• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 12

На рівні ЄС не будуть визначатися санкції, що підлягати­муть застосовуванню у разі виявлення факту порушення норм чинного законодавства. Єдиною санкцією, яку безумовно реко­мендують застосовувати експерти, є дискваліфікація директо­рів товариства.

Експерти також вважають, що правом вимагати проведення перевірки мають бути наділені не тільки акціонери, а й учасни­ки всіх інших видів товариств.

У доповіді експертів детально висвітлюються питання функ­ціонування органів управліннятовариством. Експерти вважа­ють, що дві моделі корпоративного управління (однорівнева та дворівнева), що застосовуються у різних країнах ЄС, не мають істотних відмінностей. Орган управлінні товариством, який функціонує в рамках однорівневої системи й включає дві групи різних за статусом директорів (виконавчих та невиконавчих ди­ректорів), у дворівневій системі просто начебто розпадається на два окремих органи, інакше кажучи, такий розподіл директорів набуває юридичного характеру. На думку експертів, належна структура корпоративного управління може бути побудована незалежно від того, яка модель передбачена у національному за­конодавстві.

Велика увага приділяється визначенню компетенції невико­навчих директорів/наглядового органу. На думку експертів, во­ни в жодному разі не повинні бути втягнені у процес керівництва справами компанії (її щоденною діяльністю). їх функції повинні обмежуватися здійсненням контролю за виконавчими директо­рами (виконавчим органом). Під наглядом мають бути фінансо­во-господарська діяльність виконавчих директорів та прийнят­тя ними основних рішень (тих, які впливають на стратегію та майбутнє товариства). Крім того, експерти виділяють три особ­ливі сфери питань, які також мають бути віднесені до виключної компетенції невиконавчих директорів: призначення виконавчих директорів, визначення розміру винагороди, що виплачується їм; аудит фінансової звітності товариства.

Експерти не вважають, що порядок обрання невиконавчих директорів має бути встановлений на рівні ЄС. Але Співтовари­ство чітко має визначити, що невиконавчі директори повинні бути переважно незалежними.Незалежність розуміється у до­сить широкому значенні.

Європейська та американська моделі корпоративного управління 357

Не є незалежним директор, який:

—перебуває у трудових відносинах з товариством чи перебу­вав у таких відносинах протягом 5 років до моменту його при­значення;

—отримує гонорар за консалтингові чи інші професійні по­слуги від товариства чи його виконавчих директорів;

—отримує винагороду від товариства, що залежить від ре­зультатів діяльності цього товариства (включаючи опціони на придбання акцій, інші бонуси);

—у позиції невиконавчого/наглядового директора здійснює контроль над виконавчим директором, котрий, своєю чергою, як невиконавчий директор іншого товариства здійснює кон­троль над діяльністю першого у якості виконавчого директора цього іншого товариства («перехресний директорат»);

—є контролюючим акціонером, який діє самостійно або на підставі угоди з іншими акціонерами. Особа вважається контро­люючим акціонером за наявності хоча б 30-відсоткового пакета акцій товариства.

Крім того, до уваги повинні братись відносини залежності та родинні відносини, що можуть існувати між особами.

Європейські експерти наголошують, що на рівні ЄС немає потреби втручатися у процес прийняття директорами рішень і управління товариством. Але для захисту інтересів учасників товариства було б доцільним запровадження інститутів -«wrong­ful trading* (помилкової підприємницької діяльності) та дис­кваліфікації директорів,широко відомих праву Великої Бри­танії.

Інститут wrongful trading спрямований на те, щоб забезпечи­ти відповідальність директорів за продовження ведення справтовариства, що перебуває під загрозою банкрутства, беззастосу­вання будь-яких заходів. Якщо директори товариства можутьпередбачити, що товариство у недалекому майбутньомуможе стати нездатним платити за своїми боргами, вони мають абороз­почати певну процедуру, спрямовану на поліпшеннястановища товариства (для забезпечення майбутніх платежівкредиторам), або прийняти рішення про його ліквідацію.В іншому випадку директори мають визнаватися зобов'язаними за неоплаченими боргами товариства й притягуватися до відповідальності у разі неспроможності (банкрутства) останнього.

Читайте також:

1. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
2. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
3. V розділ. Товарна політика підприємства
4. VI розділ. Маркетингова цінова політика
5. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
6. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
7. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
11. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
12. Б – розділення гелю на дві фази

Переглядів: 342