1. Через будь-яку точку в графічному просторі товарів може бути проведена відповідна крива байдужості.
2. Криві байдужості не можуть перетинатись, тому що їх перетинання порушує рівність корисності (рис. 3.2).
а = в, а = с, але ! в ≠ с, тому що точки в і с належать різним кривим байдужості, що відображають різний рівень корисності.
Qy U1 U2
· b ·c
a
U1
U2
Qx
Рис. 3.2. Порушення рівності корисності
3. Можна побудувати карту кривих байдужості (рис. 3.3).
Більша кількість товарів, що входять до набору, завжди є переважною порівняно з меншою їх кількістю, тобто існує “ієрархія переваг”.
Qy U1 U2 U3 U4
U4
U3
U2
U1
Qx
Рис. 3.3. Карта кривих байдужості
4. Крива байдужості має від’ємний нахил, тому що зниження кількості одного блага повинно бути відшкодовано збільшенням кількості іншого блага, для того щоб їх загальна корисність не змінилась.
5. Криві байдужості випуклі до початку координат і по мірі руху зліва направо крива байдужості стає більш пологою внаслідок насичення благом Х.
Конфігурація кривих байдужості залежить від того, наскільки споживач готовий відмовитись від одного товару заради збільшення споживання іншого товару (рис. 3.4).
Qy Qy U1 U2 U3
U3
U2
U1
Qx Qх
(а) (б)
Рис. 3.4. Конфігурація кривих байдужості в залежності від уподобань споживача
У випадку (а) споживач віддає перевагу товару Y, а у випадку (б) – товару Х.