• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 12

совуються до акціонерних товариств із зареєстрованим місце­знаходженням на території відповідної держави—члена. Із цьо­го формулювання можна зробити висновок про те, що поточне управління товариством покладається на виконавчих директо­рів, а стратегічне керівництво — на орган управління в цілому.

Член або члени органу управління призначаються загаль­
ними зборами.Проте члени першого виконавчого органу мо­
жуть призначатися в установчому документі. Кількість членів
органу управління або правила їх призначення визначаються
в статуті ЄТ. Однак держава—член може встановлювати міні­
мальну та, якщо необхідно, максимальну кількість членів орга­
ну управління. Орган управління обирає голову серед своїх
членів. ,

Орган управління має проводити засідання з періодичністю, встановленою у статуті, але не рідше як кожні три місяці, для вивчення чинного стану та перспектив діяльності ЄТ. Кожному члену органу управління має бути забезпечено право ознайом­люватися з усією інформацією, яка надходить до цього органу.

Стосовно дворівневої системи Регламент чітко розмежо­вує повноваження наглядового та виконавчого органів.Вико­навчий орган є відповідальним за управління ЄТ (ч. 1 ст. 39). Наглядовий орган здійснює нагляд за діяльністю виконавчого органу. Він не може самостійно здійснювати повноваження з управління ЄТ (ч. 1 ст. 40). Таким чином, у регламенті відби­вається європейська тенденція обмеження наглядового органу виключно контрольними повноваженнями — він не має права втручатися в питання управління товариством.

Виконавчий орган має звітувати перед наглядовим органом принаймні кожні три місяці стосовно чинного стану та перспек­тивних напрямів діяльності ЄТ. Окрім періодичної інформації, виконавчий орган має негайно надавати наглядовому органу всю інформацію щодо подій, які можуть істотно вплинути на ЄТ. Наглядовий орган може вимагати від виконавчого органу будь-яку інформацію, яка необхідна для здійснення нагляду. Держава-член може передбачати, що кожний член наглядового органу має право користуватися такою можливістю. Наглядо­вий орган може розпочинати будь-які розслідування, необхідні для виконання своїх обов'язків. Кожному члену наглядового ор­гану має бути забезпечене право ознайомлюватися з будь-якою інформацією, наданою цьому органу.

Європейська та американська моделі корпоративного управління 349

Регламент визначає і порядок формування органів управлін­ня товариства при дворівневій системі. Член або члени виконав­чого органу мають призначатися та звільнятися наглядовим органом.Проте держава—член може вимагати або дозволяти включення до статутів положень, згідно з якими член або чле­ни виконавчого органу мають призначатися та звільнятися за­гальними зборамиза тих самих умов, які застосовуються до акціонерних товариств із зареєстрованим місцезнаходженням у цій державі—члені. Члени наглядового органу призначаються загальними зборами. Проте члени першого наглядового орга­ну можуть призначатися в установчому документі. Наглядовий орган обирає голову серед своїх членів.

Жодна особа не може бути одночасно членом виконавчого органу та наглядового органу одного й того ж ЄТ. Однак наглядо­вий орган може призначати одного із своїх членів для здійснен­ня функцій як члена виконавчого органу, за умови існування вакантної посади. Протягом цього періоду повноваження відпо­відної особи як члена наглядового органу призупиняються. Дер­жава-член може встановлювати обмеження на тривалість тако­го періоду. Кількість членів виконавчого та наглядового органів або правила їх призначення мають бути визначені у статуті ЄТ. Проте держава—член може встановлювати мінімальну та/або максимальну кількість їх членів.

Регламент не забороняє обрання юридичних осіб до складу органів управління. У такому разі юридичні особи мають при­значити своїх представників — фізичних осіб.

У Регламенті регулюються питання щодо кворуму та прий­няття рішень органами ЄТ:

—кворум: хоча б половина членів має бути присутньою або представленою;

—прийняття рішень: більшість присутніх або представле­них членів.

Ці правила діють, якщо самим Регламентом або статутом ЄТ не встановлено інше. За відсутності відповідних положень устатуті в цій сфері голос голови кожного органу є вирішальним у разі рівності голосів.

Статутом ЄТ має визначатися перелік операцій, які потре­бують дозволунаглядового органу при дворівневій системі або спеціального рішення органу управління при однорівневійси­стемі. Проте держава—член може передбачати, що при дворів-

Розділ 12

невій системі наглядовий орган може сам встановлювати певні категорії операцій, які потребують дозволу. Регламент передба­чає, що держава—член може визначити види операцій, які що­найменше мають бути передбачені в статутах ЄТ, зареєстрова­них на її території.

Таким чином, основними функціями наглядового органу ЄТ, визнаними у Регламенті, є:

—обрання членів виконавчого органу;

—надання дозволу на здійснення товариством певних гос­подарських операцій;

—нагляд за діяльністю виконавчого органу (заслухову­вання його звітів, отримання інформації, проведення розсліду­вань).

Регламент встановлює, що члени органів управління або на­глядових та виконавчих органів відповідно до положень держа­ви—члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, які застосову­ються до акціонерних товариств, мають нести відповідальність за збитки або шкоду, завдані ЄТунаслідок порушення ними законних, статутних або інших обов'язків, які випливають з їх­ніх функцій.

Щодо загальних зборів, то Регламент відображає концепцію обмеження їх компетенції питаннями, визначеними законо­давством(ст. 52).

Регламент містить вимоги до періодичності скликання збо­рів.Вони мають проводитися як мінімум один раз на календар­ний рік, протягом шести місяців після закінчення фінансового року, якщо правом держави—члена зареєстрованого місцезнахо­дження ЄТ, яке застосовується до акціонерних товариств, що здійснюють подібну до ЄТ діяльність, не встановлено вимоги частішого проведення зборів. Проте держава—член може перед­бачити, що перші загальні збори можуть бути проведені в будь-який час протягом 18 місяців після реєстрації ЄТ.

Загальні збори можуть скликатися у будь-який момент орга­ном управління, виконавчим, наглядовим органом або іншим органом чи уповноваженою організацією відповідно до націо­нального права держави—члена за зареєстрованим місцезнахо­дженням ЄТ, яке застосовується до акціонерних товариств.

Один або більше акціонерів, які разом володіють як мінімум 10% підписного капіталу ЄТ, можуть вимагати від ЄТ скликан­ня загальних зборів з визначеним порядком денним;менший

Європейська та американська моделі корпоративного управління________________ 351

відсоток може передбачатися статутами або національним пра­вом за тих самих умов, що застосовуються до акціонерних това­риств. Вимога про скликання загальних зборів має зазначати питання, що вносяться до порядку денного. Якщо після подання вимоги загальні збори не відбулися у відповідний час та у будь-якому разі протягом двох місяців, уповноважений судовий або адміністративний орган відповідної юрисдикції, у рамках якої ЄТ має своє зареєстроване місцезнаходження, може постано­вити, що загальні збори мають бути скликані н установлений строк, або уповноважити на скликання загальних зборі її акціо­нерів, які вимагали цього, або їх представників. Зазначене вище не може зашкодити національним положенням, які дозволяють акціонерам самим скликати загальні збори.

Один або більше акціонерів, які у сукупності володіють як мінімум 10% підписного капіталу ЄТ, можуть вимагати внесен­ня одного чи більше додаткових питань до порядку денногобудь-яких загальних зборів. Процедури та строки, що застосову­ються до таких вимог, встановлюються національним правом держави—члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, або, за відсутністю цього, статутом ЄТ. Вищезазначений відсоток може бути зменшено статутом або правом держави—члена зареєстро­ваного місцезнаходження ЄТ, за тих самих умов, що застосову­ються до акціонерних товариств.

За виключенням випадків, коли Регламент, або, за відсутно­сті у ньому відповідних положень, закон, який застосовується до акціонерних товариств у державі—члені зареєстрованого міс­цезнаходження ЄТ, вимагає вищу більшість, рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів, дійсно поданих.Дійс­но подані голоси не включають голоси, що надаються акціями акціонера, який не брав участі у голосуванні, утримався від го­лосування або повернув чистий чи зіпсований бюлетень.

Внесення змін до статуту ЄТ вимагає кваліфікованої біль­шості,яка не може бути меншою за дві третини дійсно поданих голосів, за винятком випадків, коли право, що застосовується до акціонерних товариств у державі—члені зареєстрованого місце­знаходження ЄТ, вимагає або дозволяє вищу більшість. Протедержава—член може передбачати, що коли на зборах представ­лено принаймні половину підписного капіталу, проста більшістьголосів є достатньою. Зміни, внесені до статуту ЄТ, мають бути оприлюднені.

Розділ 12

Фундаментальна реформа корпоративного права ЄС.На­разі у рамках процесу реформування корпоративного права ЄС відбувається перегляд усталених підходів до корпоративного управління. Цим питанням присвячено значну частину доповіді Групи експертів «Сучасна регуляторна модель корпоративного права в Європі».

Група експертів вважає, що у системі корпоративного управ­ління акціонери повинні відігравати значну роль (роль «сто­рожового пса»), адже активно захищаючи свої інтереси, вони одночасно діють і в інтересах самого товариства та його кредито­рів, вчасно перешкоджаючи недобросовісним діям менеджмен­ту. Але на практиці акціонери, незадоволені діями менеджменту товариства, воліють просто продати свої акції замість того, щоб намагатися щось змінити всередині товариства (такі дії навіть отримали спеціальну назву — «розумна байдужність»). Експерти називають два чинники, які впливають на ступінь залучення ак­ціонерів у процес управління товариством, — вартість їх участі в управлінні та складність процедур, що застосовуються. Чим більш дорогою та складною є процедура участі акціонерів в управлінні товариством, тим менше вони втягуються у цей процес.

Традиційною формою участі акціонерів в управлінні є про­ведення загальних зборів, на яких акціонери можуть обговорю­вати питання управління товариством один з одним та менедж­ментом, а також голосувати за запропоновані рішення. Втім, на думку експертів, загальні збори акціонерів, у значенні фізично­го зібрання останніх в одному місці, не відповідають сучасним очікуванням.Акціонери, які на сьогоднішній день часто є розпо­рошеними по різних країнах ЄС, не мають змоги або бажання фізично брати участь у зборах своїх товариств. І тому загальні збори вже не можуть більше розглядатись як центральний фо­рум, на якому поширюється інформація, відбувається спілку­вання учасників та приймаються певні рішення.

Група експертів вважає, що слід надати товариствам можли­вість більш широко використовувати сучасні технології (Інтер-нет, супутниковий зв'язок, електронну пошту, голосову пошту, SMS та інші види повідомлень, телефонний зв'язок) для забезпе­чення процесів обміну інформацією між учасниками корпоратив­них відносин та прийняття ними рішень з питань управління товариством. У деяких державах—членах акціонери вже мають можливість брати участь у зборах і голосувати, сидячи за моні-

Європейська та американська моделі корпоративного управління________________ 353

торами своїх комп'ютерів чи екранами телевізорів. Це дозволяє значно підвищити рівень участі акціонерів в управлінні, оскіль­ки від них не вимагається будь-яких значних фінансових чи ча­сових витрат.

Особливу увагу експерти звертають на необхідність запро­вадження або спрощення юридичних форм, що дозволяють ак­ціонеру виражати свою волю на загальних зборах без особистої присутності. Йдеться, передусім, про голосування через пред­ставників та голосування за допомогою сучасних електронних засобів зв'язку.

Експерти також дійшли висновку, що наявна сьогодні систе­ма розсилання акціонерам інформації про проведення загаль­них зборів та пов'язаних з ними документів є дуже дорогою. Екс­перти пропонують надати товариствам можливість розміщення відповідної інформації і документів (повідомлення про збори та їх порядок денний, проекти рішень загальних зборів, поясню­вальні матеріали, річні звіти та фінансова звітність тощо) на своєму веб-сайті. До такого веб-сайту акціонери матимуть віль­ний доступ. З цього сайту також можливим буде завантажува­ти форми довіреностей та форми для завдань на голосування. Складені акціонерами довіреності та завдання на голосування також можливо буде подати до товариства через даний веб-сайт. Товариствам має бути надано можливість самим обирати фор­му надання інформації (надсилання її акціонерам у традиційній паперовій формі або розміщення на веб-сайті). Крім того, якщо товариство використовуватиме веб-сайт для розміщення від­повідної інформації, то воно має бути зобов'язане надати будь-якому акціонеру за його вимогою паперову копію зазначених вище документів.

З іншого боку, застосування нових технологій у сфері ко­мунікацій може призвести до перевантаження товариств пропо­зиціями щодо порядку денного, матеріалами, які акціонери ба­жають поширити перед проведенням зборів, запитаннями, які через веб-сайт товариства будуть адресуватися його менеджмен­ту. Експерти наголошують на необхідності досягнення балансу між правами акціонерів та здатністю товариства управлятися з цим аспектом спілкування з акціонерами без зайвого переванта­ження. Тому певні обмеження мають бути встановлені на націо­нальному рівні. При цьому експерти рекомендують встанови­ти залежність між правом на надання пропозицій до порядку

23 - 535

Читайте також:

1. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
2. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
3. V розділ. Товарна політика підприємства
4. VI розділ. Маркетингова цінова політика
5. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
6. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
7. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
11. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
12. Б – розділення гелю на дві фази

Переглядів: 470