Розділ 5. Зовнішня будова грунту

Тема 5.1 Морфологічний опис грунту

Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей

Грунту

До польових робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей грунту відносяться: вибір місця проведення робіт, визначення об'ємної маси грунту та найменшої вологоємності, морфологічний опис грунту, відбір зразків грунту для проведення лабораторних робіт, візуальне визначення механічного складу.

Польові роботи бажано починати весною, як тільки можна виїхати в поле, і закінчувати в ті строки, які б забезпечили визначення на відібраних зразках грунту вологості стійкого зав'ядання рослин у вегетаційному будиночку (при відсутності змоги проводити ці роботи в зимовий час в умовах штучного освітлення) до осінніх холодів. При цьому слід брати до уваги, що вологість стійкого зав'ядання дозволяється визначати у вегетаційному будиночку до тих пір, поки тримається середньодобова температура повітря вище 10° С, а на визначення однієї партії необхідно приблизно місяць. Якщо прохолодна погода почалася рано і вологість стійкого зав'ядання не була визначена на всіх зразках грунту, то зразки, які залишилися, можна використати внаступному вегетаційному сезоні. Вологість стійкого зав'ядання зразків, які залишились, можна визначати і вприміщенні при штучному освітленні.

Вибір місця для проведення робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей грунту необхідно починати до виїзду на місце робіт шляхом ознайомлення з особливостями рельєфу та грунтів місцевості, де розташовані поля зі спостережувальними ділянками. Для цього використовують грунтові карти, опис спостережувальних ділянок даної гідрометеостанції, агрометеорологічні довідники та іншу літературу. Якщо станція має матеріали спостережень за вологістю грунту за ряд років, то вони можуть бути використані для характеристики однорідності грунтів на спостережувальних ділянках.

Після приїзду на місце необхідно ознайомитися із зовнішніми ознаками грунту. До них відносять колір поверхневого шару, структуру, механічний склад. Колір поверхні грунту може змінюватися в залежності від вологості, вмісту гумусу, а також внаслідок попадання на поверхню підораного шару. Зміна кольору грунту інколи дає можливість встановити кордони переходу одного типу грунту в інший. Зміна механічного складу вказує на зміну умов формування грунту.

Обстеження полів та спостережувальних ділянках дає змогу виділити найбільш розповсюджені грунти і встановити, в яких місцях необхідно провести більш детальний морфологічний опис. Такі додаткові морфологічні описи верхніх шарів грунту (до 50-60 см) допоможуть визначити, які грунти зустрічаються часто, які - рідко, і на яких ділянках необхідно проводити визначення агрогідрологічних властивостей по основній програмі, а на яких – і по основній і по додатковій.

В залежності від програми робіт та обладнання в одних випадках необхідно викопати ґрунтовий шурф, в інших випадках шурф не потрібний. Шурф копають в тому випадку, якщо об'ємна маса визначається буром Васил'єва – довжина 160 см, ширина 90 см, глибина 120 (170) см; при роботі буром Качинського – довжина 150 см, ширина 70 см, глибина 120 (170) см. При вийманні грунту з шурфу верхній родючий шар насипається з однієї сторони, нижній – з іншої. Засипають шурф в зворотньому порядку: спочатку нижній, потім – верхній шар.

Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей грунту буром Скіпського проводяться в трьох точках, які рівномірно розташовані на одній з довгих сторін спостережної ділянки, а бурами Васил'єва або Качинського – в одній точці до глибини 100 або 150 см (в залежності від глибини визначення вологості грунту).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закономірності розміщення грунтів на земній кулі	\|	Методика проведення морфологічного опису грунту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.281 сек.