1. Поняття “юридична особа” є загальним, незбірним, конкретним та безвідносним.
2. “Людина, яка не визнає пізнаваності світу – агностик”.
3. Оскільки обсяг поняття “пора року” складається з чотирьох елементів, то воно буде загальним і реєструючим.
4. А – кава;
В – бразильська кава;
С – чилійська кава;
D – дорога кава.
Поняття “бразильська кава” і “чілійська кава” є супідрядними поняттями, оскільки їх обсяги включаються в обсяг родового поняття “кава”, не співпадаючи між собою. З поняттям “дорога кава” вони знаходяться у відношенні часткового співпадання (перехрещування).
5. У результаті логічної операції обмеження поняття відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом (від родового до видового поняття), а в результаті узагальнення – навпаки. Тому перехід від поняття “кохання” до поняття “палке кохання” є обмеженням його, а до поняття “почуття” – узагальненням.
6. Перехід від поняття “держава” до поняття “парламент” не є обмеженням поняття, оскільки ці поняття знаходяться не у відношенні роду й виду, а у відношенні частини та цілого.
7. Поняттям, більш загальним по відношенню до поняття “столиця” буде “місто”.
8. Узагальнення поняття передбачає перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового). Поняття “Верховна Рада” не є родовим по відношенню до поняття “депутат”, тому в даному випадку операція узагальнення відсутня.
9. а) Дане визначення є реальним визначенням через рід і видову ознаку. Визначення правильне, оскільки дотримано всіх правил визначення.
10. а) Це поділ за видозмінюваною ознакою. Всіх правил поділу поняття тут дотримано, отже він є правильним.