Предмет та об’єкти логістики

Логістика стала одним із влучних слів і різнобарвним поняттям. Постачання, матеріально-технічне забезпечення, менеджмент матеріалів, дистрибуційна логістика, маркетингова логістика, виробнича логістика, логістика підприємництва вживаються як поняття, які стоять поруч. Тому повинні бути певним чином розроблені відповідні один одному співвідношення понять потоків, процесів, логістичного продукту. Розумінню логістики як інтегрованого планування, організування, керування, контролювання матеріальним, фінансовим і інформаційним потоками від постачальників через підприємство до споживачів сприятиме сутність методу логістики. Його основу становить системний підхід до вивчення економічних явищ, в тому числі матеріальних та нематеріальних потоків. Системний підхід – це комплексне вивчення економіки як єдиного цілого з позиції системного аналізу. Системний аналіз будь-якого об’єкта передбачає виконання таких етапів:

· формулювання задачі: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;

· виділення досліджуваної системи та її структуризація;

· формування моделі досліджуваної системи: параметризація, встановлення залежностей між параметрами, спрощений опис системи через виділення підсистем, визначення їх ієрархії, кінцева фіксація цілей і критеріїв.

Таку модель називають також абстрактною системою, оскільки результати її дослідження за визначеними правилами можна адаптувати в реальні системи.

Викладений зміст системного підходу на основі системного аналізу характеризує один з варіантів, тому що стосується реально існуючих систем. Інше розуміння системного підходу пов’язане із створенням, конструюванням, синтезом систем для досягнення необхідних цілей. І тут бачимо тісний зв'язок між аналізом та синтезом, оскільки другий варіант системного підходу безумовно вимагає попереднього аналізу реальних процесів управління, взаємодії підприємства з навколишнім середовищем і окремими його елементами тощо.

Отже, підприємство як складна економічна система із тісним багатопрофільним взаємозв’язком всіх її елементів та частин вимагає системного підходу через врахування взаємозв’язків, вивчення окремих господарських об'єктів як структурних частин складніших систем, виявлення ролі кожного з них в загальному процесі функціонування і, навпаки, впливу системи загалом на окремі її елементи.

З формального та неформального поглядів системний аналіз довів можливість та умови спільної оптимізації як структурних частин системи, так і системи загалом. Маючи на меті конструювання саме таких оптимізованих систем, доцільно керуватися основами системотехніки – прикладної науки, що досліджує завдання реального створення складних керуючих систем. Процес побудови систем відповідно до принципів системотехніки складається з таких кроків:

· системний аналіз;

· системне програмування;

· системне проектування;

· виготовлення обладнання системи і програм математичного забезпечення;

· введення системи в дію та її перевірка, усунення дефектів;

· обслуговування системи та її коректування залежно від зміни базових умов.

У ланцюгу логістики від походження матеріальних благ до їх використання чи застосування у клієнтів працюють не тільки промислові підприємства, але також і підприємства послуг (торговельні), і логістичні підприємства. Останні в каналах постачання та збуту переймають спеціальні логістичні завдання. Предметом логістики тому можуть бути всі логістичні процеси, пов’язані із зміною параметрів розміщення, часу, форми матеріальних, інформаційних і фінансових потоків, на підприємствах, причетних до ланцюга логістики, а саме: промислових, торговельних, експедиційних, фінансових, транспортних, складських, інформаційних підприємствах, інших підприємствах інфраструктури. Розглядаючи логістику підприємства як певну логістичну систему, предметом досліджень слід вважати інтегровану систему матеріальних, інформаційних та фінансових потоків на підприємстві, і це не суперечить попередньому визначенню, а лише його конкретизує.

Названі потоки (матеріальні, фінансові, інформаційні, а також людські [54, с. 29]) можна об’єднати єдиною категорією логістичних потоків, процеси реалізації яких у формі трансформації (трансферу, трансакції, циркуляції) параметрів простору, часу, форми, властивостей тощо є логістичними процесами. Іншими словами, трансформація логістичних потоків відбувається в головних процесах переміщення майна (транспортування, складування, маніпулювання, сортування тощо), допоміжних процесах переміщення майна (пакування та позначення), а також в процесах передачі та опрацювання замовлення. Схематично це в [93, с. 4-9] подано так:

Рис. 2.1. Системи трансформації товарів і логістичні процеси

Джерело: складено на підставі [93, с. 4-9]

Необхідність інтегрованого розгляду логістичних процесів аргументується їх органічним синтезом в логістичних системах, в ланцюгах поставок тощо. В [63, с. 30] аспект синтезу поданий в інтеграції дій учасників логістичного каналу.

Рис. 2.2. Інтеграція процесів в ланцюгу поставок

Джерело: [63, с. 30]

Аналізуючи розуміння логістики підприємства як системи управління потоками матеріалів, грошей та інформації, доходимо висновку, що об’єктом логістичних досліджень може бути все те, що є темою логістичних міркувань, тобто логістичний продукт і логістична послуга (сировина, матеріали, продукти (вироби), агрегати, послуги, персонал, інформація, гроші). Отже, матеріальні об'єкти логістики представлені логістичним продуктом у формі сировини, комплектуючих виробів, деталей, частин, напівфабрикатів, готових виробів. Оскільки цей потік матеріалів керується через інформацію, яка передує матеріалопотоку, його супроводжує і доганяє, тому логістично важливу інформацію також розглядають як логістичний об’єкт у формі логістичної послуги – інформаційного обслуговування. Це в однаковій мірі відноситься і до фінансових потоків, параметри яких – важливі об’єкти логістики.

Логістичний продукт [53, с. 172] характеризується складною внутрішньою структурою, в якій вирізняються три рівні (рис. 2.3). Перший з них стосується передовсім фізичної форми продукту, яка своєю чергою стосується суті продукту з точки зору потреб, заявлених на ринку. Другий рівень – це товар як вантаж, який характеризується певними формою, вагою, упакуванням, а передовсім маркою. Третій рівень – це логістичний продукт як комплекс побажань і очікувань споживачів, що практично означає переміщення і складування вантажу у логістичному ланцюзі поряд із іншими додатковими функціями, такими як пакування, страхування, кредитування поставок, ремонт і зберігання, кожна з яких відособлено може трактуватися як засіб надання відповідної логістичної послуги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні виклики (пріоритети) і логістика	\|	Незалежно від того, у товарному обороті виникає цикл життя логістичної послуги, тобто складсько-транспортної, пакувальної, інформаційної послуги тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.