МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||
Недержавне регулювання відносин з корпоративного управління (кодекси корпоративного управління)Феноменом останнього десятиріччя у сфері правового регулювання корпоративних відносин можна назвати появу численних кодексів, принципів, правил та рекомендацій з питань корпоративного управління, які в сукупності отримали назву «м'якого» права, оскільки їх норми не мають обов'язкової сили. В юридичній літературі документи подібного характеру найчастіше іменуються кодексами корпоративного управління. При цьому поняття «кодекс» є узагальненим — відповідна сукупність норм може мати назву принципів, рекомендацій, правил, керівництв, стандартів, доповідей тощо. Кодекс корпоративного управління можна визначити як сукупність принципів, стандартів або правил найкращої поведінки, які стосуються питань управління товариствами та здіснення контролю, встановлюються державним органом або недержавною організацією і мають рекомендаційний характер (не є обов'язковими для виконання). Практика запровадження кодексів корпоративного управління була започаткована Великою Британією на початку 1990-х pp. і протягом наступних десятиріч активно підтримана іншими країнами. За останніми даними, у світі існують більше 150 кодексів корпоративного управління, які поділяються на національні та міжнародні. Серед останніх виділяються світові та регіональні кодекси. Втім, Велика Британія залишається безспірним лідером у цій галузі — протягом останніх 15 років вона виробила майже два десятка подібних документів, які можна поділити на дві групи: а) кодекси, підготовлені урядовими комітетами: —Report of the Committee on the Financial Aspects of Corporate Governance: The Code of Best Practice (01.12.1992) (Кодекс чесної ділової практики, підготовлений парламентським Комітетом з фінансових аспектів корпоративного управління під керівництвом Кедб'юрі, — часто іменується Кодексом Кедб'юрі); —Directors' Remuneration: Report of a Study Group chaired by Sir Richard Greenbury (17.07.1995) (Доповідь з питань винагороди директорів, підготовлена спеціальним парламентським комітетом під керівництвом Грінб'юрі, — містить рекомендаційні Європейська та американська моделі корпоративного управління 367 норми щодо визначення іііін;іго|юди директорів,що одержали назву «Кодекс Грінб'юрі»); —Final Report of the Committee on Corporate(iovernance (28.01.1998) (Доповідь Комітету з питань корпоративногоуправління під керівництвом Хемисла, н якому консолідованіі модернізовані принципи корпоративного управління І веденнячесної ділової практики директорами компанії); —The Combined Code: Principles of Good Governance andCode of Best Practice (May, 2000) (Комбінований кодекс); —Review of the role and effectiveness of non-executive director(July 2002) (Огляд ролі та ефективності невиконанчих директорів); —Review of the role and effectiveness of non-executive directors (January, 2003) (Доповідь щодо ролі та ефективності невиконанчих директорів, підготовлена сером Дереком Хіггсом); —Audit Committees — Combined Code Guidance (the Smith Report) (January, 2003) (Аудиторський комітет — Керівництво Комбінованого кодексу (доповідь Сміта); —The Combined Code on Corporate Governance (July, 2003) (Остання версія Комбінованого кодексу з корпоративного управління); —Corporate Governance: A Practical Guide (24.08.2004) (Корпоративне управління: практичне керівництво). б) документи різноманітних неурядових організацій: —London Stock Exchange Committee on Corporate Governance: The Combined Code: Principles of Good Governance and Code of Best Practice (June 1998) (Об'єднаний кодекс, що містить принципи корпоративного управління і чесної ділової практики Комітету з корпоративного управління Лондонської фондової біржі); —Association of Unit Trusts and Investment Funds: Code of GoodPractice (2001) (Кодекс чесної ділової практики, розроблений Асоціацією трастів та інвестиційних фондів); —Institutional Shareholders' Committee: The Role andDuties of Directors — A Statement of Best Practice (1991) (Кодекс чесноїді -лової практики: роль і обов'язки директорів, затверджений британським Комітетом інституційних акціонерів); —Association of British Insurers: The Role andDuties of Directors, A Discussion Paper (1990) (Роль і обов'язки директорів — рекомендаційний документ, розроблений у рамках Асоціації британських страховиків); Читайте також:
|
||||||||||||
|