Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення барвних і дубильних речовин

Завдання 1. Опанувати методику кількісного визначення барвних і дубильних речовин у плодах і овочах методом Нейбауера-Левентеля.

В'яжучого смаку плодам і овочам надають дубильні речовини (смак терну, ревеню, хурми), які містяться у клітинному соку плодів та овочів. їх поділяють на гідролізовані (таніни) і конденсовані (катехіни). Дубильні речовини легко окислюються, внаслідок чого виникає потемніння в місцях натискань або ударів плодів і овочів, і вступають у реакцію з металами. їм притаманні бактерицидні властивості, що є дуже важливо у зберіганні плодів і овочів.

Барвні речовини надають плодам і овочам різного кольору. їх поділяють на такі групи: хлорофіли, каротиноїди (каротин, лікопін, ксантофіл) і антоціани (енін, ідеїн, кераціанін, бетанін). Антоціани змінюють свій колір залежно від рН середовища і наявності металів.

Вміст дубильних і барвних речовин визначають методом Нейбауера-Левентеля, який заснований на здатності КМп04 окислювати речовини у кислому середовищі.

Прилади, обладнання, реактиви; технічні ваги, мірні колби місткістю 250 см3, водяна баня, лійка, скляна паличка, фарфорова чашка місткістю 2 дм3, тертушка, розчин КМп04, розбавлена водою Н2804 (1:4), активоване тваринне або деревне вугілля, розчин індигокарміну (30 г в 1 л води). Перманганат калію окислює не тільки дубильні і барвні, але й інші речовини, які містяться у плодах та овочах. Вміст дубильних та барвних речовин визначають за різницею кількості перманганату калію, використаного на титрування витяжки до фільтрування і після фільтрування крізь активоване вугілля.

Плоди і овочі подрібнюють, наважку масою 25 г переносять у мірну колбу місткістю 250 см3, змивають залишки мезги зі стінок воронки і стаканчика дистильованою водою. Вміст колби не має перевищувати 3/4 її об'єму. Потім колбу нагрівають на водяній бані при температурі 80°С протягом 10-15 хв, охолоджують до температури 20...22°С, приливають дистильовану воду до мітки, струшують, залишають на 2-5 хв для осідання і фільтрують крізь фільтрувальний папір у суху колбу. 20 см3 фільтрату, 20 см5 розчину індигокарміну, який є індикатором, 10 см3 розчину сірчаної кислоти (1:4) і 950 см' води переносять у фарфорову чашку місткістю 2 дм3. Вміст чашки титрують із бюретки по краплях розчином КМп04 концентрації 0,01 моль/дм3, помішуючи коловими рухами скляною паличкою. Перехід кольору від синього до жовтого відбувається поступово. Титрування вважається завершеним тоді, коли від дода­вання крапель розчину КМп04 за рухомою паличкою залишається слід червоного кольору, а загальний відтінок рідини не змінюється.

Потім виконують друге титрування витяжки. Для цього піпеткою переносять 40 см3 первинної витяжки в мірну кслбу місткістю 100 см3, додають 4 г активованого вугілля і нагрівають на водяній бані до 95°С протягом 10-15 хв для прискорення адсорбування дубильних і барвних речовин. Колбу охолоджують під водопровідною водою, доводять до мітки дистильованою водою і фільтрують крізь фільтрувальний папір у суху колбу. Потім фільтрат титрують. Для цього у фарфорову чашку переносять 50 см3 фільтрату, 20 см3 розчину індигокарміну, 10 см3 розчину сірчаної кислоти (1:4) і 950 см3 води та із бюретки титрують розчином КМп04 концентрації 0.1 моль/дм3 до жовтого кольору.

При цьому титруванні перманганат калію окислює всі речовини, крім дубильних і барвних, адсорбованих вугіллям.

Масову частку дубильних та барвних речовин визначають за формулою, %:

 

 

де а, б - об'єми розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3, витра­чених на перше і друге титрування, см3;

Т- поправка до титру розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм ;

V- об'єм водної витяжки, см3;

М- маса наважки, г;

V1 -об'єм водної витяжки, взятої для першого титрування (20 см3);

0,004157 - коефіцієнт перерахунку розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3 на грами дубильних і барвних речовин (1 см3 розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3 окислює 0,004157 г дубильних та барвних речовин).

Результати аналізів заносять до табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Назва плодів і овочів Маса наважки, г Об'єм розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм'', використаного на титрування, см3 Масова частка дубильних та барвних речовин,%
Перше Друге
         

 

Контрольні питання

1. Класифікація барвних речовин.

2. Антоціани та їх властивості.

3. Хімічна природа і властивості дубильних речовин.

4. Вміст барвних речовин в овочах і плодах.

5. Вміст дубильних речовин в овочах і плодах.

6. Характеристика плодів за вмістом барвних речовин.

7. Характеристика плодів за вмістом дубильних речовин.

8. Методика визначення масової частки барвних і дубильних речовин.

 

 


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  6. IV. Запасні речовини
  7. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
  8. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  9. Ocнoвнi визначення здоров'я
  10. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
  12. Абсорбція лікарської речовини в організмі.




Переглядів: 1045

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Визначення масової частки вітаміну С і кислот | Вивчення господарсько-ботанічних сортів та оцінка якості коренеплодів і капустяних овочів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.