Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття, види та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності

План

 

 

1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

  1. Загальні види злочинів у сфері службової діяльності.
  2. Хабарництво.

 

 

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи зо­бов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами нашої держави. Від реалі­зації цього положення значною мірою залежить правильна діяльність державного апарату, функціонування підприємств, установ і органі­зацій усіх форм власності, своєчасне і справедливе вирішення со­ціальних проблем, забезпечення реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб.

Порушення службовими особами своїх повноважень можуть спри­чинити серйозні негативні наслідки політичного, соціального, право­вого та іншого характеру. Для запобігання таким наслідкам держава створює систему заходів протидії службовим зловживанням, елемен­том якої є встановлення кримінальної відповідальності за найбільш небезпечні порушення службовими особами своїх повноважень.

Традиційно у вітчизняному законодавстві така відповідальність передбачалася окремою главою (розділом) Особливої частини КК. У КК 2001 р. відповідальності за такі посягання присвячено роз­діл XVII «Злочини у сфері службової діяльності». Така назва вида­ється більш вдалою за ту, яку мала відповідна глава КК 1960 р. (глава VII Особливої частини КК «Посадові злочини»), оскільки, по-перше, суб'єктами окремих злочинів, передбачених у цьому роз-Ділі (давання хабара), можуть бути і не службові особи, і, по-друге, низка злочинів, які можуть бути вчинені лише службовими особа­ми, є за межами розділу XVII. Слід також зазначити, що КК 2001 р. вживає термін «службова особа», яке за своїм змістом є ідентичним Поняттю «посадова особа», що застосовувалось у КК 1960 р.

Розділом XVII Особливої частини КК передбачено відповідаль­ність за службові зловживання незалежно від сфери їх вчинення.

Злочини у сфері службової діяльності можна поділити на дві групи:

1) загальні види злочинів у сфері службової діяльності (стат­ті 364-367);

2) хабарництво (статті 368-370).

Родовим об'єктомзлочинів у сфері службової діяльності є встановлений законом порядок здійснення посадовими та службо­вими особами органів державної влади, органів місцевого само­врядування, їх апарату, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності своїх повноважень.

Чотири злочини - зловживання владою або службовим стано­вищем (ст. 364), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365), службове підроблення (кваліфікований склад - ч. 2 ст. 366) і службова недбалість (ст. 367) можуть посягати і на охоронювані законом блага особи (трудові, політичні та інші права і свободи людини і громадянина, власність тощо), які є факультативним до­датковим об'єктом цих злочинів. Для злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365, такі блага, як здоров'я і гідність особи, є обов'язковим до­датковим об'єктом. Тому перевищення влади або службових пов­новажень, поєднане, наприклад, з умисним заподіянням тілесних ушкоджень (крім тяжких), повністю охоплюється ч. 2 ст. 365.

З об'єктивної сторонизлочини у сфері службової діяльності (крім давання хабара) характеризуються спільними рисами, до яких належать:

1) вчинення діяння з використанням влади чи службового ста­новища - з використанням тих повноважень, якими службова осо­ба наділена у зв'язку із зайняттям нею певної посади чи здійснен­ням певної службової діяльності;

2) вчинення діяння всупереч інтересам служби, реальним вира­зом якого є його незаконність.

До обов'язкових ознак об'єктивної сторони трьох злочинів у сфе­рі службової діяльності (зловживання владою або службовим стано­вищем, перевищення влади або службових повноважень і службової недбалості) належить також настання суспільно небезпечних наслід­ків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інте­ресам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 діяння є злочином лише у тому разі, коли воно становить су­спільну небезпеку - заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фі­зичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Це означає, що й інші, крім трьох вказаних, злочини у сфері службової діяльності за­подіюють істотну шкоду охоронюваним кримінальним законом від­носинам. Різниця полягає лише в тому, що для визнання зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службо­вих повноважень і службової недбалості закінченим злочином КК вимагає доказувати наявність такої шкоди, а стосовно інших злочинів у сфері службової діяльності — ні.

Істотна шкода може полягати у заподіянні як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального характеру.

Відповідно до п. 3 примітки до ст. 364, істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Із змісту зазначеної примітки випливає, що істотна шкода по­винна обчислюватися у вказаних розмірах, незалежно від форми та виду вини, якими характеризується психічне ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків, а також незалежно від того, чи була вона результатом діяння, що призвело до втраченої вигоди чи до прямого зменшення наявних фондів.

Істотна шкода, якщо вона полягає у заподіянні шкоди немате­ріального виміру, - категорія оціночна. Істотною шкодою, якщо вона має нематеріальний вимір, можуть визнаватися порушення політичних, трудових, житлових та інших прав і свобод людини і громадянина (права на свободу й особисту недоторканність), під­рив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадського порядку, створення обстановки, що утруднює установі, організації, підпри­ємству здійснення основних функцій тощо.

При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.

У разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може ви­знаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не пе­ревищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У чотирьох статтях розділу XVII Особливої частини КК (стат­ті 364-367) як злочинний результат, що обтяжує відповідальність, названі тяжкі наслідки. Поняття «тяжкі наслідки» відрізняється від поняття «істотна шкода» більшим ступенем суспільної небезпеки. Тяжкі наслідки можуть полягати у матеріальній, фізичній моральній шкоді тощо. Якщо тяжкі наслідки полягають у запо­діянні матеріальних збитків, ними, згідно з п. 4 примітки д0 ст. 364, вважається шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів пе­ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тяжкими наслідками, не пов'язаними з матеріальними збитка­ми, можуть бути: повний розвал діяльності підприємства; ката­строфа; масове отруєння людей; смерть однієї або більше осіб; заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи декільком особам; найбільш серйозні порушення конституційних прав громадян (наприклад, протиправне позбавлення житла, безпід­ставне ненарахування пенсії або соціальної допомоги дітям, що позбавило потерпілого засобів до існування) тощо.

Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані вин­ному лише за наявності причинового зв'язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього не­обхідно встановити, що порушення службових обов'язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і що службова особа усвідомлювала чи пови­нна була усвідомлювати розвиток причинового зв'язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання зазначених наслідків.

Суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності, крім давання хабара (ст. 369), може бути лише службова особа.

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійс­нюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або ви­конують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Службови­ми особами визнаються не лише громадяни України, а й іноземці або особи без громадянства, які виконують зазначені обов'язки.

Представники влади - це, зокрема, працівники державних орга­нів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ста­вити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої на­лежності чи підлеглості (зокрема, депутати, судді, прокурори, слід­чі, оперативний склад СБУ, працівники міліції і податкової міліції, інспектори державних інспекцій, лісничі, військові коменданти).

Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки щодо здійс­нення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції, зокрема, виконують керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колектив­них чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які ке­рують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки щодо управління або розпорядження державним, колективним чи приват­ним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалі­зації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повно­важення у тому чи іншому обсязі є у начальників планово-гос­подарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів та ін.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції чи обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимча­сово або за спеціальним повноваженням за умови, що зазначені фу­нкції чи обов'язки покладені на неї у встановленому законом по­рядку правомочним органом або правомочною службовою особою.

Зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлено відповідним рішен­ням (наказом, розпорядженням, постановою тощо).

Не вважаються службовими особами працівники підприємств, установ і організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель, викладач тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, технічний секретар, охоронник, провідник вагонів тощо) функції. Такі працівники можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд з цими функціями вони виконують органі­заційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.

З суб'єктивної сторонизлочини у сфері службової діяльності, за винятком службової недбалості, характеризуються умисною формою вини.

Зміст вини у злочинах з формальними складами (одержання хабара, давання хабара, провокація хабара, а також службове під­роблення, передбачене ч. 1 ст. 366), включає в себе усвідомлення винним суспільно небезпечного характеру вчинюваних дій і ба­жання їх вчинити. При одержанні хабара і службовому підроблен­ні свідомістю винного охоплюється вчинення діяння з викорис­танням свого службового становища і всупереч інтересам служби.

У злочинах у сфері службової діяльності з матеріальним скла­дом вина визначається психічним ставленням до самого діяння і до суспільно небезпечних наслідків, що настали в результаті його вчинення. До таких складів належать злочини, передбачені ст. 364, частинами 1 і 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 і ст. 367. Три із цих злочинів є умисними. У нормах двох із них прямо йдеться про умисне вико­ристання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби (ст. 364), або умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих законом прав і повноважень (ст. 365), у третьому - про умисний характер дій свідчить вжи­вання терміна «завідомо» (ст. 366). При цьому психічне ставлення службової особи до настання вказаних у законі наслідків (істотної шкоди або тяжких наслідків) може характеризуватися як умисною, так і необережною формою вини.

Таким чином, при визначенні суб'єктивної сторони злочину у сфері службової діяльності необхідно, насамперед, встановити, що службова особа: 1) усвідомлювала факт використання свого служ­бового становища і той факт, що це суперечить інтересам служби; 2) передбачала, що такі дії завдають шкоди змісту правильної робо­ти державного чи іншого апарату або створюють загрозу настання такої шкоди, і бажала вчинити такі дії. Якщо при цьому винний пе­редбачав можливість заподіяння істотної шкоди і бажав цього або ставився до цього байдуже, то все скоєне охоплюється однією фор­мою вини - умислом (прямим чи непрямим). Водночас, у випадках, коли службова особа передбачала абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків (істотної шкоди або тяжких нас­лідків), але легковажно розраховувала на їх відвернення, або взагалі не передбачала можливості заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків, однак, вчиняючи службове зловживання, перевищення влади або службових повноважень чи службове підроблення, повин­на була і могла їх передбачити, виникає необхідність встановлення двох самостійних форм вини: умислу стосовно діяння і необереж­ності стосовно наслідків, що настали. Загалом же такі злочини (які характеризуються умисним ставленням до діяння, умисним або не­обережним ставленням до наслідків) слід визнавати умисними.

З огляду на викладене, злочинами у сфері службової діяль­ностіможна визначити передбачені КК України суспільно небезпечні діяння, які посягають на встановлений законом поря­док здійснення службовими особами органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, їх апарату, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності своїх повноважень і пов'язані з порушенням службовою особою таких повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам фізичних і юридичних осіб, держав­ним обо громадським інтересам.

 

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  6. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  7. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  8. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  11. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  12. Автокореляційна характеристика системи




Переглядів: 2147

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | Хабарництво

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.