• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 10. Державна фінансова підтримка санації підприємств

Мета: вивчити економічний зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

План лекції:

1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

2. Державні органі з питань санації та банкрутства підприємств

3. Пряме державне фінансування санації підприємств

4. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств

Питання 1.

Згідно із Законом України «Про підприємства» у разі збиткової діяльності суб'єктів господарю­вання держава, якщо вона визнає їх продукцію суспільно необхід­ною, може надавати їм дотації чи інші пільги.Беручи участь у санації підприємств, держава, як правило, прагне протидіяти спа­ду виробництва та зростанню безробіття.

Державші підтримка може здійснюватися як за рахунок кош­тів державного бюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів. Зо­крема, арбітражний суд, за клопотанням органу місцевого само­врядування або відповідного центрального органу виконавчої вла­ди, може винести ухвалу про санацію містотвірного підприємства або іншого суб'єкта господарювання, діяльність якого є суспіль­но необхідною для певного регіону. При цьому відповідні держа­вні органи мають укласти з кредиторами договір поруки за зо­бов'язаннями боржника або погасити дані зобов'язання за ра­хунок надання кредитної підтримки чи фінансових ресурсів на безповоротній основі.

До основних критеріїв відбору підприємств для надання їм цільової державної підтримкислід віднести такі:

-потенційна прибутковість;

-високий рівень менеджменту на підприємстві;

-спрямованість на використання нових, ефективних ресурсо­зберігаючих та екологічно безпечних технологій;

-можливість експорту (приросту експорту) конкурентоспро­можної продукції;

-заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизня­ними;

-вирішення проблеми енергозабезпечення, енергозбережен­ня (ресурсозбереження);

-збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

-наявність ринків збуту продукції у країні та за кордоном.

Підтримка орієнтується передовсім на підприємства, які здаті використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету.

Питання 2.

Законом України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом» визначаються повноважен­ня так званого державного органу з питань банкрутства. До осно­вних функцій цього органу віднесено такі:

-сприяння створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення плато­спроможності боржника або визнання його банкрутом;

-добір кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді котрих частка державної власності перевищує 25% і щодо яких порушено справу про банкрутство;

-організація системи підготовки арбітражних керуючих (роз­порядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

-забезпечення реалізації процедури банкрутства щодо відсут­нього боржника;

-ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких по­рушено справу про банкрутство, установлення та затвердження форми подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких по­рушено справу про банкрутство;

-організація проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, під час підготовки справи про банкрутство до розгляду або у процесі її розгляду ар­бітражним судом у разі призначення судом експертизи та надан­ня відповідного доручення;

-підготовка висновків про наявність ознак прихованого, фік­тивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо держа­вних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких част­ка державної власності перевищує 25%.

Проблеми санації та банкрутства підприємств вирішує Агентство з питань запобігання банкрутству під­приємств та організацій.

Однією із головних функцій Агентства є ведення реєстру неплатоспроможних підприємств. Реєстр— це документ, до якого вносили відомості про неплатоспроможні підприємства та інформацію про їх фінансово-економічний стан на час вне­сення до реєстру.

Питання санації та реструктуризації недержавних підприємств вирішує Український центр реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора, який утворений спеціальною по­становою Кабінету Міністрів України. Основні завдання цього органу такі:

-організаційне забезпечення реалізації проектів реструктури­зації підприємств та розвитку приватного сектора;

-розроблення та здійснення проектів фінансового оздоров­лення і реструктуризації підприємств, залучення іноземних та віт­чизняних партнерів до виконання цих програм;

-навчання вітчизняних консультантів та працівників підпри­ємств з питань їх реструктуризації та розвитку приватного сектора;

-надання послуг з питань реструктуризації підприємств у вигляді
консультацій, забезпечення надання методичних матеріалів та дові­
дкових посібників, організації семінарів і конференцій тощо.

Питання 3.

Вибрана санаційна стратегія визначає конкретний комплекс заходів щодо залучення фінансового капіталу із внутрішніх та зовнішніх джерел. Неодмінною умовою одержання державної фінансової підтримки є першочергове використання всіх можли­востей одержання фінансових ресурсів із децентралізованих дже­рел.

Загальну схему фінансової участі держави в санації підпри­ємств унаочнює рис. 10.1

Рисунок 10.1 Загальна схема фінансової участі держави в санації підпри­ємств

Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:

а) прямим фінансуванням;

б) непрямими формами державного впливу.

Пряме державне фінансування санації підприємств передбачає безпосереднє надання коштів суб'єктам господарювання із централізованих фондів фінансових ресурсів. Державне фінансу­вання підприємств може відбуватися на поворотних (бюджетні позики, повний або частковий викуп державою корпоративних прав підприємств, що перебувають на межі банкрутства) і безпо­воротнихзасадах (субсидії).

Під субсидіями прийнято розуміти трансферти підприєм­ствам з боку держави на фінансування поточних витрат. Ін­шими словами, субсидіями є дотації, які являють собою допов­нення до власних фінансових ресурсів суб'єктів господарювання.

З формально­го боку фінансова підтримка на безповоротній основі надається в таких випадках:

♦ якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, пере­вищують суми відшкодувань, передбачених законодавством про обов'язкове страхування;

♦ для відшкодування збитків конкретним підприємствам у ра­зі, коли чинним законодавством встановлено умови господарю­вання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів (послуг), що може призвести до банкрутства;

♦ для фінансування витрат на відновлення платоспроможнос­ті окремих підприємств, діяльність яких пов'язана з особливо важливими суспільними інтересами.

В Україні безповоротне фінансування підприємств державою здійснюється в межах сум, передбачених видатками бюджету на народне господарство (у тому числі на промисловість та енергети­ку, будівництво, сільське господарство тощо). Проте для того, щоб оцінити реальний стан бюджетних витрат на фінансову підтримку підприємств, слід враховувати розглянуті групи видатків:

-бюджетне кредитування капітальних вкладень;

-обслуговування зовнішнього боргу (у частині виконання зо­бов'язань за окремих суб'єктів підприємницької діяльності);

-витрати різного роду галузевих фондів фінансового регулю­вання;

-видатки інноваційного фонду та ряд інших.

За підрахунками деяких експертів, останніми роками бюджет­ні субсидії (з урахуванням указаних груп витрат) вітчизняним підприємствам досягають 8 —10% ВВП. Для порівняння, у Польщі, Угорщині, Чеській Республіці цей показник становить 2,5 —5% ВВП.

Одним із методів державної фінансової допомоги підприємст­вам є санаційна підтримка у вигляді повного або часткового ви­купу державою корпоративних прав підприємств,що перебу­вають у фінансовій скруті. Державу, навіть за її участі в капіталі, не можна розглядати як звичайного акціонера, оскільки монопо­льний прибуток і прибуток взагалі не є першочерговим завдан­ням її діяльності як санатора. Головною метою державних інвес­тицій є сприяння відновленню ліквідності та забезпечення діяль­ності підприємств, стратегічно важливих для всього народного господарства. Значну частину державного сектора в Німеччині, США, Швеції та інших країнах сформовано саме з колишніх приватних підприємств, що опинилися на межі банкрутства.

Питання 4.

До основних форм непрямої державної підтрим­ки підприємств слід віднести такі:

-підтримка фіскального характеру;

-дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

-державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист віт­чизняного товаровиробника;

-розміщення державних замовлень на підприємствах, які пе­ребувають у фінансовій кризі;

-обмеження щодо виходу на ринок;

-надання державних гарантій та поручительств.

У вітчизняній практиці можна зустріти й інші методи держав­ної підтримки підприємств, наприклад надання певним суб'єктам підприємницької діяльності в оренду приміщень без стягування орендної плати та без оплати комунальних послуг; надання ви­ключних ліцензій на здійснення певних видів господарської дія­льності, погашення державою (або державними підприємствами) заборгованості деяких суб'єктів господарювання за енергоносії.

Залежно від напрямку економічної доктрини дероюави мож­ливе використання того чи того виду санаційної підтримки під­приємств фіскального характеру. Ця підтримка може набирати таких форм:

-надання податкових пільг та податкове кредитування;

-реструктуризація заборгованості перед бюджетом та держа­вними цільовими фондами;

-списання заборгованості перед державою;

-надання цільових податкових пільг підприємствам, які по­требують санації;

-фіскальні поступки головним кредиторам підприємств, якіпотребують санації, з метою активізації участі кредиторів у сана­ційних процесах.

Типовим прикладом використання такої форми фінансового сприяння підприємствам є прийнятий 5 лютого 1999 року Парла­ментом України Закон «Про списання і реструктуризацію подат­кової заборгованості платників податків — цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року і сільськогосподарсь­ких підприємств за станом на 1 січня 1999 року». Цей Закон по­кликаний частково списати і реструктуризувати податкову забор­гованість вищевказаних платників податків. Списанню підляга­ють суми податкової заборгованості з оплати пені (крім суми пе­ні, нарахованої за порушення термінів розрахунків за здійснення операцій у сфері ЗЕД), штрафних і фінансових санкцій до Держа­вного бюджету України, Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування. Реструктуризація податкової заборгованості поши­рюється на ПДВ, податок на прибуток, податок на землю, збір до Інноваційного і Чорнобильського фондів, збір за спеціальне ви­користання природних ресурсів, збір на обов'язкове пенсійне страхування, прибутковий податок із громадян, податок із влас­ників транспортних засобів.

На думку багатьох спеціалістів, такого роду перманентна підтримка фіскального характеру є не що інше як приховане субсидіювання підприємств, оскільки на суму списаної забор­гованості чи наданих податкових пільг зменшуються бюджет­ні доходи. Ефективність такого роду заходів, спрямованих на фінансову підтримку підприємств, є надзвичайно низькою. Про це свідчить, зокрема, напівзбанкрутілий стан підприємств вітчизняної цукрової промисловості, яким не раз надавалися різного роду податкові пільги та інші форми державної фінан­сової підтримки.

Одним із непрямих методів державної санаційної підтри­мки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недо­тримання антимонопольного законодавства, зокрема під час санаційної реорганізації злиттям чи приєднанням. Згідно із Законом України «Про обмеження монополізму та недопу­щення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяль­ності» з метою запобігання монопольному становищу окремих підприємців на ринку такі форми санації підприємств, як рео­рганізація, злиття, приєднання, придбання активів, створення концернів та ряд інших, здійснюються за згодою Антимоно­польного комітету. Коли підприємці зловживають монополь­ним становищем на ринку, антимонопольні органи можуть прийняти рішення про реорганізацію монопольних утворень через їхній примусовий поділ.

Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте функції державних органів з питань санації та банкрутства підприємств

2. Розкрийте економічний зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II Державна дума
3. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
4. IV група- показники надійності підприємства
5. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
6. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
7. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
8. V розділ. Товарна політика підприємства
9. WEB - сайт підприємства в Інтернет
10. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
11. А) фінансова; б) адміністративна; в) кримінальна.
12. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.

Переглядів: 2487