• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення барвних і дубильних речовин

Завдання 1. Опанувати методику кількісного визначення барвних і дубильних речовин у плодах і овочах методом Нейбауера-Левентеля.

В'яжучого смаку плодам і овочам надають дубильні речовини (смак терну, ревеню, хурми), які містяться у клітинному соку плодів та овочів. їх поділяють на гідролізовані (таніни) і конденсовані (катехіни). Дубильні речовини легко окислюються, внаслідок чого виникає потемніння в місцях натискань або ударів плодів і овочів, і вступають у реакцію з металами. їм притаманні бактерицидні властивості, що є дуже важливо у зберіганні плодів і овочів.

Барвні речовини надають плодам і овочам різного кольору. їх поділяють на такі групи: хлорофіли, каротиноїди (каротин, лікопін, ксантофіл) і антоціани (енін, ідеїн, кераціанін, бетанін). Антоціани змінюють свій колір залежно від рН середовища і наявності металів.

Вміст дубильних і барвних речовин визначають методом Нейбауера-Левентеля, який заснований на здатності КМп04 окислювати речовини у кислому середовищі.

Прилади, обладнання, реактиви; технічні ваги, мірні колби місткістю 250 см3, водяна баня, лійка, скляна паличка, фарфорова чашка місткістю 2 дм3, тертушка, розчин КМп04, розбавлена водою Н2804 (1:4), активоване тваринне або деревне вугілля, розчин індигокарміну (30 г в 1 л води). Перманганат калію окислює не тільки дубильні і барвні, але й інші речовини, які містяться у плодах та овочах. Вміст дубильних та барвних речовин визначають за різницею кількості перманганату калію, використаного на титрування витяжки до фільтрування і після фільтрування крізь активоване вугілля.

Плоди і овочі подрібнюють, наважку масою 25 г переносять у мірну колбу місткістю 250 см3, змивають залишки мезги зі стінок воронки і стаканчика дистильованою водою. Вміст колби не має перевищувати 3/4 її об'єму. Потім колбу нагрівають на водяній бані при температурі 80°С протягом 10-15 хв, охолоджують до температури 20...22°С, приливають дистильовану воду до мітки, струшують, залишають на 2-5 хв для осідання і фільтрують крізь фільтрувальний папір у суху колбу. 20 см3 фільтрату, 20 см5 розчину індигокарміну, який є індикатором, 10 см3 розчину сірчаної кислоти (1:4) і 950 см' води переносять у фарфорову чашку місткістю 2 дм3. Вміст чашки титрують із бюретки по краплях розчином КМп04 концентрації 0,01 моль/дм3, помішуючи коловими рухами скляною паличкою. Перехід кольору від синього до жовтого відбувається поступово. Титрування вважається завершеним тоді, коли від дода­вання крапель розчину КМп04 за рухомою паличкою залишається слід червоного кольору, а загальний відтінок рідини не змінюється.

Потім виконують друге титрування витяжки. Для цього піпеткою переносять 40 см3 первинної витяжки в мірну кслбу місткістю 100 см3, додають 4 г активованого вугілля і нагрівають на водяній бані до 95°С протягом 10-15 хв для прискорення адсорбування дубильних і барвних речовин. Колбу охолоджують під водопровідною водою, доводять до мітки дистильованою водою і фільтрують крізь фільтрувальний папір у суху колбу. Потім фільтрат титрують. Для цього у фарфорову чашку переносять 50 см3 фільтрату, 20 см3 розчину індигокарміну, 10 см3 розчину сірчаної кислоти (1:4) і 950 см3 води та із бюретки титрують розчином КМп04 концентрації 0.1 моль/дм3 до жовтого кольору.

При цьому титруванні перманганат калію окислює всі речовини, крім дубильних і барвних, адсорбованих вугіллям.

Масову частку дубильних та барвних речовин визначають за формулою, %:

де а, б - об'єми розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3, витра­чених на перше і друге титрування, см3;

Т- поправка до титру розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм ;

V- об'єм водної витяжки, см3;

М- маса наважки, г;

V₁ -об'єм водної витяжки, взятої для першого титрування (20 см3);

0,004157 - коефіцієнт перерахунку розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3 на грами дубильних і барвних речовин (1 см3 розчину КМп04 концентрації 0,1 моль/дм3 окислює 0,004157 г дубильних та барвних речовин).

Результати аналізів заносять до табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Контрольні питання

1. Класифікація барвних речовин.

2. Антоціани та їх властивості.

3. Хімічна природа і властивості дубильних речовин.

4. Вміст барвних речовин в овочах і плодах.

5. Вміст дубильних речовин в овочах і плодах.

6. Характеристика плодів за вмістом барвних речовин.

7. Характеристика плодів за вмістом дубильних речовин.

8. Методика визначення масової частки барвних і дубильних речовин.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. IV. Запасні речовини
7. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
8. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
9. Ocнoвнi визначення здоров'я
10. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. Абсорбція лікарської речовини в організмі.

Переглядів: 1097