Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Підтипи країн

І тип – країни розвинутої ринкової економіки

Загальні риси (ознаки) країн даного типу:

- практично всі ці країни вже увійшли в період постіндустріального розвитку: частка сільського господарства у ВВП стабілізувалася на самому низькому рівні (3-5%), частка промисловості скорочується при збереженні самої високої у світі частки машинобудування, а частка сфери послуг досягає 60-70%;

- багатогалузева структура економіки з високим рівнем промисловості й інтенсивного сільського господарства;

- високий рівень економічного розвитку (на їх частку припадає 3/5 промислової продукції світового господарства, у тому числі 2/3 продукції машинобудування);

- ці країни володіють величезними фінансовими ресурсами (на їх частку припадає 90% інвестицій світу);

- в структурі обробної промисловості вагома роль належить наукомістким галузям;

- значний науковий потенціал (75% наукового потенціалу світу);

- високий рівень інтеграції науки і виробництва (створення центрів технологічного розвитку, наприклад силіконові (кремнієві) долини у США);

- виступають головними експортерами ноу-хау;

- для цих країн характерне поєднання діяльності держапарату з національним і транснаціональним капіталом;

- монополістичні угруповання цих країн прямо або побічно контролюють основну частину продуктивних сил світового господарства, а також світові політичні та економічні процеси;

- країни мають високий соціальний рівень розвитку (мінімальні показники дитячої смертності, оптимальне співвідношення вікових груп, стабільний помірно низький приріст населення тощо).

Ці країни перейшли до такої стадії розвитку, коли могутність держави визначається вже не площею верстатних парків, не обсягами виплавленої сталі, а обсягом та ефективністю надання послуг, в першу чергу інформаційних.

1.1. країни «сімки»: США, Японія, ФРН, Франція, Великобританія, Італія, Канада. Ознаки: високий рівень концентрації економічного, технологічного та наукового потенціалів; найвищі показники рівня соціально-економічного розвитку; частка зайнятих у сфері послуг перевищує 50%.

1.2. малі економічно розвинуті країни Західної Європи: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Данія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, карликові держави тощо. Ознаки: висока питома вага експортної продукції та імпорту сировини і палива. Значна частка зайнятих припадає на невиробничі галузі, пов’язані з міжнародною сферою послуг, - банківську справу, міжнародний туризм, торгівлю тощо. Високий ступінь соціального захисту населення.

1.3. країни середнього рівня економічного розвитку у Західній Європі: Ірландія, Португалія, Греція, Мальта. Ознаки: рівень індустріалізації дорівнює або трохи перевищує пересічний світовий. Більшість із них має високі темпи розвитку і в найближчій перспективі можуть перейти до групи малих високо розвинутих.

1.4. країни «переселенського капіталізму» або «переселенського капіталу»: Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль. Характерні риси: Перші три держави є великі за площею своєї території, проте з відносно незначною чисельністю населення. Утворилися на базі колишніх колоніальних володінь Великобританії. У свій час відбулося значне переселення населення з метрополії та вивіз капіталу, що дало імпульс відносно швидкому розвитку продуктивних сил в цих країнах. Вони мають високий рівень індустріалізації. Головна їх відмінність у тому, що незважаючи на високий економічний рівень розвитку, вони характеризуються аграрно-сировинною спеціалізацією у міжнародному поділі праці (Австралія експортує вовну, Нова Зеландія - молочну продукцію, ПАР, Австралія – мінеральну сировину тощо). Але на відміну від країн, що розвиваються (з аналогічною спеціалізацією), господарство цих країн базується на високій загальнонаціональній продуктивності праці, воно всебічно розвинене і може задовольнити внутрішні потреби, а зовнішньоекономічних зв’язках має позитивний торговельний баланс.

Отже, ці держави є унікальними, бо є одночасно високорозвинутими (мають збалансовану економіку) та інтенсивно розвивають галузі первинного сектору.


Читайте також:

  1. I. Соціалістична течія в українському визвольному русі
  2. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
  3. III. Українські ліберальні партії.
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. А. Правобережну Україну.
  6. А/. Верховна Рада України.
  7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  8. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  9. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  10. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  11. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  12. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.




Переглядів: 1417

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сучасна соціально-економічна типологія країн світу. | Соціально-економічні підтипи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.