Функції міжнародного валютного ринку

Рис. 3. Основні структурні компоненти міжнародної валютної системи

Рис. 2. Передумови формування міжнародного валютного ринку

З кінця XIX ст. міжнародний валютний ринок функціонує не стихійно, а як організаційно оформлена система міжнародних валютних операцій, що регулюється міжнародними правовими нормами, законодавчими актами, звичаями міжнародного права та міжнародними угодами.

Крім системи валют і валютного курсу важливим елементом міжнародного валютного ринку є система валютної ліквідності та регулювання платіжних балансів. Валютна ліквідність – це здатність країни (чи групи країн) забезпечувати своєчасне погашення своїх міжнародних зобов'язань прийнятними для кредитора платіжними засобами. Міжнародна валютна ліквідність досягається збалансованістю усіх національних платіжних балансів. Оскільки платіжний баланс – це співвідношення міжнародних вимог і зобов’язань даної країни, то міжнародна валютна ліквідність – це рівність усіх сум позитивних сальдо платіжних балансів країн – учасниць міжнародної валютної системи з сумами негативних сальдо платіжних балансів інших країн.

Валютний компонент міжнародного валютного ринку пройшов шлях від золотого стандарту до сучасної системи розрахунків у девізах і колективних валютах. Поняття «девізу» тісно пов'язане на міжнародному валютному ринку з поняттям «валюта». Девіза (la devise (фр.) – валюта) – це будь-який платіжний засіб в іноземній валюті, що застосовується в операціях міжнародного валютного ринку. Особливою категорією іноземних валют на міжнародному валютному ринку, є так звана ключова валюта (інша назва – резервна валюта). Такими резервними або ключовими валютами довгий час (з 1922 по 1936 р.) були французький франк, британський фунт стерлінгів і долар США (за Генуезької валютної системи золотого стандарту в урізаних формах: золотозлиткового для франка й фунта і повній золотомонетній формі для долара (США)). Потім, після Другої світової війни (в 1946 р.) роль ключових валют для розрахунків на міжнародному валютному ринку взяли на себе долар США і британський фунт стерлінгів (золотодевізний стандарт). Це міжнародне рішення було прийнято країнами – учасницями нової міжнародної валютной системи, оформленої законодавчо в 1946 р. у курортному місті Бреттон-Вудс в США. Відповідно до Бреттон-Вудських рішень на міжнародному валютному ринку зберігалася система «урізаного» золотого стандарту: купівля-продаж та інші ринкові операції з валютами здійснювались в ключових валютах (доларах США і британському фунті) і в золотих злитках. Відповідно до Бреттон-Вудського валютного механізму розрахунки на міжнародному валютному ринку здійснювались в американському доларі і британському фунті, в свою чергу, розмінних на золото за офіційною ціною (35 дол = 1 трійська унція золота). Статус валюти, що дорівнює золоту, досить довгий час зміг витримати тільки долар США (британський фунт перестав бути ключовою валютою на міжнародному валютному ринку ще на початку 1960-х рр.), адже статус ключової передбачав, що в будь-який момент країни-учасниці Бреттон-Вудської валютної системи могли розміняти накопичені в результаті міжнародних розрахунків долари США на золото за офіційною ціною. Законодавчо було встановлено, що такий вільний обмін повинен здійснюватися з запасів Федерального резервного казначейства США, тобто з національних золотих резервів цієї держави. Тим самим США брали на себе функцію підтримувати всю збалансовану систему розрахунків на міжнародному валютному ринку за рахунок своїх золотих запасів.

Бреттон-Вудська валютна система, так само як Генуезька, являла собою урізану (неповну) форму золотого стандарту, коли валюти-учасниці міжнародного валютного ринку обмінювалися на золото не безпосередньо, а опосередковано: через ключову валюту – долар США. Така міжнародна валютна система отримала назву золото-девізної і проіснувала до початку 1970-х рр.. Юридично ж скасування Бреттон-Вудської валютної системи урізаного золотого стандарту і законодавче закріплення нової, так званої мультивалютної системи, коли купівля-продаж та інші операції на міжнародному валютному ринку здійснюються в будь-якій стабільній конвертованій національній чи колективній валюті за взаємної згоди контрагентів, було оформлено на міжнародній валютній конференції країн-учасниць МВФ в 1976 р. в Кінгстоні на Ямайці.

Колективні валюти вперше з'явилися як засіб міжнародних розрахунків у 1946 р. у Бреттон-Вудських угодах щодо Міжнародного валютного фонду. Потреба міжнародного валютного ринку в колективних валютах пояснюється необхідністю страхування валютних ризиків втрат при обмінних та інших операціях, що залежать від нестабільності курсів окремих національних валют. У колективних валютах (євро, наприклад) курс більш стабільний, тому що за ним стоїть не окрема національна економіка, а об'єднані економіки декількох країн.

Функції міжнародного валютного ринку – це вираз його економічної сутності через конкретні механізми діяльності суб'єктів цього ринку. Всі функції міжнародного валютного ринку можна розділити на дві групи: загальні, в тій чи іншій мірі притаманні всім іншим ринкам (і товарним, і фінансовим), і спеціальні, які зумовлені особливостями економічної природи міжнародного валютного ринку (рис . 4).

Міжнародний валютний ринок виконує функції, загальні для всіх ринків. Комерційна функція припускає, що міжнародний валютний ринок забезпечує всіх його учасників іноземною валютою та іншими міжнародними платіжними засобами для проведення валютних операцій. Цінова функція міжнародного валютного ринку – це встановлення такого рівня валютного курсу, при якому міжнародний фінансовий ринок і світова економічна система в цілому знаходяться в рівновазі. Інформаційна функція міжнародного валютного ринку – забезпечення учасників цього ринку інформацією про його функціонування. І нарешті, регулююча функція забезпечує порядок і організацію на міжнародному валютному ринку.

Крім загальних функцій міжнародний валютний ринок виконує ряд спеціальних функцій. Перш за все, саме на міжнародному валютному ринку створюються умови для здійснення в організованому порядку міжнародних розрахунків. Своєчасність проведення міжнародних розрахунків забезпечується за допомогою таких систем, як Рейтер, Блумберг, СВІФТ, а також через глобальну мережу Інтернет.

Оскільки міжнародний валютний ринок являє собою структурно складну, динамічну систему, то вона відчуває на собі тиск безлічі економічних, політичних, психологічних факторів і реагує на їх зміну. Рівень невизначеності і непередбачуваності міжнародного валютного ринку набагато вище, ніж на товарних ринках. Проведення валютних операцій завжди пов'язане з ризиками втрат на різниці валютних курсів. Можливість зазнати збитків внаслідок несприятливої зміни курсу валюти позначається терміном валютний ризик. Міжнародний валютний ринок створює механізми страхування валютних ризиків, або хеджування. Цей механізм створює розгалужену систему валютних операцій і прийомів, використання яких вимагає спеціальної підготовки учасників міжнародного валютного ринку.

Спекулятивна функція органічно притаманна міжнародному валютному ринку. Розвиток глобального ринку супроводжується швидким зростанням короткострокового ліквідного капіталу, який може швидко переміщатися в пошуках спекулятивного прибутку (так звані гарячі гроші). Розмір цих капіталів сягає близько 1 трлн дол. Величезні кошти концентруються на міжнародному валютному ринку для отримання прибутку від спекулятивних операцій на різниці валютних курсів. Виконуючи цю функцію, міжнародний валютний ринок сприяє переливу міжнародних інвестицій в високоприбуткові і ефективні сфери глобальної економіки. Спекулятивна і страхова функції міжнародного валютного ринку тісно пов'язані між собою, забезпечують проведення певного кола валютних операцій.

Функція взаємозв'язку з іншими секторами міжнародного фінансового ринку забезпечується тим, що всі типи валютних операції в тому або іншому ступені обслуговують інші сектори міжнародного фінансового ринку: кредитний, фондовий і страховий. До цієї функції тісно дотична диверсифікація валютних резервів банків, підприємств і держав.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття міжнародного валютного ринку та його еволюція	\|	Місце міжнародного валютного ринку в системі міжнародного фінансового ринку та світової економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.