Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Оцінка якості ефіроолійної сировини. Методи аналізу.

Методи виділення (отримання) ефірних олій з рослинної сировини.

Ефірні олії можуть бути використанні як самостійні лікарські засоби. Для цього їх виділяють з рослинної сировини. Цю операцію звичайно називають «отриманням» ефірних олій, тобто отримують як самостійний продукт.

Метод отримання ефірних олій залежить від кількості, складу, властивостей ефірних олій і від морфолого-анатомічних особливостей сировини.

1. Якщо міститься відносно багато ефірної олії в сировині і олія термостабільна, то використовують метод гідро дистиляції. Розрізняють:

а) метод перегонки з водою;

б) метод перегонки з водяним паром ;

в) метод перегонки з водяним паром при підвищеному тиску;

г) метод перегонки з водяним паром при пониженому тиску.

2. Якщо компоненти ефірної олії термолабільні і піддаються деструкції при гідро дистиляції, то використовують метод екстрагування. Розрізняють:

а) екстракція низько киплячими розчинниками (етиловий ефір, хлористий метил, петролейний ефір, ацетон та ін. )

б) екстракція зрідженим газом (пропан, бутан, вуглекислота);

в) екстракція жирами:

- мацерація квіткової сировини жирною олією з нагріванням і без нього;

- анфлераж – ефірна олія яка виділяється з свіжо-зібранної сировини (переважно з квітів) поглинається сорбентами (тверді високоякісні жири або активоване вугілля).

З 1т пелюстків троянди отримують методом анфлеражу 700г ефірної олії.

3. Якщо ефірна олія знаходиться в великих кількостях в крупних вмістищах (наприклад: в навколо пліднику цитрусових), то використовують метод пресування або вижимання, тобто механічний спосіб.

 

Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії, включає визначення тотожності макро- і мікроскопічним методом, відсутність домішок, дефектів і обов’язкове визначення кількісного вмісті ефірних олії.

Кількість ефірних олій в сировині визначають при прийманні сировини і в процесі його зберігання.

Згідно ДФ ХІ, вип.. І, ст.290-294 визначення вмісту ефірних олій проводять шляхом її перегонки (гідродистиляції) з водяним паром з рослинної сировини. Вміст олії виражають в об’ємно-вагових відсотках в перерахунку на абсолютно суху сировину.

Приватна нормативна документація на конкретні види сировини регламентують масу наважки сировини, час перегонки і нижній показник вмісту ефірної олії в сировині.

Метод кількісного визначення вмісту ефірної олії в рослинній сировині оснований:

1) на фізичних властивостях ефірних олій – летючості і практичній не розчинності у воді;

2) на відсутності хімічної взаємодії ефірних олій з водою;

3) на законі Дальтона о парціальних тисках. Згідно закону, суміш рідин закіпає тоді, коли сума їх парціальних тисків досягає атмосферного тиску. Відповідно, тиск парів суміші рідин (вода + ефірна олія) досягне атмосферного тиску ще до кипіння води. Перегонка з парами води при нормальному тиску (760мм рт. ст.) протікає завжди при температурі нижче 1000С, що дозволяє запобігти деструкції компонентів ефірної олії.

Наприклад, суміш скіпідару і води буде переганятись при атмосферному тиску за температури 950С (замість 1600С для пінена – основного компонента скіпідару і 1000С для води).

Прибор для кількісного визначення ефірної олії складається з екстракційної колби, яка з’єднана зі зворотнім холодильником і приймачем, в основі якого V-подібна трубка. Приймач працює по принципу повідомляючих сосудів: ефірна олія збирається на поверхні води, надлишок води по вузькому і більш низькому коліні повертається назад в колбу.

Згідно ДФ ХІ ,вип. І, ст. 290 (розділ «Загальні методи аналізу») визначення проводять одним з 4 методів в залежності від кількості в сировині ефірної олії, її складу, густини і термолабільності.

Метод 1 і 2 використовують якщо ефірна олія має густину менше 1 і не розчиняється у воді.

Метод 3 і 4 використовується для сировини яка містить ефірної олії, яка при перегонці змінюється, утворює емульсії, легко твердіє або має густину близьку до одиниці.

Метод 1 (метод Гінзберга) – використовується для сировини, де багато ефірної олії, олія термостабільна, в її складі переважають моно- і біциклічні монотерпени. Приймач для збору ефірної олії розміщують і екстракційні колби. Цим методом визначають вміст ефірної олії в сировині ялівцю, м’яти, шавлії, евкаліпту, кмину.

Метод 2 (метод Клавенджера) – використовують, коли сировина містить ефірної олії менше 0,2-0,3%. Цей метод дає меншу похибку досліду. Приймач винесений за межі екстракційної колби, що дозволяє визначити в сировині вміст термолабільної ефірної олії. Цим методом визначають вміст ефірної олії в сировині ромашки, кмину, м’яти, шавлії, евкаліпту.

Метод 3 (метод Клавенджера). В приймач додають органічний розчинник для руйнування емульсії або розчинення затверділої або важкої олії. Визначають ефірну олію в сировині анісу, аїру і деревію.

Метод 4 вперше включений в ДФ ХІ і відрізняється від 3 методу можливістю контролювати температуру конденсації. Під час гідродистиляції температура в відстійнику не повинна перевищувати 250С.

Етапи кількісного визначення:

Підготовчий: подрібнюють сировину в третій аналітичній пробі до розміру частин, вказаних в нормативній документації, беруть дві точкові наважки сировини, відміряють воду очищену, складають прибор;

Гідродистиляції: ефірно-олійну сировину з водою нагрівають в колбі на колбонагрівнику, конденсат ефірної олії збирають в приймачі;

Підрахунок результатів: заміряють об’єм ефірної олії, розраховують відсотковий вміст олії в сировині, зрівнюють отриманий показник з нормативним документом.

В ДФ ХІ, вип.2, ст. 227 на пагони багна болотного дані два показники вмісту ефірної олії в сировині:

- якщо сировина належить для отримання екстемпоральних лікарських форм, то ефірної олії повинно бути не менше 0,1%;

- якщо сировина належить для отримання ледину, то ефірної олії повинно бути не менше 0,7%. В такій ефірній олії додатково визначають вміст ледолу методом газорідинної хроматографії. Ледолу повинно бути не менше 17%.

 


Читайте також:

  1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
  2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  7. Адміністративні методи управління
  8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  11. Аерометоди
  12. Активні групові методи




Переглядів: 2730

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розповсюдження ефіроносів в рослинному світі. Сировина база ефіроносів в Україні. | Аналіз ефірних олій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.