• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасні виклики (пріоритети) і логістика

Поширення логістики як теоретичної концепції і практичного управлінського інструменту відбулося у підприємницькому середовищі дуже швидко. І це вимагає дослідження того, якого стану досягла логістика в науковому трактуванні, загальному розумінні і практичному застосуванні. Водночас не викликає сумніву, що логістика є господарським мисленням, управлінською концепцією, яка характеризується системним розглядом загального підприємницького стану і, при послідовному організаційному переміщенні, компетентністю у всіх пов’язаних з цим переміщеннях товарів.

Насамперед розглянемо стан наукової дискусії. Порівнюючи з іншими теоретичними концепціями, контрастним у порівнянні із логістикою виглядає система маркетингу або управління витратами, на відміну від яких філософія логістики поширювалась неоднорідно швидко. Довший час наукові відкриття в теорії логістики залишались обмеженими, але майже раптово логістичні ідеї були сприйняті наскрізно і прямо через господарську практику.

Початок фундаментальних теоретичних досліджень логістики можна окреслити початком 70-х років: незалежно одне від одного з’явились більшість німецьких відкриттів у логістиці, автори яких включаються у дискусію, яка виникла в США від перших відкриттів підприємницької логістики (50-і роки) [62, с. 704]. Спільною ознакою цих теоретичних праць є системоорієнтований розгляд, який веде до подолання ізоляції функціональних і інституційних площин. Такий підхід викликав появу певних галузей досліджень і науки. Передусім було по-новому розглянуто проблеми науки про транспортні процеси, матеріально-технічне постачання, дослідження операцій, а пізніше й інформатики. Наукова дискусія з представниками цих фахових галузей дала розвитку логістики важливі імпульси, а також спричинила появу в цих сферах нових поглядів і ключових пунктів.

Передусім в питаннях предмета науки про транспортне підпри­ємство і/або логістики слід виходити з того, що обидва погляди мають право на існування і доповнюють один одного [62, с. 704]. Це робить можливою заміну інституйованого предмета про транспортне підприємство на функціональний предмет – логістику, і через концепцію логістики розгляд інституціональної або функціональної перспективи. Логістичним розв’язком проблем є специфічні інституціональні/функціональні вузли. Це означає, що інституціональний і функціональний предмет не конфліктують з комплексністю і динамікою логістичних процесів.

На відміну від транспортної науки логістика не орієнтується на фрагментарні або функціональні аспекти, позаяк її первісною ознакою є системозорієнтований підхід. Обмеженнями системи, що розглядається, є питання доцільності вирішення певної проблеми. Немає наперед заданого встановлення зв’язків (стосунків), чи інституціональних, чи функціональних. Однак, тут можливі два варіанти. Перший випадок стосується договірної (контрактної) моделі підприємства та її інтерпретації як специфічної розпорядчої структури. Такий варіант рекомендується для логістики, коли договірні структури постачання/замовлення будуть досліджуватись з погляду just-in-time (точно, своєчасно). Інакше відбувається, наприклад, у проектуванні логістики, коли системи управління повинні розвиватись для комплексу завдань. Причому спочатку цікавлять тільки функціональні зв’язки. Як можливий інструмент розв’язання може бути названа формальна мова вільних зв’язків. Після неї слідує системоутворення через співвідношення зв’язків, якими можуть бути охоплені основні і побічні дії, а також залежності між станами елементів. Це означає, що транспортна наука у співвідношенні із логістикою може стосуватися лише одного виду трансформації матеріальних благ, однієї логістичної функції – переміщення, транспортування. Однак поза увагою залишаються інші логістичні функції, такі як складування, пакування тощо. Інша точка зору, яка теж є теоретично придатною, що логістика може стосуватися лише транспортної сфери ієрархічного плану, тобто: внутрізаводський транспорт, транспортне підприємство, регіональний транспорт, національна транспортна система. Інтеграція предмету обох дисциплін ініціює відношення типу “транспортна послуга – логістична послуга”, “транспортні витрати – логістичні витрати”, “транспортно-експедиційна організація – логістичний центр” та ін.

Разом з тим існуюча єдина номенклатура рахунків з погляду логістичного розуміння витрат є непридатною. Особливі труднощі становить визначення витрат, пов’язаних з невикористанням складських приміщень і затрат на капіталовкладення, видів затрат, величина яких має вирішальне значення для оптимізації сервісу постачання. Наприклад, витрат вичерпання запасів. Труднощі полягають в тому, що логістичні витрати і логістичні послуги “зникають” в більшій частині загальних витрат або глобальних підприємницьких послуг. Тому вихід має бути у створенні логістично зорієнтованих систем рахунків, які повинні базуватись на принципі вирішально важливих дій з точки зору позитивних або негативних цільових внесків в розглянуті заходи. Істотні витрати і результати можуть бути визначені у кожному випадку індивідуально на підприємстві. Немає логістичних витрат – марна справа визначити логістичні результати. Поданий нижче рисунок ілюструє актуальність визначення впливу логістики на рентабельність інвестицій (ROI – Return on Investment). Структуризація чинників, а відтак вплив логістики на рентабельність інвестицій за [60, с. 81] подана так:

Рис. 1.3. Вплив логістики на рентабельність інвестицій

Джерело: [60, с. 81]

Концепція логістики в контексті науки про транспортування охоплює велику частину виробничих галузей і завдань. Але при цьому необхідною залишається ієрархічна функціональна диференціація, внаслідок якої складається така структура логістичних систем транспортування:

· мікрологістична транспортна субсистема в заготівельній логістиці, виробничій логістиці, дистрибуційній логістиці підприємства. Ці системи старанно займаються логістичними частинами завдань (транспортними) в окремих фазах підприємств;

· логістичні підприємства (транспортні, транспортно-експедиційні тощо);

· логістичні міжорганізаційні системи (транспортні ланцюги, лінійні конференції морських поїздок, зв’язуючі системи загального користування транспорту тощо). Типовим тут є інституйована або функціонально-зорієнтована, короткотривала або довготривала співпраця елементів, які належать до різних систем;

· макрологістичні системи (національна (галузева) транспортна система, світова повітряна транспортна система тощо).

Особливим викликом теорії логістики є матеріально-технічне забезпечення. Визначення матеріально-технічного забезпе­чення охоплює всі процеси управління матеріальним господарством, матеріальними потоками на виробництві і готовою продукцією [62, с. 706]. Тим самим заготівля матеріалів стає початковим чинником використання потужності, центральним завданням матеріально-технічного забезпечення. Але це лише обмежена, ізольована частина загального логістичного ланцюга забезпечення. Тому повинна відбутися інтеграція на основі різнобічних зв’язків між трансформаційними і трансферними процесами впродовж ланцюга створення вартості, щоб уникнути згадуваних субоптимальних рішень проблеми. Це означає залучення інтерактивних зв’язків підприємства із своїми постачальниками, так само, як і забезпечення таких же зв’язків з ринком споживачів, оскільки на сучасному етапі проявляється тенденція зростання витрат дистрибуції. Цьому за [73, с. 11] є декілька важливих причин, серед яких:

· цілі системи дистрибуції стали дуже складними;

· інтернаціоналізація збільшила дистанцію між виробниками і споживачами;

· значно розширився асортимент продуктів;

· продукти стали надто короткотермінові;

· ринки функціонують щораз інтенсивніше.

І це визначає матеріально-технічне забезпечення як технічну і економічну проблематику матеріального потоку від постачальників через виготовлення на підприємстві з усіма проміжними ланками до закінчення виробництва та складування на вихідному товарному складі. Тим самим дається наближене поняття до логістики, що відповідає впровадженню поняття “інтегроване матеріально-технічне забезпечення.” У своїй подальшій інтерпретації поняття інтегрованого матеріально-технічного забезпечення тісно пов’язане з логістикою. Але вирішальним є не відповідність визначень, а перейняття філософії управління з логістики, тобто цілісний розгляд ланцюга забезпечення як системи циркулювання ресурсів підприємства.

Як нижче буде показано, цьому поняттю відповідає також розвиток конкретних інформаційних систем і систем управління. Це означає, наприклад, що принцип “just-in-time” – забезпечення має застосовуватись для всіх ланок (тих, що потребують) логістичного ланцюга від входу матеріалів до складування товарів у клієнтів. Для цього необхідно планувати всі потреби, поряд з матеріальними також машин і людей, виходячи з термінів постачання, відповідно вирівнювати планування і реалізацію окремих частин процесів. Про цілковито помилкову інтерпретацію логістики йдеться лише тоді, коли вона інтегрується в матеріально-технічне забезпечення і розглядається як його частина.

Логістика і дослідження операцій підприємств мають спільні корені як дві дисципліни, що використані в працях проектних груп, які підчас другої світової війни в США розвивали математичні моделі планування для логістичного формулювання проблем. Передусім прикладами можуть бути планування транспорту і поїздок, з одного боку, а з іншого – лінійне програмування. Логістичні проблеми донині утворюються з визначення потреб і кількості рівнів складування: при виробничому плануванні – величин партій і визначенні черг, в дистрибуційному плануванні – в питаннях транспортування і складування тощо, що становить робочу галузь дослідження операцій підприємств. Очікується, що завдяки подальшому розвиткові моделей в напрямку реалістичних гіпотез, щодо розв’язку проблем для логістики та їх акцептування через практику інтегрований результат постійно буде покращуватись. Як приклад можна назвати планування транспорту: спочатку були в розпорядженні тільки лінійні транспортні моделі для гомогенних товарів, потім були допасовані нелінійні транспортні моделі, на черзі багатоступеневі моделі розподілу з перевантаженням для гетерогенного майна.

Так, проблемозорієнтований напрям досліджень визначено у праці Tempelmeiera [62, c. 707]. В центрі уваги стоїть товаророзподіл, насамперед рішення про структуру дистрибуційної системи (ступеневість, кількість, пункти обліку наявності) і організацію процесу розподілу товарів (складування і висилка). З огляду на комплексність проблеми передбачається декомпозиція полів рішень і успішне прагнення вирішення проблеми в рамках однієї ієрархічної моделі.

Стає очевидним, що в логістичній дійсності не переважають строго визначені проблеми, які можуть бути формалізовані і точно розв’язані через закриті моделі. Передусім це спостерігається при виході з площини оперативного процесу. Це свідчить, що там, де будуть використані лише спроби, які уможливлюють в логістичному ланцюзі тільки локальне рішення, незважаючи на загальні затрати або послуги, можливе незадовільне розв’язання проблем. Має бути зміненою попередня система планування, що сприяє виконанню частин функцій, які взаємодіють в ланцюгу забезпечення з єдиною спільною метою, тобто коли традиційна система виробничого планування та керування буде замінена системою циркуляції, в яку інтегровані постачальницько-збутові зв’язки. Ця інтерпретація планування як процесу імітації відповідає логістичним вимогам через евристичне моделювання і проведення експериментальних розрахунків (імітацій). Це робить комп’ютерну допомогу продуктивною і потрібною формою управління системою. Особливе значення для інтерактивного вирішення проблем мають повні і докладні розрахунки, які дозволяють представити наслідки змін параметрів. Ці імітації виконують своє завдання допомогти прийняти рішення, але тільки тоді, коли актуальність даних гарантована в загальному істотному функціональному зв’язку, який охоплює певну угоду замовника і відповідні угоди на замовлення, виготовлення, поставку, монтаж і транспортування, та існують зарезервовані для цього відповідно до терміну поставки ресурсні потреби. Порушення і зміни мають бути негайно враховані в імітаційних розрахунках з допомогою, наприклад, сіткових моделей, оскільки це може змінити критичні параметри.

Останні дослідження виразно показали, що стандартні спроби оптимізації підприємств є придатні тільки частково. Потрібні інтерактивні спроби планування за допомогою комп’ютера, що логічно доводить розвиток інформатики до вирішального значення для концепції логістики і практичного застосування рішень логістичних систем. Ця корисність спостерігається у двох таких галузях.

Одна з них – центральна галузь виробничого планування й керування, яка, як і теоретичні основи, так і диференційовані варіанти застосування, є порівняно прогресивнішою. На початку, виходячи з програми планування виробництва, стоїть матеріально-технічне постачання, із завданням розрахунку потреби і здійснення закупівлі. Наступний крок – це інтеграція господарства в часі – в значенні управління виробничим процесом. Для цього придатні виробничі моделі, що описуються функціями застосування і випередження виробничих процесів в кількості і часовій взаємодії. При цьому є умови для створення резервів і здатності утворювати план замовлень для виробництва (для just-in-time-виробництва). Це означає, що, поряд з технологічними, логістичні процеси повинні бути також змодельовані.

Велике значення для сервісу постачання, особливо для терміну поставки і надійності поставки, має короткий час перебігу із мінімальними витратами капіталу і обмеженим ризиком наявності запасів, що вимагає розширення моделі виробничого планування ринковими чинниками: планування має охоплювати логістичний ланцюг від постачальника до споживача. В основу покладається логістична стратегія переміщення: застосування принципу “just-in-time” в загальному логістичному ланцюгу веде до збутозорієнтованого виробничого планування.

Інша галузь – це організація обліку виробничих даних, що забезпечує перехід до систем управління, зорієнтованих на подію (управління в часі).

Поряд із науковими пріоритетами сформувалися зрілі істотні тенденції, що викликали зміну пріоритетів підприємництва, поданих в таблиці:

Таблиця 1.2

Пріоритети підприємництва

Сконцентрована в даній таблиці перспективна зміна пріоритетів у підприємництві аргументується таким. Об’єкти виробничого менеджменту: традиційні управлінські акценти на виробничих процесах з їх поділом на основні та допоміжні не відповідають сучасним вимогам функціонування товарних ринків, ринків послуг і тільки інтегрований розгляд як об'єкта управління – матеріального потоку гарантує підприємству економічну стабільність та задовільні фінансові результати. Це важливо і з точки зору підвищення вартості продукту для клієнта. Загострення конкуренції актуалізує проблему формування конкурентних переваг, що можна було б досягти (за Портером) шляхом підвищення вартості продукту в очах споживача. Так, розглядаючи ланцюг вартості в концепції логістики, в [60, с. 20] подана така графічна інтерпретація.

Рис. 1.4. Ланцюг вартості

Джерело: [60, с. 20]

Найбільш вагомі резерви економічності: можна констатувати істотне зменшення "доступності" резервів у безпосередньому виготовленні, оскільки в цій сфері найбільшою мірою впроваджувались досягнення науково-технічного прогресу, в пріоритетному порядку здійснювались механізація і автоматизація виробництва. Водночас в транспортно-складських та пакувальних процесах значно нижча продуктивність праці, переважає ручна праця, і це дає підстави стверджувати про високу “доступність” резервів економічності в логістичних процесах, тобто про їх значно меншу “затратомісткість освоєння” одиниці резерву. Схематично це зміщення пріоритету виглядає так:

Рис. 1.5.Графічна інтерпретація ефективності використання резервів виробництва

Актуальність спеціалізації: можна стверджувати про уповільнення темпів поглиблення спеціалізації в процесах безпосереднього виготовлення з причини досягнення оптимального її рівня. Водночас майже відсутня спеціалізація в логістичних процесах. З появою логістичних центрів, перейманням логістичних функцій спеціалізованими організаціями відбувається поглиблення спеціалізації в логістичних процесах з метою покращання витратних та часових характеристик логістичних процесів. Графічна інтерпретація такого зміщення виглядає так:

Рис. 1.6. Графічна інтерпретація ефективності спеціалізації

Досягнення ефекту масштабу: зважаючи на трансформацію вимог споживача щодо індивідуалізації товарів та послуг та необхідність забезпечення широкого асортименту і номенклатури, масовість виробництва зміщується із стадії кінцевого складання на попередню стадію – стадію виготовлення складових частин виробу і цим реалізується ефект масштабу в кінцевій продукції.

Критичний ресурс: традиційне розуміння критичності ресурсів виробництва передбачало формування достатніх запасів (матеріалів, сировини, складових частин виробу, виробничої потужності, трудових, фінансових ресурсів тощо). Однак в умовах сучасного інформаційного простору, масової комп’ютеризації економічних процесів, розвинутої транспортної мережі, високої швидкості трансакційних процесів, достатньої ринкової інфраструктури та насиченості цільових ринків повноцінним замінником дорогих запасів стає інформація – значно дешевший щодо створення та утримання критичний ресурс. І це закономірно ініціює зміну пріоритетів.

Інформаційна система: поглиблення спеціалізації, глобалізація та інтернаціоналізація виробництва викликають необхідність різкого зростання інформаційного забезпечення, інтегрованого інформаційного зв’язку, орієнтації на ринкові регулятори з метою компенсації зростаючих витрат дистрибуції “чимось іншим”, а це означає необхідність формування інтегрованих (відкритих) інформаційних систем.

Філософія підприємництва: в умовах жорсткої конкуренції все більша частина великих підприємств, транснаціональних компаній сповідають нову ринкову філософію – формування економічного потенціалу, що дає можливість отримати прибуток в майбутньому.

Структура ефекту: на відміну від традиційних підходів, коли метою є отримання додаткового ефекту на власному підприємстві за рахунок реалізації певних заходів, перспективне мислення вбачає майбутнє в досягненні синергічного ефекту, який може реалізуватися у формі системного, супутнього чи мультиплікативного ефекту завдяки логістичній інтеграції, а саме: зменшенні рівня витрат, рівня запасів, тривалості циклу тощо.

Параметри конкурентоспроможності: в перспективному плані поряд із такими основними параметрами конкурентоспроможності продукції рівноцінне місце займає рівень логістичного сервісу, насамперед наявність продукції в необхідному місці, необхідної якості та асортименту, умови поставки, умови оплати тощо. Схематично це можна подати з допомогою класичного інструменту – матриці:

Рис. 1.7. Можливості отримання конкурентних переваг завдяки логістиці

Джерело: [60, с. 20]

Підтвердженням достовірності поданих пріоритетів підприємництво в певній мірі може служити таке. В [58, с. 30-31] подані опрацьовані результати досліджень передумов розвитку логістики в підприємствах Німеччини та США.

Таблиця 1.3

Динаміка чинників розвитку логістики в Німеччині та США

Джерело: [58, с. 30-31]

Аналіз даної таблиці дозволяє зробити такі висновки [58, с. 29]:

· існує обмежена кількість передумов, що детермінують розвиток логістики, однак їх роль(важливість) змінюється з часом;

· дослідження підтвердили істотний вплив таких чинників, як логістичні витрати, обслуговування клієнтів, управління запасами, інтеграція логістики;

· дослідження актуалізують значення логістичного сервісу для клієнтів для обох країн, водночас значення логістичних витрат для Німеччини знижується, а для США – підвищується;

· характерним є підпорядкування щораз більше логістичних функцій сфері логістики, а також нових, як, наприклад, планування виробництва, контроль якості, що, безперечно, збільшує частку логістичних витрат в загальних витратах підприємства;

· актуалізується чинник міжнародної конкуренції, а це вимагає тісніших зв’язків підприємств з ринком з метою забезпечення їх еластичності стосовно очікувань клієнтів;

· стратегія зв’язків з ринком, що реалізується через багаторівневу систему дистрибуції, вимагає водночас зниження складських запасів, оптимізації товарних потоків, а це означає зростання потреб в зовнішніх логістичних послугах;

· поглиблення спеціалізації виробництва, тісний зв’язок постачальників з підприємством актуалізують розвиток сучасних інформаційних технологій.

ТЕМА2. Логістичні потоки і процеси

Читайте також:

1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
2. Багатозначність слів у сучасній українській мові
3. Бізнес-логістика в режимі INTERNET
4. Визначення поняття «Економіка підприємства» у сучасній економічній літературі
5. Виробнича логістика
6. ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА
7. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
8. Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги
9. Глобальні виклики світової економіки
10. Головними видами контролю успішності учнів у сучасній школі є: випереджувальний, поточний, періодичний, підсумковий.
11. Демократичні основи політичного життя суспільства. Сучасні концепції демократії.
12. Діяльність груп інтересів в сучасній Україні.

Переглядів: 1034