• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система заходів боротьби з бур’янами

Всі заходи боротьби з бур’янами можна поділити на дві групи:

1. запобіжні (профілактичні)

2. винищувальні

До запобіжних заходів належать:

- своєчасне збирання врожаю до осипання насіння бур’янів;

- чистка посівного матеріалу; знищення бур’янів у відходах (перемелювання, запарювання, хімічна обробка);

- правильне зберігання гною;

- введення сівозмін;

- застосування правильної системи обробітку ґрунту та ін.

З винищувальних застосовують агротехнічні і хімічні.

До агротехнічних належать:

- лущення стерні

- зяблева оранка

- передпосівна культивація

- обробіток парів

- міжрядний обробіток

- періодичне скошування бур’янів на узбіччях доріг, каналів, луках.

Поля засмічені однорічними бур’янами, а також пирієм, обробляють дисковими лущильниками два – три рази.

При наявності коренепаросткових бур’янів (осоти, березка) краще лущити полицевими знаряддями. Важливе значення має своєчасна зяблева оранка. Велике значення має боронування посівів. Дворазове боронування кукурудзи, картоплі, цукрових буряків до з’явлення сходів і одно - , дворазове після з’явлення сходів дає можливість на 60% - 70% знищити однорічні бур’яни і в поєднанні з наступною міжрядною культивацією кукурудзи або підгортанням картоплі забезпечити одержання високих врожаїв цих культур без ручного прополювання.

Хімічні методи боротьби полягають у застосуванні хімічних речовин для боротьби з бур’янами – гербіцидів (від лат «герба» - трава і «цидо» - убивати).

За впливом на рослинність гербіциди бувають вибіркової (селективної) та суцільної дії. Перші при застосуваннях в певних дозах і у відповідні строки знищують тільки бур’яни, не пошкоджуючи при цьому культурних рослин. До них належать препарати групи 2,4Д – амінна сіль, 2М – 4Х, гранстар, гроділ, дезормон, бетанал, пірамін – турбо, діален, тітус та ін.

Гербіциди суцільної дії знищують як бур’яни, так і культурні рослини. Їх застосовують для повного знищення бур’янів в каналах, при будівництві штучних водоймищ, а також для боротьби із злісними бур’янами, як гірчак звичайний, пирій повзучий та ін.

Кожна група поділяється на контактні гербіциди та системні гербіциди.

Контактні діють на ті частини рослини, на які вони попадають, викликаючи пошкодження внаслідок реакції, що проходить між хімічною речовиною й рослиною. Гербіциди системної дії проникають всередину органів рослин – в листки, стебла, коріння, зокрема в точки росту і викликають фізіологічні зміни паталогічного порядку. Внаслідок чого порушується обмін речовин рослин, і вони через деякий час гинуть.

Біологічний метод боротьби з бур’янами полягає в знищені бур’янів за допомогою комах, грибів, бактерій і вірусів. Так, вовчкова мушка – фітоміза відкладає яйця в стебла і квітки вовчка: пошкоджені рослини відмирають, а ті, що виживають не плодоносять або дають насіння яке не сходить. За літо мушка дає на Україні два – три покоління при середній плодючості 150-200 яєць.

Вчені Всесоюзного інституту захисту рослин знайшли шкідника амброзії – каліфорнійську совку - метелика подібного до молі. Її гусениці живляться виключно листками амброзії. Каліфорнійську совку спеціально розводять і випускають на площах, засмічених амброзією. Проведенні досліди показують, що цей бур’ян можна знищувати біологічним методом.

У боротьбі з повитицею вивчають дію гриба – алотерперії. Обприскування його спорами посівів, забур’янених повитицею, особливо ефективне у вологу погоду.

Насіння багатьох бур’янів пошкоджується сажкою. Це грибне захворювання на 50 – 60% уражує насіння мишію сизого, свинорию паличастого, пажитниці льонової. Проводять виробничі випробування по застосуванню сажки в боротьбі з мишієм сизим та гірчаком шорстким.

Бур’яни пошкоджуються також бактеріями і вірусами, які гальмують проростання насіння, викликають нарости на суцвіттях тощо.

Сік деяких рослин отруйний для бур’янів. Наприклад, відвар із дворічних пагонів атланта – дерева, поширеного в Середній Азії, викликає загибель повитиці на 80%. Згубно діє на інші рослини сік дурману, блекоти, пасльону.

Застосування гербіцидів на посівах с\г культур

Гербіциди групи феноксіоцтових кислот 2,4Д – амінна сіль, 2М – 4Х. Це системні препарати вибіркової дії, які широко використовуються у боротьбі з дводольними бур’янами в посівах зернових культур, кукурудзи, на лугах і пасовищах

Похідні 2,4Д амінної солі, ефіри (бутиловий та пропіловий) – отруйні для дводольних, а в невеликих дозах майже не шкідливі для однодольних рослин (злакових).

Вони досить легко проникають у рослини через надземні органи й кореневу систему. Разом з поживними речовинами пересуваються до органів, що інтенсивно ростуть, - верхівок стебел, країв листків, і вступають у реакцію обміну речовин. Токсичність дії гербіцидів посилюється в теплу сонячну погоду, коли інтенсивно відбуваються процеси асиміляції.

Прискорюють і посилюють дію гербіцидів додавання до робочого розчину мінеральних добрив (аміачна селітра, сечовина).

Пошкодження рослин гербіцидами групи 2,4Д амінна сіль проявляється у вигляді черешків, скручування листків, викривленні і скручуванні верхніх частинок стебла. Потім стебло надмірно потовщується, розростається його нижня частина, на стеблі з’являються тріщини. Поступово жовтіють засихають листки, рослини відстають в рості і гинуть.

Застосовують 2,4Д – амінну сіль на посівах зернових колоскових у фазі кущення, норма 0,8-1,6 кг/ га, а на посівах кукурудзи у фазі 3-5 листків в дозі 0,8 кг/ га. Витрата рідини 300-400 літрів.

Якщо в посівах зернових підсівали багаторічні трави, тоді 2,4Д-амінну сіль не використовують, а приміняють 2М-4Х в нормі 1,2-1,5 кг/га.

На посівах льону використовують (2М-4Х) дикотекс в нормі 1-1,6 кг/ га.

У боротьбі проти пирію використовують фюзілад в нормі 1-1,5 л / га.

У посівах картоплі ефективні такі препарати як: зенкер (1,0-1,5 кг/ га), стомп (5,0 л /га), 2М – 4Х – 1,5 л /га.

На посівах кукурудзи – тітус – 40- 50 г / га, харнес – 3 л / га.

На посівах цукрових буряків: ептан (2-3 л/га), дуал (3-5 л/га), бетанал- прогрес (2-4 л/га), фюзілад (2 л/га) проти пирію.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
3. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
4. III. центральная нервная система
5. ISO9000. Як працює система управління якістю
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
8. The educational system of Great Britain (Система освіти Великобританії)
9. V. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
10. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
11. V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
12. V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Переглядів: 4169