Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику.

Система показників кількісної оцінки ризику включає абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику) й інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації) (табл.7.16). Для кількісної оцінки ризику, необхідно визначити усі можливі наслідки окремої події та ймовірності цих подій. Абсолютна величина ризиків характеризується розміром прогнозованих (можливих) втрат (збитків) у матеріально-речовинному чи вартісному виразі, якщо збитки піддається такому вимірюванню. У ситуації, коли недостатньо знати тільки лише розмір ризику в абсолютному виразі, а його значення необхідно порівняти з певними показниками, що характеризують діяльність підприємства, проводять оцінку ризику у відносному виразі Найбільш поширеними вимірниками ступеню ризику є: ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

Таблиця 7.16

Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику

Показник	Формула розрахунку	Характеристика

Абсолютне вимірювання ризику
Абсолютна величина ризику (абсолютний рівень втрат)	де – величина ризику, – імовірність небажаних наслідків, – величина цих наслідків.	Перевагою даного підходу є те, що в якості i-го параметра ( ) можна використовувати широкий спектр показників, за якими підприємство прогнозує збитки у випадку реалізації певного ризику або групи ризиків.
Математичне сподівання дискретної величини	Для дискретної величини де – значення випадкової величини, – відповідні ймовірності. Для обмеженого числа можливих значень випадкової величини Для випадкової неперервної величини , або , якщо неперервна випадкова величина визначена на інтервалі , де – щільність ймовірності.	Математичне сподівання, пов’язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного із них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Сподіване значення вимірює результат, котрий в середньому очікується. Імовірнісний зміст математичного сподівання конкретного параметра від проведення підприємницької діяльності полягає в тому, що воно приблизно дорівнює середньому арифметичному його можливих значень.
Дисперсія	Для випадкової величини Для дискретної випадкової величини Для неперервної величини або	Дисперсія — середньозважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних. Характеризує розсіювання значення випадкового параметру від його середнього значення, що прогнозується
Середньоквадратичне відхилення		Показує максимально можливе коливання певного параметру від його середньоочікуваної величини і дає можливість оцінити ступінь ризику з точки зору імовірності його здійснення (чим більшим є величина даної числової характеристики, тим ризикованішим є господарське рішення).
Семіваріація ( )	, ,де - сумарна ймовірність настання тих зовнішньоекономічних умов, які дають ймовірність більшу від середнього значення	Додатня семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які більші від середнього. Чим більше значення вона має, тим більшим є очікуваний від варіанту рішення прибуток. Від’ємна семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які менші від середнього. Чим менше від’ємна семіваріація, тим менші очікувані втрати.
Семіквадратичне відхилення ( )		Додатне семіквадратичне – відхилення абсолютного значення очікуваного прибутку; показує абсолютну відстань, на якій знаходиться значення прибутку більше від середнього (математичного сподівання). Чим більше значення показника, тим більший ризик. Від’ємне семіквадратичне відхилення характеризує відхилення абсолютного значення очікуваних втрат (можливе збільшення втрат), чим більше значення показника, тим менший ризик
Відносне вимірювання ризику
Величина ризику у відносному виразі	Розмір збитків, віднесений до конкретної бази, обраної безпосередньо підприємством, залежно від специфіки і виду ризику, який оцінюється.	Базою віднесення збитків можуть виступати: витрати на виробництво, вартість основних виробничих фондів, активи підприємства, прибуток, чисельність персоналу, вартість окремих ресурсів і т.д. Вибір тієї або іншої бази не має принципового значення, але необхідно надавати перевагу показнику, що має високий ступінь достовірності.
Коефіцієнт варіації	, де (х) – середньоквадратичне відхилення доходів, – величина сподіваних доходів	Порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), вираженими у різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися в межах від 0 до 100%. Чим меншою є величина, тим більш стабільною є прогнозована ситуація і, відповідно, менший ступінь ризику здійснення напряму діяльності чи певного заходу.
Коефіцієнт ризику ( )		Чим більшим є значення, тім більшим є ступінь ризику варіанту рішення

Приклад 7.1. Адміністрація театру вирішує, скільки потрібно замовити програмок для вистав. Вартість замовлення 200 грн. плюс 0,3 грн. за штуку. Програмки продаються за 0,6 грн. за штуку, і до того ж дохід від реклами складає додатково 300 грн. Із минулого досвіду відомо відвідування театру (табл. 7.17).

Таблиця 7.17

Відвідування театру

Відвідування, чол.	4 000	4 500	5 000	5 500	6 000
Ймовірність	0,1	0,3	0,3	0,2	0,1

Очікується, що 40% відвідувачів купують програмки. Потрібно побудувати платіжну матрицю доходів і визначити, яку кількість продукції необхідно замовити театру за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. За іншими критеріями ПР в умовах ризику розв’язок прикладу наведено у розділі 5.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Імовірні втрати у процесі здійснення підприємницької діяльності	\|	Розв’язок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.