• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функціональний підхід

Предметний підхід

Поняття системи права ЄС

Система права ЄС

1. Поняття системи права ЄС.
2. Предметний підхід.
3. Функціональний підхід.
4. Структурний підхід.

Право ЄС утворює складну систему як у сфері своїх зовнішніх проявів, так і у сфері внутрішніх взаємозв’язків. В першому випадку для підкреслення факту самостійності такого правового явища як «право ЄС» часто використовується термін «правова система». Внутрішню будову прийнято називати «система права ЄС», яка представляє собою складну, упорядковану структуру, що складається з норм, принципів та інститутів права і галузей права, пов’язаних між собою особливими способами зв’язків.

Таким чином

Система права ЄС — впорядкована та структурована сукупність елементів, яка виражається в усталеності багатоманітних зв’язків між юридичними норами та групами норм, які входять до її складу.

Систематизацію права здійснюють виходячи з різних критеріїв, тому існує багато підходів в даній сфері.

Відносно права ЄС найбільш розповсюдженими є три підходи до побудови його внутрішньої системи :

1) предметний — враховують предмет правового регулювання;

2) функціональний — враховують соціальне призначення конкретних норм;

3) структурний — враховують саму структуру ЄС.

В залежності від предмету правового регулювання та способу такого регулювання, юридичні норми групуються в галузі, які можуть в свою чергу діляться на підгалузі, інститути та тубінститути.

В дійсний час в системі права ЄС можна виділити норми, які за предметом регулювання утворюють певні галузі та інститути :

- в сфері публічного права — конституційне, адміністративне, фінансове, митне тощо;

- в сфері приватного : цивільного, міжнародного приватного авторського тощо;

- в сфері комплексних галузей та міжгалузевих інститутів — аграрне, екологічне, підприємницьке, банківське, інформаційне право, право соціального забезпечення тощо.

Обсяг правового регулювання в тій чи іншій сфері суспільного життя досить різний, оскільки в організації акцент до останнього моменту робився на економічному розвитку і пов’язаних з ним сферах.

Однак в останній час пріоритети трохи змінились — все більше з’являється норм в сфері трудового права, екологічного, інформаційного, прав людини тощо.

Відносно права ЄС досить широке розповсюдження в західній доктрині отримав функціональний підхід. В даному випадку в якості критерію беруться підстави прийняття конкретних норм та їх призначення.

Відповідно до цього виділяють інституційне та матеріальне («змістовне») право.

До інституційного права відносять норми, які покликані закріпити устрій та компетенцію ЄС, статус його інституцій. Дане право утворює той базис, на основі якого можна проводити вивчення окремих сфер і напрямів правого регулювання Європейським Союзом суспільних відносин.

Серед норм інституційного права ЄС виділяють цілі і принципи діяльності ЄС, норми перегляду установчих документів ЄС, вступу до нього нових членів.

До установчих документів «нового» ЄС віднесено Маастрихтський договір 1992 р. в редакції Договору 2007 р., Договір про функціонування ЄС (Римський договір 1957 р., перейменований Лісабонським договором 2007 р.). Перший договір невеликий за обсягом (55 ст.) і часто називається базовим. Він закріплює базові принципи устрою ЄС і правовий режим спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Даний документ закріплює принципи взаємовідносин між ЄС та державами-членами, принципи компетенції Союзу, загальні принципи функціонування Союзу, а також вперше за існування ЄС закріплені «демократичні принципи», на яких повинна будуватись діяльність ЄС.

Другий договір — детально визначає кордони компетенції ЄС в різних сферах (окрім спільної зовнішньої політики та політики безпеки) і функціонування його органів.

До матеріального — норми, за допомогою яких ЄС здійснює регулювання окремих аспектів суспільного життя. В даному випадку термін «матеріальне» використовують в іншому значенні, ніж при протиставленні його терміну «процесуальне».

Зміст матеріального права ЄС досить різноманітний. У цьому зв’язку в західній доктрині виділяють такі угруповання норм (які іноді називають галузями) як право загального ринку. Право економічного та валютного союзу, зовнішньоекономічне право ЄС тощо.

Читайте також:

1. III етап. Системний підхід
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
4. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
5. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
6. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
7. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
8. Витратний підхід
9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
10. Гібридний підхід
11. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
12. Даний підхід передбачає, що покупець не заплатить за об»єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність.

Переглядів: 2555