• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення параметрів зон радіаційного забруднення

При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної обстановки проводиться заздалегідь методом передбачення подій на ОГ.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування чи за фактичними даними моніторингу масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань ЦЗ а також обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарювання у зоні лиха.

Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:

Ø визначення параметрів зон радіаційного забруднення місцевості;

Ø достовірне відображення їх на карті (схемі) місцевості у масштабі;

Ø визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;

Ø визначення основних способів захисту людей у зоні лиха.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу мають бути:

Ø тип і потужність ядерного реактора;

Ø кількість аварійних ядерних реакторів — п;

Ø частка викинутих радіоактивних речовин (РР) — h (%);

Ø координати радіаційно-небезпечного об'єкта на якому сталась аварія;

Ø астрономічний час аварії — Т_об;

Ø метеорологічні умови;

Ø відстань до аварійного реактора — R_K (км);

Ø коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання — К_осл.

Серед можливих джерел РЗ місцевості найбільш небезпечними для людей є аварії на АЕС. Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГАТЕ) встановлено 8 рівнів небезпеки аварій на АЕС.

До 0 рівня відносяться події, які не мають істотного значення для безпеки.

Події 1 і 2 рівнів не створюють реальної загрози для людей і природи. Вони зв’язані зі зниженням готовності захисних систем операторного блоку.

Подія 3 рівня – це часткова утрата одного з елементів захисту, чи незначний викид РР, що не перевищує установлених обмежень.

Рівні з 4 по 7– це аварії, пов’язані з радіоактивними викидами, можливим пошкодженням ядерного реактора.

Наприклад, до 7 рівнявіднесено аварії на ЧАЕС у 1986 році та аварія у Японії, Фукусіма 2012 р.

Аварія на АЕС характеризується тривалістю викидів (залежно від часу ліквідації аварії) і великим вмістом у викидах довго живучих радіонуклідів (плутонійю-239, стронцію-90, цезію-137 тощо).

При аварії на ЧАЕС у викидах було виділено 23 основні радіонукліди. Спочатку найбільш небезпечним був йод-131 (період напіврозпаду – 8 діб), який активно засвоюється організмом і накопичується в ньому.

З часом велику небезпеку становили цезій-134, потім цезій-137, стронцій-90, плутоній-239 з періодами напіврозпаду: 2, 30, 28 і 20000 років відповідно.

Активність РР, що випали на поверхні землі, визначається сумарною їх дією. Тому загальний рівень радіації (Р) з часом зменшується за законом

, (5.1)

де Р – рівень радіації, перерахований на одну годину після початку викиду РР, Р/год;

t – поточний час, що відраховується від початку викиду РР, год;

a – показник, що характеризує тип і потужність аварійного реактора (для реактора ВВЕР =0,4).

При прогнозуванні наслідків аварії та плануванні заходів захисту населення і персоналу АЕС варто виділяти три фази протікання аварії.

Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду РР в атмосферу і закінчення формування радіоактивного сліду на місцевості (від кількох годин до декількох діб).

Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до вжиття усіх заходів захисту населення (від декількох діб до року).

Пізня фаза – після аварійна фаза тривалістю від декількох місяців до десятиріч. Ліквідуються наслідки аварії, відновлюється ЖД у районі лиха.

Для зручності планування заходів захисту населення на зараженій території, радіоактивний слід, на місцевості, поділяють на зони РЗ,з урахуванням вірогідних рівнів:

М– зона радіаційної безпеки ( Р/год);

А– зона помірного забруднення ( Р/год);

Б– зона сильного забруднення ( Р/год);

В– зона небезпечного забруднення ( Р/год);

Г– зона надзвичайно небезпечного забруднення ( Р/год).

У кожній зоні плануються відповідні заходи і способи захисту людей.

Існують, також, і інші визначення зон радіоактивного зараження.

Так, після ядерного вибуху зони РЗ визначають таким чином:

А– Р/год;

Б– Р/год;

В– Р/год;

Г– Р/год.

Рис. 5.1. Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери

Таблиця 5.1

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
9. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
10. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
11. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 603