української компанії МАУ і під загрозою застосування зброї примусили екіпаж здійснити переліт до Туреччини;

в) державна акціонерна компанія «Укрнафта», яка за договором будівничого підряду була замовником, несвоєчасно виконала зобов’язання щодо оплати робіт, виконаних румунською будівничою фірмою «Ботошани»;

г) після смерті емігранта з України, що постійно проживав у Австралії і залишив там майно, виникли спадкові відносини із спадкоємцями – громадянами України.

Завдання 2.

Після смерті громадянина України Н., який постійно мешкав у м. Львові, залишилося рухоме майно, що перебувало на території Франції. У зв’язку із відсутністю спадкоємців відповідний орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини звернувся до суду України про визнання спадщини відумерлою. За рішенням суду усе майно, що залишилося після смерті Н., перейшло у власність територіальної громади.

Який характер (публічно-правовий чи приватноправовий) носять відносини, що виникли після смерті Н.? Чи складають данні відносини предмет регулювання міжнародного приватного права?

Завдання 3.

Громадянка США, яка народилася в Україні, померла в Парижі, залишивши заповіт на користь громадянина України, який мешкає в Києві. У заповіті йшлося про грошові вклади, які знаходяться на депозитних рахунках у швейцарському банку.

Визначте кількість іноземних елементів, що містяться у даних правовідносинах. Назвіть та охарактеризуйте їх.

Завдання 4.

Кожному студенту групи необхідно самостійно обрати та ознайомитись із джерелом міжнародного приватного права (наприклад, відповідний міжнародний договір, торгівельний звичай тощо)

Слід дати відповідь на наступні запитання (ґрунтуючись на обраному джерелі):

1. До якої групи джерел міжнародного приватного права відноситься обраний документ?

2. Які правовідносини урегульовані нормами даного джерела?

3. Чи відноситься дане джерело до внутрішньодержавного або міжнародного рівня правового регулювання?

4. Визначте, який метод правового регулювання використаний у даному джерелі: колізійний або матеріально-правовий?

Завдання студентам групи на практичному занятті.

Необхідно визначити джерела міжнародного приватного права, що регулюють ті ж самі правовідносини на внутрішньодержавному і міжнародному рівнях. Яке із зазначених джерел підлягає застосуванню? Поясніть поняття «подвійність джерел правового регулювання».

Завдання 5.

У 2008 році російська громадянка П., що мешкає в м. Харкові, звернулася у місцевий суд Київського району м. Харкова із позовом про розірвання шлюбу зі своїм чоловіком К., що мешкає у м. Бєлгород (Російська Федерація) і є громадянином Росії.

Чи виникли у даному випадку приватноправові відносини з іноземним елементом? На які акти внутрішнього законодавства та міжнародні угоди має посилатися суд, вирішуючи справу?

Завдання 6.

Ознайомтесь зі змістом Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. (Віденська конвенція). Чи застосовується ця конвенція у наступних випадках:

1) Існує договір купівлі-продажу між продавцем з України і німецьким покупцем. Україна та Німеччина – учасники конвенції.

2) Існує договір купівлі-продажу між покупцем з держави N., яка не є членом конвенції, та українським продавцем. Колізійне право України, на території якої сторони звернулися до суду, відсилає до права України.

3) Існує договір купівлі-продажу між продавцем з держави N., яка не є членом конвенції, та українським покупцем. Колізійне право України, на території якої сторони звернулися до суду, відсилає до права держави N.

4) Існує договір купівлі-продажу між покупцем, місцезнаходження якого у державі N., яка не є членом конвенції, та продавцем зі США. Колізійне право України, на території якої сторони звернулися до суду, відсилає до права США. США скористалися можливістю застереження у відповідності до ст. 95 Конвенції.

5) Існує договір купівлі-продажу між продавцем зі Швеції та українським покупцем. Сторони обрали для застосування право Швеції. Швеція зробила застереження у відповідності до ст. 92 Конвенції стосовно частини ІІ Конвенції «Укладення договору».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки	\|	Основна література та нормативні документи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.