План практичного заняття № 3

План практичного заняття № 2

План практичного заняття № 1

План лекційного заняття

ТЕМА 8. Культура усного професійного спілкування

1. Особливості усного спілкування.

2. Індивідуальні форми фахового спілкування:

2.1. Стратегія поведінки під час ділової бесіди;

2.2. Етикет телефонної розмови.

3. Форми колективного обговорення професійних проблем:

3.1. Мистецтво перемовин;

3.2. Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення;

3.2. Правила ведення дискусії.

1. Форми впливу на людей під час спілкування.

2 Ділова бесіда: види, структура, вимоги до проведення.

3. Прийом відвідувачів: організація та правила прийому.

1. Співбесіда з роботодавцем.

2. Правила ведення телефонної розмови.

3. Візитна картка як спосіб установлення індивідуального контакту.

1.Особливості підготовки прес-конференції, круглих столів.

2. Особливості підготовки та проведення зборів.

3. Ділова нарада: вимоги до підготовки та проведення.

Література:

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. –Донецьк, 2004.

2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2004.

3. Мацюк з, Станкевич Н.Українська мова професійного спілкування.- К., 2005.

Усне мовлення – це форма реалізації мови, яка виражається за допомогою звуків і є первинною формою існування мови. Усне мовлення обслуговує такі сфери мовної діяльності як територіальні діалекти, розмовна літературна мова, фольклор, деякі жанри офіційного монологічного мовлення – судові промови, коментарі теле- і радіожурналістів з місць подій, розповіді екскурсоводів у залах музеїв тощо.

Усне мовлення характеризується більшою довільністю у додержанні мовної норми, певними особливостями в структурно-граматичній організації (коротші речення, висока частота неповних побудов, інверсії, зумовлені спонтанним характером мовлення), наявністю невербальних засобів, високою інформативністю, насиченістю різноплановими фактами.

Рівень нормативності усного мовлення в різних ситуативних формах неоднаковий. Найбільш помітні ці особливості в діалогічному мовленні, насамперед на розмовно - побутовому рівні; менш виразні вони у розрахованих на усну реалізацію монологічних формах, значною мірою зорієнтованих на традиції писемного мовлення (лекції, доповіді, офіційні виступи тощо).

З розвитком технічних засобів масової комунікації значно розширилась сфера функціонування усної літературної мови. З’являються нові функціонально-стильові різновиди усної форми літературної мови, збагачуються й шліфуються її внутрішньоструктурні засоби і стилістичні можливості.

Завдяки технічним засобам (магнітофонний та відеозапис, радіо і телетрансляція) усне мовлення може синхронно записуватися, зберігатися у часі й просторі. Така технічна консервація дає змогу відтворювати усне мовлення у будь-який момент і в будь-якому місці.

Живе усне мовлення – важливий засіб різноманітного впливу на слухача. Правильне, унормоване мовлення може забезпечити швидкість взаєморозуміння між учасниками розмови.

Різновидом літературного мовлення, що використовується як форма спілкування мовця з колективом слухачів і характеризується специфічними засобами впливу на аудиторію є усне публічне мовлення. Його співвідносять з поняттям “ораторський стиль”, “красномовство”, “риторика”.

Сферою використання усного літературного мовлення є суспільно-політичне життя, виробництво, наука, освіта, культура, мистецтво тощо. Основними жанрами усного публічного мовлення є доповідь, промова, виступ, повідомлення, лекція.

Доповідь– один з найпоширеніших видів усного публічного мовлення. Доповіді бувають політичні, ділові, звітні, наукові.

Політична доповідь є поширеною формою донесення та роз’яснення суспільству питань внутрішньоїта зовнішньої політики держави, тому її виголошують, як правило, керівники країни на з’їздах, симпозіумах, сесіях, міжнародних форумах .

Ділова доповідь – це виклад інформації і шляхів розв’язання окремих питань життя і діяльності установи, організації. Різновидом ділової доповіді є звітна доповідь, в якій підбиваються підсумки роботи організації за певний період.

Наукова доповідь повідомляє про певні наукові відкриття, досягнення, результати наукових досліджень і заслуховується на конференціях, семінарах, симпозіумах.

Промова– публічний виступ, присвячений злободенній темі. Промови бувають агітаційні, інформаційні, ювілейні.

Виступ- короткотривале усне мовлення з приводу одного чи кількох питань (на зборах, нарадах, конференціях тощо). Поширеним є виступ за доповіддю (дебати). Він має критичне спрямування і повинен містити пропозиції.

Повідомлення –невелика доповідь на якусь тему.

Лекція – це публічний виступ з метою пропаганди наукових знань. Лектор не лише висловлює погляди окремих вчених на певну проблему, а й викладає свою точку зору.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СУТНІСТЬ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ	\|	Тема 8. Необхідність і сутність кредиту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.