ПРАВИЛА І ФОРМИ ЗАПИСУ ВПРАВ

Контрольні запитання

1. Назвати визначення термінів групування, перекат, перекид.

2. Назвати визначення термінів переворот, міст, шпагат, стійка.

Короткий і точний запис гімнастичних вправ має важливе значення для їх розуміння. В залежності від мети застосовують ту чи іншу форму запису: узагальненого, конкретного, скороченого, графічного чи їх сполучення.

Термінологічний запис гімнастичних вправ здійснюється за правилами, викладеними вище, і установленими формами.

До правил запису відносяться: порядок запису, встановлений для окремих груп гімнастичних вправ, дотримання гімнастичних правил і знаків, що застосовуються при записі. Розглянемо ці правила.

Запис вільних вправ.Вільні вправи записуються у визначеній послідовності:

1. Назва вправи (для кого вона призначається)

2. Музичний супровід (вказується муз. твір, розмір).

3. Вихідне положення.

4. Зміст вправи записується відповідно до структури музичного супроводу, наприклад, по вісімках. При записі обов’язкової вправи (для змагань) праворуч від тексту вказуються відносні труднощі елементів і з’єднань (бали чи групи труднощів).

Запис вправ на приладах.При записі вправ на гімнастичних приладах крім назви самого приладу прийнято вказувати:

1. Вихідне положення (з вису, упору, зі стрибка, з розбігу) чи рух, що передує першому елементу (розмахування в упорі на руках, передпліччях).

2. Назву руху (підйом, спад, переліт, оборот і викрут та ін.)

3. Спосіб виконання (розгином, дугою, махом назад, переворотом).

4. Напрямок (вліво, назад та ін.)

5. Кінцеве положення (у вис, в упор, позаду), якщо сам рух не вказує на нього.

При записі рухів окремими частинами тіла треба одне від іншого відокремлювати комами.

При записі в рядок комбінацій на приладах основні елементи (з’єднання) відокремлюються знаком тире. Наприклад, на поперечині: розмахування підйом розгином – оборот назад – мах дугою з поворотом ліворуч – зіскок махом назад і т.д.

При записі ж обов’язкових вправ (для змагань) кожен елемент чи з’єднання записуються з абзацу, а праворуч від них вказуються відносні труднощі. Для короткого позначення перемахів стосуючись, застосовується прийменник “по”, а не стосуючись – “над”. Наприклад, на брусах: підйом розгином – махом назад перемах правої по лівій жердині – махом назад перемах лівої над лівою жердиною і кут – тримати.

Злитість двох і більше елементів позначають часткою “і”, а сполучення двох рухів в одному прийменником “з”. Наприклад, на поперечині: підйом правою і поворот наліво чи на 180° або підйом правою з поворотом на 360° і т.д.

Для стислості й більш зручної вимови окремі визначення можна опускати, а також не дотримуватись зазначеної вище послідовності, якщо це сприяє кращому розумінню.

Запис акробатичних вправ. При записі акробатичних вправ застосовуються зазначені вище правила з урахуванням деяких особливостей:

1. При виконанні елементів не з повним перекиданням (наприклад, перекидів) варто вказувати кінцеве положення.

2. Іноді переходи з одного положення в інше не вимагають спеціального терміна. Наприклад, з рівноваги на правій – стійка на голові, стійка на руках – стійка на голові і руках.

3. Враховується, що положення виконавця після того чи іншого елементу (руху) визначає форму виконання наступного. Наприклад, зі стійки на колінах перекатом чи стійка на плечі з упору присівши перекатом назад стійка на лопатках і ін.

4. Кінцеве положення записується лише тоді, коли з руху це не очевидно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕРМІНИ АКРОБАТИЧНИХ ВПРАВ	\|	Контрольні запитання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.