Варіаційні ряди розподілу будуються для кількісних (або варіаційних) ознак, які вимірюються метричною шкалою. Кількісні ознаки бувають двох видів: дискретні – набувають окремих ізольованих одне від одного значень із скінченної або зліченої множини; б) неперервні – набувають значень із незліченої множини і можуть змінюватись неперервно.
У статистиці дискретними вважають ознаки, які можуть набувати тільки цілочислових значень, усі інші ознаки вважаються неперервними.
Нехай задана статистична сукупність обсягом п: z1, z2, …, zn, яку за необхідності можна розглядати як вибірку з певної генеральної сукупності. Елементи статистичної сукупності, тобто числа zi (i= ), називаютьсяваріантами.
Звичайним варіаційним рядом(далі ‑ з. в. р. ) для даної статистичної сукупності називається упорядкована послідовність варіант zi (i= ), записаних у неспадному порядку: у1, у2, …, уп, де уі ≤ уі+1.
Якщо обсяг статистичної сукупності, на погляд дослідника, досить великий, то її подальше дослідження зручно виконувати, провівши групування даної сукупності або попередньо побудованого з. в. р. у дискретний або інтервальний варіаційний ряд.
Дискретний варіаційний ряд (далі – д. в. р. ) має два види: д. в. р. частот та д. в. р. часток.
Дискретним варіаційним рядом частот(далі – д. в. р. f.) називається упорядкована послідовність пар “варіанта‑частота”, розташованих у порядку зростання варіант: (x1; f1), (x2; f2), …, (xm; fm), де т – кількість різних значень варіант хі; fi – частота варіантихі, тобто кількість елементів статистичної сукупності або варіаційного ряду, які мають значення хі; хі<хі+1.
Д. в. р. f зазвичай будується у вигляді таблиці з двома рядками або стовпцями. У верхній рядок або лівий стовпець записуються варіанти хі, у нижній рядок або правий стовпець – частоти fi (табл. 1.1).