Фінансова система та фінансова політика ЄС

Рис. 5.1. Схема дії передавального (трансмісійного) механізму від процентних ставок до цін

Завдяки існуючому механізму центральний банк може визначати правила гри на грошовому ринку, а також регулювати діючі на ньому процентні ставки. Зміна ставок грошового ринку впливає на інші процентні ставки по різному. Наприклад, зміна ставки грошового ринку впливає на відсоткові ставки банків за короткостроковими кредитами і депозитами. Крім того, очікування зміни офіційних процентних ставок в майбутньому впливає на ринкові ставки за довгостроковими кредитами, оскільки, в них закладено очікування майбутніх змін процентних ставок за короткостроковими кредитами. Однак прямого впливу на процентні ставки за фінансовими інструментами з довготривалими термінами погашення (н-д, на дохідність державних облігацій зі строком погашення 10 років або банківські ставки за довгостроковими кредитами) зміна процентних ставок грошового ринку не здійснює. Ці ставки значною мірою визначаються ринковими очікуваннями по відношенню до довгострокових темпів росту і інфляційних тенденцій в економіці.

Зміна процентних ставок і цін на фінансові активи впливає на поведінку домашніх господарств і фірм в плані нагромадження або витрачання наявних фінансових ресурсів, або їх вкладання у фінансові активи. При підвищені процентних ставок зазначеним вище суб’єктам не вигідно отримувати кредити для споживання чи фінансування інвестицій. При збережені високих процентних ставок домашнім господарствам вигідніше не витрачати, а накопичувати поточні доходи на ощадних рахунках, оскільки збереження починають приносити більш високі прибутки. Крім того, зміна процентної ставки може впливати на пропозицію кредитних ресурсів. Оскільки деякі позичальники в майбутньому не будуть спроможними погасити заборгованість, банки зобов’язані будуть відмовляти таким позичальникам.

Коливання цін на активи може непрямо – через доходи і вартість накопиченого багатства – впливати на рівень споживання та інвестицій. Наприклад, при підвищенні вартості акцій на фондовому ринку домашні господарства, які вклали гроші в акції, зможуть примножити свої доходи та збільшити обсяги споживання. І навпаки, при зниженні вартості акцій домашні господарства можуть скоротити споживання.

Коливання валютного курсу впливає на рівень інфляції трьома шляхами. По-перше, коливання валютного курсу може безпосередньо впливати на ціни імпортованих товарів на внутрішньому ринку. При підвищені валютного курсу ціни на імпортні товари зазвичай падають, що безпосередньо сприяє зниженню рівня інфляції при умові, що такі товари використовуються виключно для споживання.

По-друге, якщо імпортовані товари використовуються в процесі виробництва в якості комплектуючих або сировини, то зниження на них закупівельних цін може призвести до зниження цін на готову продукцію.

По-третє, наслідки коливання валютного курсу можуть також проявлятись через вплив на конкурентоспроможність товарів на світовому ринку. Якщо в результаті підвищення валютного курсу товари вітчизняного виробництва стають менш конкурентоспроможними з врахування рівня цін на світовому ринку, то це як правило веде до зниження на них зовнішнього попиту і відповідно, загального рівня попиту в масштабах всієї економіки.

Наскільки сильно коливання валютного курсу буде впливати на рівень цін, залежатиме від степені відкритості економіки для міжнародної торгівлі. Для великих і відносно закритих валютних зон, таких як Єврозона, наслідки коливань валютного курсу має, як правило, менше значення, чим для невеликої країни з відкритою економікою.

Очевидно, що ціни на фінансові активи визначаються не тільки грошово-кредитною політикою, але й багатьма іншими факторами, при цьому ці фактори часто впливають на зміну самого валютного курсу.

Інші шляхи, за допомогою яких грошово-кредитна політика може впливати на динаміку цін, пов’язані, головним чином, з регулюванням довгострокових інфляційних очікувань приватного сектору. Якщо дії центрального банку по здійсненню основних цілей користуються високим ступенем довіри населення, то в даному випадку грошово-кредитна політика може стати могутнім інструментом впливу на динаміку цін, орієнтуючи очікування економічних суб’єктів на визначений рівень інфляції в майбутньому та впливаючи таким чином на рівень заробітної плати і цін. Впевненість у можливості центрального банку забезпечити підтримання цінової стабільності у довгостроковій перспективі має вирішальне значення. Тільки за наявності у економічних суб’єктів впевненості у тому, що центральний банк зможе та має наміри підтримати цінову стабільність, ріст інфляційних очікувань буде жорстко обмежений стабільними цінами. В свою чергу це буде впливати на рівень заробітної плати і цін в економіці, або в умовах цінової стабільності економічним суб’єктам не має необхідності підвищувати ціни і ставки заробітної плати, для перестрахування від можливого росту інфляції. З цієї точки зору, довіра до центробанку створює сприятливі умови для виконання цілей грошово-кредитної політки.

Центральним банкам приходиться мати справу з різними економічними факторами і тим паче з їх хитросплетінням. За таких обставин при випрацювані рішень та з метою самоконтролю вони також часто керуються простими практичними правилами. Відповідно до одного з них, в середньостроковій перспективі інфляція завжди представляє собою явище монетарного характеру. Відповідно, центральним банкам надаються рекомендації з моніторингу за розвитком ситуації в грошово-кредитній сфері, щоб оцінювати інфляційні тенденції. Хоча застосування техніко-економічних методів для визначення кількісних показників ефективності роботи передаточного механізму і його каналів принесло в останнє десятиріччя велику користь, отримані за їх допомогою результати лише частково відкрили, у який спосіб відбуваються ті чи інші процеси. Крім того, порівняно з іншими центральними банками, ЄЦБ діє в умовах невизначеності, оскільки він взяв на себе відповідальність за абсолютну нову валютну зону.

В світовій практиці грошово-кредитного регулювання існують чітко визначені індикатори, які можуть свідчити про інфляційні процеси в майбутньому. Наприклад, зміна цін на нафту та інші сировинні товари, або зміна регульованих цін в короткостроковому плані можуть безпосередньо впливати на рівень інфляції. Аналогічним чином, зміни в світовій економіці або фіскальній політиці можуть впливати на сукупний попит, і як наслідок на рівень цін. Крім того, рівень цін на фінансові активи і валютний курс залежать не тільки від грошово-кредитної політики, але й від інших факторів. Тому, при реалізації грошово-кредитної політики необхідно не тільки слідкувати за тим, як передаточний механізм забезпечує практичну реалізацію змін в самій політиці, але й враховувати всі інші зміни, які можуть впливати на рівень інфляції в майбутньому.

При виборі курсу грошово-кредитної політики завжди необхідно враховувати характер, масштаби і тривалість дії негативних факторів на економіку. Однією з важливих задач ЦБ є розуміння того, під дією яких факторів в даний момент складається кон’юнктура цін з тим, щоб з врахуванням цього приймати необхідні рішення в межах грошово-кредитної політики.

Загальні принципи грошово-кредитної політики ЄЦБ

Сьогодні задачею ЄЦБ – є підтримання цінової стабільності в середньостроковій перспективі, з цією метою Рада керуючих ЄЦБ повинна впливати на кон’юнктуру грошового ринку і, відповідно, на рівень короткострокових відсоткових ставок. При цьому, ЦБ постійно приходиться діяти в умовах практично повної непередбачуваності, причому, як по відношенню до потенційних джерел шокових явищ, так і у відношенні існуючого причинно-наслідкового зв’язку, прямих та непрямих, між різними макроекономічними змінними. З врахуванням перелічених обставин виділяють декілька головних особливостей успішної грошово-кредитної політики.

По-перше, грошово-кредитна політика буде більш ефективною, якщо вона буде жорстко фіксувати інфляційні очікування. Для цього ЦБ необхідно визначати свою ціль, розробляти та послідовно застосовувати на практиці порядок проведення грошово-кредитної політики, а також чітко та ясно інформувати про це. Тільки у такий спосіб можна завоювати високий рівень довіри, без якого неможливо впливати на очікування економічних суб’єктів.

По-друге, оскільки передаточний механізм спрацьовує із затримкою, зміни, які вносяться в грошово-кредитну політику, проявляються на рівні цін лише після тривалого терміну часу (декількох кварталів або років). Це означає, що ЦБ повинні розуміти, яку політику їм слід проводити сьогодні для забезпечення цінової стабільності в майбутньому, коли передаточний механізм спрацює. В даному розумінні грошово-кредитна політика повинна бути спрямована на перспективу.

Як і любий ЦБ, в діяльності ЄЦБ неодмінно повинен бути присутній елемент невизначеності, в тому числі і по відношенню до достовірності економічних показників, структури економіки і порядку роботи передаточного механізму грошово-кредитної політики. Тому, успішна грошово-кредитна політика повинна будуватись на широкій основі, з використанням всієї необхідної інформації, яка дозволяє скласти правильне бачення про те, під впливом, яких факторів виникають ті чи інші зміни в економіці. Успішна грошово-кредитна політика не може опиратись на одну економічну модель.

ЄЦБ затвердив стратегію грошово-кредитної політики, яка покликана забезпечити послідовний і систематичний підхід до прийняття рішень в галузі грошово-кредитної політики. В основі даної стратегії лежать перераховані вище загальні принципи з тим, щоб ЦБ мав можливість виконати поставлені перед ним задачі. Мета стратегії – забезпечити всеосяжну нормативно-правову базу для прийняття рішень про необхідний рівень процентної ставки за короткостроковими кредитами.

Перший елемент стратегії ЄЦБ в галузі грошово-кредитної політики стосується кількісного визначення цінової стабільності. Крім того, ця стратегія також передбачає порядок, відповідно до якого Рада керуючих зобов’язана провести оцінку всієї необхідної інформації і аналітичних звітів для прийняття рішень про перспективи грошово-кредитно ї політики, та забезпечити цінову стабільність. З цією метою стратегія також передбачає чіткий порядок роз’яснень прийнятих рішень в простій та доступній формі.

Спрямованість грошово-кредитної політики ЄЦБ на середньострокову перспективу

Економіка постійно відчуває на собі вплив в значній мірі непередбачуваних шокових явищ, які також впливають на динаміку цін. З іншого боку, грошово-кредитна політика також може впливати на динаміку цін, але із значною затримкою. В таких умовах жоден ЦБ не може постійно втримувати інфляцію на якомусь одному чітко визначеному рівні, або за короткий термін вернутись на той самий рівень. Отже, грошово-кредитна політика повинна діяти з випередженням і може підтримувати цінову стабільність лише протягом тривалих періодів часу. Саме така логіка лежить в основі спрямованості ЄЦБ на середньострокову перспективу.

Для правильного реагування на шокові явища, які дестабілізують економіку, грошово-кредитна політика повинна враховувати характер і масштаби таких явищ. Для більшості шокових явищ (н-д, різкі зміни попиту, в результаті яких показники виробництва і рівня цін починають рухатись в одному напрямку) часто буває достатньо простого оперативного реагування, яке не тільки забезпечить підтримання цінової стабільності, але й допоможе стабілізувати ситуацію в економіці. Відомі й інші види шокових явищ (н-д, різке підвищення цін на нафту, яке викликає ріст цін на всі інші товари), після яких показники рівня виробництва та рівня цін починають рухатись в протилежних напрямах. Різкі відповідні міроприємства для відновлення цінової стабільності в короткий термін може в цих умовах обернутись значними витратами у вигляді зростання волонтильності виробництва та зайнятості, що у віддаленій перспективі може також згубно позначитись на динаміці цін. Відповідно до загальної точки зору, в таких випадках реакція грошово-кредитної політики повинна бути плавною, що дозволить уникнути небажаного зростання волонтильності в реальній економіці та забезпечить цінову стабільність в більш довготерміновій перспективі. Таким чином, спрямованість на середньострокову перспективу також забезпечує ЄЦБ необхідну гнучкість для правильного реагування на можливі шокові явища, які можуть виникати в економіці.

Альтернативні стратегії грошово-кредитної політики

Відомі також інші стратегії грошово-кредитної політики, які застосовуються або застосовувались раніше іншими ЦБ. Деякі з них розглядались ЄЦБ до того, як було віддано перевагу на користь двокомпонентної стратегії, спрямованої на підтримку цінової стабільності. Однією з таких альтернативних стратегій виступає, так зване, «монетарне таргетування». На практиці це означає, що ЦБ змінюючи відсоткові ставки, намагається прискорювати або сповільнювати темпи приросту грошової маси, наближуючи їх до конкретного, завчасно оголошеного рівня. Цей цільовий рівень визначається з розрахунку, що ціни при ньому залишаються стабільними. Така стратегія будується на двох припущеннях:

Ø по-перше, в середньостроковій перспективі повинно зберігатись стабільне співвідношення між грошовою масою і рівнем цін (н-д, у вигляді відповідного рівняння грошового попиту). Якщо це так, то тоді можна розрахувати криву зміни грошової маси, за якої буде забезпечено збереження цінової стабільності;

Ø по-друге, засобами грошово-кредитної політики можна контролювати грошову масу в обігу, в тому числі, протягом порівняно коротких відрізків часу.

За одночасного виконання цих двох умов ЦБ може шляхом зміни офіційної облікової ставки утримувати зростання грошової маси в межах обумовлених граничних рівнів, завдяки збереженню стійкого співвідношення між грошовою масою і рівнем цін.

Проте, ЄЦБ не пішов шляхом монетарного таргетування, таке рішення свідчить проте, що грошова маса – важливий але не єдиний макроекономічний показник, який слід враховувати при прийнятті рішень з питань грошово-кредитної політики, спрямованої на забезпечення цінової стабільності.

Інша стратегія – безпосереднє «інфляційне таргетування». В даному випадку грошово-кредитна політика реагує не на зміни обсягу грошової маси, а спостерігає за тим, наскільки відхиляється сам рівень інфляції від цільового показника, який публікується у пресі. ЦБ, які використовують даний підхід, як правило доводять прийняті ними рішення з питань грошово-кредитної політики до інших учасників ринку шляхом більш чи менш механічного реагування у тому випадку, якщо за їхніми прогнозами рівень інфляції буде відхилятись на декілька пунктів від запланованого на визначений термін цільового показника. За такої стратегії більше уваги приділяється як всередині ЦБ так і зовні – інфляційним прогнозам.

Третя стратегія, яка передбачає встановлення цільових показників для валютного курсу, застосовувалась декількома європейськими країнами в контексті курсового механізму Європейської валютної системи до створення Валютного союзу. Для малих країн з відкритою економікою, важливе місце в якій займає виробництво та споживання товарів, які обертаються на світовому ринку, коливання валютного курсу можуть впливати на загальний рівень цін за рахунок змін цін на імпорт. Стратегія заснована на встановлені цільових показників валютного курсу, була відхилена на тій основі, що економіка Єврозони відрізняється великими масштабами та відносною замкнутістю а тому у випадку коливання валютного курсу не здійснює істотного впливу на рівень цін.

Фінанси виступають забезпечувальною структурою відносно суспільного виробництва. З цієї позиції виділяють два варіанти трактування фінансової системи. з одного боку вона формує фінансову базу для забезпечення виробничого процесу через мобілізацію, розміщення та надання на різних умовах фінансових ресурсів суб’єктам виробництва, а з іншого – забезпечує розподіл та перерозподіл вартості створеного ВВП. В звуженому трактуванні до фінансової системи відносять інституції та інститути, що функціонують у сфері ресурсного забезпечення економіки з одного боку, а також відносять ті суспільні інститути, що опосередковують розподіл і перерозподіл ВВП.

До фінансової системи включають фінанси суб’єктів господарювання, різні ланки державних фінансів (бюджет, фонди цільового призначення, державний кредит) та фінансовий ринок. Фінансова система сприяє формуванню джерел грошових коштів, здатних забезпечити фінансування поточних та інвестиційних потреб реального сектора та населення (здійснення споживчих витрат, податкових і неподаткових платежів, грошові відносини з банком і фондовим ринком), а також потреб держави, що витікають із її основних функцій та перевищують можливості бюджету.

Істотно важлива економічна функція фінансової системи ЄС полягає в тому, щоб забезпечувати передачу коштів від «чистих накопичувачів» (тобто тих, хто витрачає менше, ніж заробляє) «чистим споживачам»(тобто тим, хто хоче витрачати більше, ніж заробляє). Іншими словами, фінансова система дозволяє «чистим накопичувачам» давати гроші в борг «Чистим споживачам» фінансових коштів. Графічно функції фінансової системи зображено на рисунку 5.2. Найважливіше місце серед кредиторів зазвичай займають домашні господарства, але у фірм, урядів та іноземців теж іноді виявляються надлишкові фінансові кошти, які вони готові дати в борг. І, навпаки, в ролі основних позичальників, як правило, виступають фірми та уряди, але домашні господарства та нерезиденти теж іноді беруть гроші в борг для фінансування своїх проектів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інституційні механізми монетарної політики Європейського союзу	\|	Структура Консолідованого балансу КФУ Єврозони

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.