Організація як система управління

Розвиток любої фірми та рівень її конкурентоспроможності залежить наскільки правильно та вдало організоване її управління виробничими ресурсами.Саме в цьому полягає основна задача операційного менеджменту, тобто операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, які забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, обладнання та виробничих площ в процесі виготовлення продукції або надання послуг та управлінні ними. Операційний менеджмент –це наука для тих, хто приймає безпосередню участь в процесі виготовлення продукції або наданні послуг, тобто -це сфера діяльності, в якій наука управління людьми пов’язана з різними способами використання новітніх технологій для фізичної зміни стану продукту.Для нормального виживання фірми в ринкових умовах їй необхідно забезпечити високий рівень конкурентоспроможності.

Операційний менеджмент- це діяльність, яка пов’язана із розробкою систем на основі яких виготовляють основну продукцію або надають послуги компанії.

Операційний менеджмент – це всі види діяльності підприємства, які пов’язані з перетворенням (трансформацією) ресурсів та інформації в готовий продукт чи послуги.(таб.1)

Операційний менеджмент полягає як в ефективному так і в раціональному управлінні любими операціями.

Ефективність може бути визначена як досягнення поставленої перед підприємством мети , тобто в загальному розумінні ефективність –це задовільнення потреб споживачів .

Раціональність –це досягнення мети або задовільнення потреб при мінімальному використанні ресурсів.

Любе підприємство існує за рахунок отримання прибутку , який примітивно може бути виражений , як (прибуток = доход –витрати), тобто операційний менеджмент повинен забезпечити таке проведення операцій, щоб задовільнити потреби споживачів, тобто надавати такі послуги або виготовляти таку продукцію , яка необхідна споживачам. Таким чином, підвищення ефективності збільшує дохів за рахунок конкурентоспроможності організації, підвищення раціональності -скорочує витрати, але це не повино бути в ущерб ефективності.

Спеціаласти, які будуть займатися управлінням на різних рівнях(нищому, середньому ) повині бути знайомі із основами управління товарно-матеріальними запасами, вміти оцінювати використання виробничих потужностей свого підприємства і виконання норм праці для різних процесів. Це дозволить правильно визначати собівартість продукції або послуг, проводити та готувати фінансові звіти, прогнозувати потоки грошових коштів і управляти оборотними активами своїх компаній.Крім того спеціалісти зможуть прогнозувати і прийматирішення відносно закупівлі та виготовлення певних комплектуючих, а також вирішувати питання відносно розширення виробництва або розміщення місця його розташування.

Виробничі системи і їх сучасний розвиток

Любе підприємство – може бути представлене як відкрита замкнута система на яку постійно впливають фактори зовнішнього середовища.

Система - це комплекс елементів (колекгив, технічні засоби), які призначені для розв'язання складних організаційних, економічних і технічних задач. Системний підхід до вивчення економічних явищ - це комплексне дослідження організаційно-економічного процесу як єдиного цілого з позицій системного аналізу.Формування виробничих систем передбачає системний підхід до виробництва і класифікацію виробничих систем. Основою операційного менеджменту є управління виробничими системами, які передбачають чисто виробничу систему, організаційну, економічну, технічну та соціальну системи.

Виробнича система – це система , яка використовує операційні ресурси підприємства для перетворення або трансформації «Входу» (персонал, заводи, матеріали та комплектуючи, процеси , системи планування та управління ) у «Вихід» тобто готову продукцію або послуги, або виробнича система- це сукупність засобів виробництва, матеріальних і трудових ресурсів, зумовлених виробничою технологією перетворювати матеріали і комплектуючі у кінцевий продукт господарської організаціі.

До елементів виробничої системи належать :

персонал -робоча сила, безпосередньо зайнята у виробництві продукції чи послуг , заводи чи фабрики – виробничи та сервісні підрозділи компанії, на яких виготовляється продукція чи надаються послуги,

матеріали та комплектуючи – предмети праці, які проходять перетворення у виробничих системах,

процеси – засоби виробництва , які охоплюють обладнання та етапи виготовлення продукції та надання послуг,

системи планування та управління –це процедури та інформація, які використовуються менеджерами в процесі експлуатації виробничої системи.

Організаційна система - це зв'язок людей, предметів та знарядь праці у процесі розробки, виробництва і реалізації продукції.

До основних принципів побудови організаційних систем, як підсистем управління підприємством, належать комплексність, іерархічність, спрямованність, цілісність.

Технічна система – як сукупність економічних важелів і технологій виготовлення продукціі. а)- підсистеми технічної підготовки виробництва- включає функції науково-експериментального пошуку, конструкторського розроблення і технологічного проектування та освоєння нових конкурентоспроможніх виробів,

б) –підсистема технічного обслуговування виробництва – передбачає виготовлення робочого та вимірювального інструменту та оснащення, проведення ремонтних робіт та модернізацію устаткування, виконання транспортних та складських операцій.

Економічна система – це сукупність економічних важелів і стимулів для підвищення кінцевих результатів діяльності підприємства, забезпечення його рентабельної роботи та досягнення фінансової стабільності. Система передбачає управління оборотом , запасами , основними фондами, поточними витратами, доходами та прибутками, управління обіговими активами , встановлення ціни та стимулювання через ціну випуску необхідної продукції

Соціальна снстсма – це сукупність засобІв і методів виховання та розвитку громадської активності працівників, підвищення іх освітнього рівня. Передбачає стосунки між менеджерами та підлеглими, організацію праці та її стимулювання. Система включає соціальні плани ( умови для відпочинку працівників, організації побуту, медичного обслуговування ) та моральні стимули (нагородження медаллю, грамотами, присвоєння звань ). Соціально-психологічна система передбачає застосування методів соціального впливу в колективі, параметри соціального прогнозування (статеві зміни, зміни кваліфікаційного рівня працівників, зміни в матеріальному забезпеченні та побутових умовах робітників).

Таким чином – підприємства чи об'єднання, які самостійні у правовому відношенні, являють собою цілісну організаційну систему, що включає взаємозв”язок людей предметів та знарядь праці у процесі розробки, виробництва і реалізаіці продукціі.

Таблиця 1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Учасники та показники діяльності підприємства	\|	Взаємозв’язок “вхід –трансформація –вихід “ на типових виробничих системах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.