• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення параметрів зон хімічного забруднення

Під оцінкою хімічної обстановки слід розуміти визначення характеру і масштабу зараження СДОР або ОР території, вплив їх на виробничу діяльність підприємств, сил ЦЗ, життєдіяльність населення в цілому.

Хімічна обстановка створюється в результаті аварійного розливу або викиду СДОР чи застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки складається з:

¨ визначення масштабів і розмірів хімічного зараження місцевості;

¨ вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається ураження людей.

Оцінка хімічної обстановки провадиться методом прогнозування та за даними розвідки. В основу прогнозу хімічної обстановки при розробці планів ЦЗ (захист та спасіння населення) беруть випадок одночасного викиду всього запасу СДОР, що знаходиться в ємностях.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

¨ тип і кількість СДОР або засоби застосування хімічної зброї та тип ОР;

¨ місце викиду (аварії) отруйних речовин чи район застосування ОР;

¨ час викиду (аварії) СДОР чи ОР;

¨ ступінь захищеності людей;

¨ топографічні умови місцевості (місцевість відкрита, напівзакрита, закрита), характер забудови на шляху розповсюдження забрудненого повітря;

¨ метеорологічні умови (швидкість і напрям приґрунтового шару повітря, температура ґрунту і повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря.

На швидкість розповсюдження парів та на площу їх розповсюдження впливає вертикальна стійкість повітря,яка має 3 ступеня:

інверсія t_н< t_в – виникає звичайно ввечері за 1 годину до заходу сонця, коли нижні шари повітря холодніші за верхні і зникає на протязі години після його сходу що перешкоджає розсіюванню парів СДОР по висоті і створює умови для підтримання високих концентрацій зараженого повітря на місцевості.

ізотермія t_н = t_в –температура нижчих шарів дорівнює температурі верхніх шарів. Ізотермія найбільш характерна для хмарної погоди, але може виникати і в ранішні і вечірні години, як перехідний стан від інверсії до конвекції.

конвекція t_н> t_в - нижчі шари тепліші за верхні шари. Виникає, частіше через 2 години після сходу і за 2 години до заходу сонця і спостерігається в літні ясні дні, при цьому утворюються висхідні потоки що сприяє швидкому розсіянню зараженої хмари і зменшенню її уражаючої дії.

Підвищення температури ґрунту та повітря прискорює випаровування СДОР, зменшує їх дію.

При швидкості вітру, яка більша або дорівнює 6 м/с хмара ОР швидко розсіюється, випаровування збільшується, що сприяє обеззараженню місцевості.

Дальність переміщення зараженої хмари зменшується, якщо на місцевості трапляються великі споруди, лісові масиви.

Щоб правильно оцінити хімічну обстановку, треба знати: глибину і ширину зони ураження, час підходу ураженого повітря до об'єкту та час уражуючої дії СДОР. Час уражуючої дії – це час випаровування рідини, що розлилась.

Прогнозування хімічної обстановки провадиться з метою виявлення масштабів можливого зараження територій, своєчасного оповіщення співробітників організацій і населення про небезпеку, визначення заходів та засобів захисту людей і майна у зоні лиха і включає:

¨ визначення ступеню вертикальної стійкості повітря;

¨ визначення розмірів і площі зони хімічного ураження;

¨ нанесення вірогідної обстановки на карту (схему) місцевості у масштабі.

Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:

¨ типу та кількості СДОР, що викинуто під час аварії;

¨ умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована ємність);

¨ ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція);

¨ швидкості вітру у приземному шарі повітря;

¨ стану місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита місцевість).

Завдання для практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
9. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
11. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості

Переглядів: 863