Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Приклад розрахунку.

Визначення еквівалентної кількості речовини передбачається у первинній і вторинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою:

, (3.1)

де – еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі, т;

К1 – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (табл. 3.2);

К3 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДОР (табл. 3.2);

К5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкос­ті повітря. Приймається: для інверсії – 1 (аварії вночі), для ізотермії – 0,23, для конвекції – 0,008 (аварії вдень);

К7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл. 3.2).

Q0 – кількість викинутої (розлитої) при аварії СДОР на об’єкті господарювання, т;

= 0,18. 0,1. 0,23. 1. 20=0,83 т

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі розраховується за формулою:

, (3.2)

де – еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі, т;

К2 – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властиво­стей СДОР (табл. 3.2);

К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 3.3);

К6 – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії, К6 = Т0,8 .

= (1-0,18). 0,052. 1. 1,67. 0,23. 10,8 . 1. 20. (0,3. 1,553)= 0,7 т

Час випаровування речовини визначається за формулою:

, (3.3)

де Т – тривалість випа­ровування речовини, год;

h– товщина шару розливу СДОР, h = 0,05 м (нормативне значення при «вільному» розливі на ґрунт, якщо ємність не обвалована); h = Н – 0,2 м, де Н – висота обвалування (при обвалуванні ємності (розлив «у піддон»). Приймається: h = Н – 0,2 = 0,5 – 0,2 = 0,3;

d– щільність СДОР, т/м3 (табл. 3.2).

Т=(0,3. 1,553)/ 0,052 . 1,67. 1= 5,3 год

Розрахунок глибин зон зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР проводиться за допомогою таблиць 3.2. – 3.5.

У таблиці 3.3. наведені максимальні значення глибин зон зараження первинною Г1 або вторинною Г2хмарою СДОР, які встановлюють згідно отриманих даних еквівалентної кількості речовиниу первинній і вторинній хмарах (Qе1, Qе2) і швидкості вітру.

Повна глибина зони зараження Г, яка обумовлена впливом первинної і вторинної хмари СДОР, визначається за наступною формулою:

Г = Г´ + 0,5Г´´, (3.4)

де Г´, Г´´– відповідно найбільший і найменший з розмірів Г1 і Г2 (табл. 3.4).

Г = 2,17+0,5. 1,53=2,93

Отримане значення Г порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гn, яке визначається за формулою:

Гn = t · V, (3.5)

де Гn – повна глибина переносу повітряних мас, км;

t – час від початку аварії, год.;

V – швидкість переносу переднього фронту зараженого пові­тря при даних швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, які визначаються за допомогою таблиці 3.5., м/с.

Гn = 1 · 18 =18 м/с

За остаточну розрахункову глибину зони зараження приймають найменше з 2-х Г і Гn, порівнюваних між собою значень.

Час підходу зараженого повітря до зазначеного об'єкта (T, хв.) до певного підприємства визначається за формулою:

, (3.6)

де R – відстань від місця розливу до підприємства;

W – середня швидкість переносу хмари повітряним потоком визначається за даними таблиці 3.6. При швидкості вітру 3 м/с та відстані до населеного пункту 4 км (4000м) середня швидкість переносу хмари повітря складає W=4,5 м/с.

Т= 4000/4,5 . 60=14,8 хвилин

За результатами визначення часу підходу зараженого повітря здійсню-

ється оповіщення робітників і службовців підприємства та населення про небезпеку та необхідні заходи захисту.

Визначити можливі втрати робітників і службовців, які опинилися в зоні зараження СДОР у результаті аварії на об’єкті за допомогою табл. 3.7. На відкритій місцевості з 2000 осіб втрати робітників і службовців будуть 360 осіб, а якщо вони будуть у найпростіших укриттях або будинках – тільки 180 осіб.

Основні заходи захисту виробничого персоналу:

- оповіщення виробничого персоналу про аварію і можливе зараження хлором;

- використання промислових протигазів за сигналом оповіщення;

- зупинка виробництва й укриття робітників та службовців у сховищах з режимом ізоляції на час вражаючої дії СДОР- 5,3 год;

- надання медичної допомоги ураженим;

- проведення санітарної обробки виробничого персоналу, дегазація цехів, структурних підрозділів, території техніки і транспорту

 

5. Контрольні запитання

1. Що розуміється під оцінкою хімічної обстановки?

2. За якими ознаками проводять класифікацію НХР?

3. На скільки груп розподілено всі небезпечні хімічні речовини відповідно до токсикологічної класифікації? Охарактеризуйте їх.

4. Як поділяються НХР за здатністю до горіння?

5. Скільки існує класів НХР за ступенем дії на організм людини?

6. Від яких чинників залежить класифікація об'єктів за рівнем хімічної небезпеки? Параметри їх розподілу.

7. Як оцінюється хімічна обстановка при аварії на ХНО з виливом СДОР?

8. Що таке інверсія?

9. Що таке конвекція?

10. Що таке ізотермія?

11. Що містить у собі оцінка хімічної обстановки?

12. Які чинники впливають на втрати населення при виливі ОР і СДОР?


Читайте також:

  1. IV. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОРЯДОК ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
  2. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
  3. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  4. Аналіз структури та динаміки необоротних активів за даними Ф№1 «Баланс» (на прикладі ВАТ «Горизонт»)
  5. Базові та прикладні класифікації
  6. В Додатку до диплома (приклад)
  7. В процесі читання виділіть маркером або підкресліть приклади дії променів на живі організми.
  8. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
  9. Вивчення прикладу СК: моніторинг дотримання положень КПК ООН з боку СК
  10. Визначення і приклади
  11. Визначення числа невідомих при силовому розрахунку.
  12. Виокремте з обраної програми концептуальну ідею, мету, наведіть 1-2 приклади форм і методів її реалізації.




Переглядів: 482

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах з викидом СДОР | Як класифікуються об'єкти за рівнем хімічної небезпеки?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.